Рінат Ахметов. Ілюстрація Getty Images/Shutterstock/Анна Наконечна
Категорія
Новини
Дата

Перестаралися. Як сталося, що податковий законопроєкт 5600 може зменшити рентну ставку на залізну руду, а не збільшити її

Рінат Ахметов. Ілюстрація Getty Images/Shutterstock/Анна Наконечна

Друге читання податкового законопроєкту 5600 знову переноситься – депутати розглянуть його 19–22 жовтня, говорить Forbes Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з оподаткування. Яка причина? Джерело Forbes у парламенті каже, що депутати так «перестаралися» зі зменшенням ренти на руду, що, за поточною версією документа, металурги можуть платити навіть менше податків, ніж зараз. Що пішло не так

Forbes Україна випустив новий номер друкованого журналу. В ньому майже два десятки ексклюзивних матеріалів. Придбати журнал з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням.

У першому читанні податковий законопроєкт проголосували ще 1 липня цього року. В Кабміні очікували, що його приймуть у цілому до серпня. А деякі його норми, як от підвищення рентних ставок на видобуток залізної руди, почнуть діяти ще до вересня. Однак після першого читання 230 депутатів внесли 11 323 правки і профільний парламентський комітет розглядав їх до 17 вересня. Він врахував 137 пропозицій.

Депутати планували проголосувати за проєкт у другому читанні 23 вересня, одразу після закону про деолігархізацію. Однак порівняльна таблиця на 3275 сторінок з’явилася на сайті Ради лише за день до голосування і депутати не встигли ознайомитися із нею.

В обмін на те, що фракції дають згоду на розгляд закону про деолігархізацію за прискореною процедурою, монобільшість погодилася розглянути податковий законопроєкт пізніше. Наразі, як повідомив член комітету з податкової та митної політики Ярослав Железняк, він стоїть у порядку денному на 7 жовтня. Втім, за словами Гетманцева, розгляд податкового законопроєкту відкладуть на наступний пленарний тиждень – на 19–22 жовтня.

Чому депутати знову перенесли голосування? Поки комітет готував законопроєкт до другого читання, конʼюнктура на ринку змінилася й ціни на руду пішли вниз. Тепер проєкт закону не піднімає ренту на руду, а залишає такою самою, або навіть зменшує її. За словами одного з членів профільного комітету із партії «Слуга народу» на правах анонімності, комітет бере собі цей тиждень, аби переглянути рентні ставки на видобуток руди й істотно збільшити їх.

Що пішло не так

Підвищення оподаткування на видобуток залізної руди – одне з головних у законопроєкті Мінфіну. На ньому публічно наполягав президент Володимир Зеленський. На момент розробки законопроєкту – у квітні-червні – біржові ціни на залізорудну сировину перевищували $200 за тонну. Завдяки зростанню світових цін на руду найбільший виробник цієї сировини «Метінвест» – який належить Рінату Ахметову й Вадиму Новінському – у першому півріччі 2021-го отримав $2,77 млрд чистого прибутку.

Мінфін взяв за мету підвищити ренту на руду. Сьогодні металурги сплачують 11–12-відсотковий податок від собівартості сировини, тобто приблизно $3 за тонну. Мінфін запропонував більш розгалужену систему ставок, залежно від вартості руди на ринку: від максимальних 16%, якщо ціна на руду вища $180 за тонну, й до 0,1%, якщо нижча $65. При вартості руди $208 за тонну це означало б, що бізнес мав би платити в 10 разів більше – $33 за тонну.

Проте у першій версії законопроєкту, яку уряд представив у парламенті 1 липня, депутати знизили максимальну ставку на руду з 16% до 10%, якщо ціна тонни руди перевищує $200, та передбачили коригуючий коефіцієнт 0,9. За підрахунками аналітика Concorde Capital Дмитра Хорошуна, з урахуванням знижувального коефіцієнта, вартість користування надрами для металургів одразу знизилася з $33 до $18,7 за тонну. Щоправда, і мінімальну ставку на руду урядовці тоді підняли – до 3,5% за ціною нижчою за $100 за тонну, і до 5%, якщо вартість тонни коливається між $100–$200.

Перед другим читанням комітет Гетманцева ще більше зменшив базу нарахування ренти на руду. Депутати запропонували відняти витрати на її постачання з України до китайського порту Qingdao від вартості тонни руди. Ці витрати (фрахт), за даними Concorde Capital, коливаються в межах $15–40 за тонну. Ще $10 нардепи «подарували» металургам на внутрішню логістику.

Поки комітет готував законопроєкт до другого читання, конʼюнктура на ринку змінилася й ціни на руду пішли вниз. Ще 20 вересня вони коливалися на рівні $95 за тонну. Сьогодні, за даними Хорошуна, вартість залізорудної сировини трішки піднялася й коливається близько $118 за тонну. Відповідно до нової формули, з прийняттям законопроєкту 5600, наразі для металургів нічого не зміниться – вони платитимуть ті самі $3.

Як рахує експерт? Від ціни тонни руди $118 віднімаємо максимальну ціну $40 за транспортування до Китаю та мінус $10 на транспортування всередині країни – податком обкладається $68 за тонну. Але маємо ще коригуючий коефіцієнт 0,9 – таким чином фактична ціна руди, з якої стягується рента, становить вже $61,2. Ринкова ціна залізорудної сировини вище $100, тому металурги повинні заплатити 5-відсоткову ренту з фактичної ціни в $61,2 – це $3,06 за тонну.

Якщо ж ціни на руду просядуть, то підприємства Ахметова та решта металургів будуть платити за ренту навіть менше, ніж платили усі ці роки. Таким чином, ініціатива президента стягувати податки з великих підприємців може бути нівельована правками парламентського комітету.

«Комітет взяв тайм-аут, щоб не впасти лицем у багно і швидко все підправити, – каже один із членів податкового комітету. – Ми розуміємо, що це було питанням компромісу з олігархами, але вони перестаралися». Як зміняться база оподаткування руди й рентні ставки, наразі невідомо, каже нардеп.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні