Перестаралися. Як сталося, що податковий законопроєкт 5600 може зменшити рентну ставку на залізну руду, а не збільшити її
Категорія
Головне
Дата

Перестаралися. Як сталося, що податковий законопроєкт 5600 може зменшити рентну ставку на залізну руду, а не збільшити її

Рінат Ахметов. Ілюстрація Getty Images/Shutterstock/Анна Наконечна

Друге читання податкового законопроєкту 5600 знову переноситься – депутати розглянуть його 19–22 жовтня, говорить Forbes Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з оподаткування. Яка причина? Джерело Forbes у парламенті каже, що депутати так «перестаралися» зі зменшенням ренти на руду, що, за поточною версією документа, металурги можуть платити навіть менше податків, ніж зараз. Що пішло не так

У першому читанні податковий законопроєкт проголосували ще 1 липня цього року. В Кабміні очікували, що його приймуть у цілому до серпня. А деякі його норми, як от підвищення рентних ставок на видобуток залізної руди, почнуть діяти ще до вересня. Однак після першого читання 230 депутатів внесли 11 323 правки і профільний парламентський комітет розглядав їх до 17 вересня. Він врахував 137 пропозицій.

Депутати планували проголосувати за проєкт у другому читанні 23 вересня, одразу після закону про деолігархізацію. Однак порівняльна таблиця на 3275 сторінок з’явилася на сайті Ради лише за день до голосування і депутати не встигли ознайомитися із нею.

В обмін на те, що фракції дають згоду на розгляд закону про деолігархізацію за прискореною процедурою, монобільшість погодилася розглянути податковий законопроєкт пізніше. Наразі, як повідомив член комітету з податкової та митної політики Ярослав Железняк, він стоїть у порядку денному на 7 жовтня. Втім, за словами Гетманцева, розгляд податкового законопроєкту відкладуть на наступний пленарний тиждень – на 19–22 жовтня.

Чому депутати знову перенесли голосування? Поки комітет готував законопроєкт до другого читання, конʼюнктура на ринку змінилася й ціни на руду пішли вниз. Тепер проєкт закону не піднімає ренту на руду, а залишає такою самою, або навіть зменшує її. За словами одного з членів профільного комітету із партії «Слуга народу» на правах анонімності, комітет бере собі цей тиждень, аби переглянути рентні ставки на видобуток руди й істотно збільшити їх.

Що пішло не так

Підвищення оподаткування на видобуток залізної руди – одне з головних у законопроєкті Мінфіну. На ньому публічно наполягав президент Володимир Зеленський. На момент розробки законопроєкту – у квітні-червні – біржові ціни на залізорудну сировину перевищували $200 за тонну. Завдяки зростанню світових цін на руду найбільший виробник цієї сировини «Метінвест» – який належить Рінату Ахметову й Вадиму Новінському – у першому півріччі 2021-го отримав $2,77 млрд чистого прибутку.

Мінфін взяв за мету підвищити ренту на руду. Сьогодні металурги сплачують 11–12-відсотковий податок від собівартості сировини, тобто приблизно $3 за тонну. Мінфін запропонував більш розгалужену систему ставок, залежно від вартості руди на ринку: від максимальних 16%, якщо ціна на руду вища $180 за тонну, й до 0,1%, якщо нижча $65. При вартості руди $208 за тонну це означало б, що бізнес мав би платити в 10 разів більше – $33 за тонну.

Проте у першій версії законопроєкту, яку уряд представив у парламенті 1 липня, депутати знизили максимальну ставку на руду з 16% до 10%, якщо ціна тонни руди перевищує $200, та передбачили коригуючий коефіцієнт 0,9. За підрахунками аналітика Concorde Capital Дмитра Хорошуна, з урахуванням знижувального коефіцієнта, вартість користування надрами для металургів одразу знизилася з $33 до $18,7 за тонну. Щоправда, і мінімальну ставку на руду урядовці тоді підняли – до 3,5% за ціною нижчою за $100 за тонну, і до 5%, якщо вартість тонни коливається між $100–$200.

Перед другим читанням комітет Гетманцева ще більше зменшив базу нарахування ренти на руду. Депутати запропонували відняти витрати на її постачання з України до китайського порту Qingdao від вартості тонни руди. Ці витрати (фрахт), за даними Concorde Capital, коливаються в межах $15–40 за тонну. Ще $10 нардепи «подарували» металургам на внутрішню логістику.

Поки комітет готував законопроєкт до другого читання, конʼюнктура на ринку змінилася й ціни на руду пішли вниз. Ще 20 вересня вони коливалися на рівні $95 за тонну. Сьогодні, за даними Хорошуна, вартість залізорудної сировини трішки піднялася й коливається близько $118 за тонну. Відповідно до нової формули, з прийняттям законопроєкту 5600, наразі для металургів нічого не зміниться – вони платитимуть ті самі $3.

Як рахує експерт? Від ціни тонни руди $118 віднімаємо максимальну ціну $40 за транспортування до Китаю та мінус $10 на транспортування всередині країни – податком обкладається $68 за тонну. Але маємо ще коригуючий коефіцієнт 0,9 – таким чином фактична ціна руди, з якої стягується рента, становить вже $61,2. Ринкова ціна залізорудної сировини вище $100, тому металурги повинні заплатити 5-відсоткову ренту з фактичної ціни в $61,2 – це $3,06 за тонну.

Якщо ж ціни на руду просядуть, то підприємства Ахметова та решта металургів будуть платити за ренту навіть менше, ніж платили усі ці роки. Таким чином, ініціатива президента стягувати податки з великих підприємців може бути нівельована правками парламентського комітету.

«Комітет взяв тайм-аут, щоб не впасти лицем у багно і швидко все підправити, – каже один із членів податкового комітету. – Ми розуміємо, що це було питанням компромісу з олігархами, але вони перестаралися». Як зміняться база оподаткування руди й рентні ставки, наразі невідомо, каже нардеп.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Топ-100 приватних компаній | Кращі міста для бізнесу