У 2014 році український пошуковик вакансій Jooble потерпав від кризи. Його засновники Роман Прокоф’єв, 35, та Євген Собакарьов, 34, не розповідали команді про проблеми. «Тепер я розумію, наскільки неправильним є ставлення до співробітників як до дітей», – розповідає Прокоф’єв.
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
Цього разу Jooble обрав протилежний підхід. Керівники ще до карантину попередили, що буде важко. Щотижня у внутрішній соцмережі Workplace вони розповідають про справи компанії. Кожен може подивитись у дашборді, як змінюються фінансові показники Jooble. «Ми отримали таку велику підтримку! Всі разом почали пропонувати ідеї, де можна заощадити», – ділиться Прокоф’єв.
За даними ТПП України, за чотири тижні карантину кількість безробітних у країні зросла на 1–1,3 млн. У квітневому інфляційному звіті НБУ прогнозує зростання безробіття з 8–8,5% наприкінці 2019 року до 11,5–12% у другому кварталі 2020-го.
ПРИКЛАД ТОПІВ
Наприкінці березня Walt Disney закрила свої тематичні парки. Декілька днів по тому голова ради директорів Боб Айгер відмовився від річної зарплати в $3 млн. Зарплату гендиректора Боба Чапека, $2,5 млн, скоротили на 50%.
GE, Airbnb, Lyft, Marriott. Керівники великих компаній зменшують свої зарплати або повністю відмовляються від них. Це не сильно допоможе корпоративним фінансам, це радше сигнал солідарності. Українському бізнесові такі кроки під час кризи необхідні, щоб утримати операційну ефективність. «Ще в березні в напрямах, які зачепила криза, ми оптимізували зарплати топ-менеджменту», – розповідає Ігор Гуменний, 52, власник компанії UBC Group, яка продає холодильну техніку в десятки країн. Бонуси і дивіденди компанія також скасувала.
Зарплати менеджменту львівської IT-компанії ELEKS зменшили на 10%, премії скасували до кінця року, каже її засновник Олексій Скрипник, 56.
В березні топ-менеджменту «Ресторанів Савви Лібкіна» («Дача», Tavernetta, мережа «Компот»), вдвічі зменшили зарплату до кінця червня, розповів власник компанії Савелій Лібкін, 58. «Бонуси урізали всі, дивіденди власникам скасували», – говорить він.
Менш радикально вирішив діяти Руслан Шостак, 47, співвласник найбільшої дрогері-мережі країни EVA та мережі продуктових магазинів Varus. Зарплати топ-менеджменту і бонуси скоротили на 5–10%, але тільки в тих випадках, коли вони були прив’язані до показників бізнесу. Від дивідендів власники компанії відмовились.
«У кризу особливо важливі люди, які здатні швидко перебудуватися і вирішувати завдання практично цілодобово», – пояснює рішення не зменшувати зарплати топ-менеджменту Андрій Здесенко, 51, засновник і CEO корпорації «Біосфера».
ЗБЕРЕГТИ КОМАНДУ
Харчування, тренери з йоги, пілатесу та боксу, вчителі англійської, оплата навчання та відрядження. Це невелика частина зі списку витрат, які скоротила Jooble. «Заради економії ми навіть вимкнули опалення в березні», – додає Роман Прокоф’єв. Jooble скоротив 40% своїх витрат. Жодну людину з 510 працівників не звільняли, хоча дохід компанії під час карантину впав на 65%.
«Цикл розробки продуктів досить довгий. Зламати все легко, але потім відновити і налаштувати буде дуже складно», – пояснює Прокоф’єв. Він прорахував, що компанія може протриматися в такому режимі до 1 вересня. «В такому турбулентному середовищі для успіху потрібен не план, а швидка адаптація до умов», – відповідає він на запитання про «план Б» на випадок, якщо ситуація погіршиться.
ЕLEKS запровадив страхування працівників, які потрапили на bench – «лаву запасних». З червня вони до чотирьох місяців отримуватимуть 50% зарплати, допоки їм не знайдуть роботу в іншому проєкті.
«Cash is king і у компанії повинен бути нормальний фінансовий баланс. Але талановитих людей варто зберігати», – розповідає Скрипник. На його думку, маркетинг та sales-позиції мають постраждати найменше.
За підрахунками профільного IT-ресурсу DOU, в 2019 році в Україні налічувалося понад 190 000 ITспеціалістів. З 2014 року ринок праці в IT стабільно зростав на 15–20%. Паралельно зростали зарплати IT-фахівців.
Геть пасажирів! Сава Лібкін оголосив, що компанія має вийти на новий рівень операційної ефективності й позбутися «корпоративних спостерігачів», які балакають замість того, щоб діяти Фото з особистого архiву
«Людина коштує не стільки, скільки вона хоче, а стільки, скільки диктує ринок, – констатує Скрипник. – А ринок зараз оцінює її дешевше». Він очікує 10-процентного падіння зарплат у секторі.
«Ситуація буде протилежна тій, яку ми мали попередні роки, – прогнозує співзасновник львівської SoftServe Тарас Кицмей, 53. – На ринку буде більше розробників, а попит істотно поменшає».
Під час анонімного опитування працівників ELEKS 80% підтримали антикризові рішення компанії. На думку Скрипника, криза змінила психологію людей, більшість стали прихильниками підходу «ми всі в одному човні».
Коронакриза поступово переростає в кризу економічну. На Україну чекає чергова хвиля трудової еміграції після послаблення карантину в Європі. Деякі країни вже почали організовувати чартерні рейси, щоб привезти українських працівників на сезонні роботи. Бізнесу доведеться думати, як утримати працівників.
«Біосфера» дослідила, за яких умов можна утримати працівника від еміграції. «Зарплата у €500–600 для робітників середньої кваліфікації і €1000–1200 для висококваліфікованих, – розповидає Здесенко. – Плюс можливість спілкування з рідними та повага в суспільстві».
БЕЗ СЕНТИМЕНТІВ
«Ви всі дуже наполегливо працювали на конкурентному полі, і я знаю, що цю новину важко чути… Зрештою, ми маємо робити те, що підходить для бізнесу у довгостроковій перспективі». Такого листа отримали працівники українського офісу Uber Eats 4 травня. Тоді Uber повідомив, що припиняє роботу свого сервісу доставки їжі в Україні та ще у шести країнах.
«Про те, що нас закривають, ми дізналися майже одночасно зі ЗМІ», – розповідає один з менеджерів українського офісу компанії. Після цього працівникам за п’ять хвилин заблокували доступ до баз даних та всіх робочих сервісів. Компанія виплатила їм компенсацію за декілька місяців.
Притиснуті кризою українські бізнесмени діють не менш рішуче.
Власник UBC Group Ігор Гуменний під час кризи визнає тільки один принцип: «Операційні витрати мають бути нижчими за операційні доходи». «Оптимізувати» кількість працівників його компанії допомогло рішення уряду про припинення роботи громадського транспорту. 20% співробітників UBC Group просто не змогли приїхати на роботу. До кризи в UBC Group кількість працівників сягала 5500, але через транспортний lockdown кількість робітників скоротилася на майже 1000.
Інфографіка Леонід Лукашенко
Схожа ситуація в українського виробника систем безпеки Ajax Systems. «Декілька людей не з групи ризику сказали: «Ми боїмося ходити в офіс, тому що це небезпечно». Ми їх звільнили», – розповідає співзасновник компанії Олександр Конотопський, 33.
HoReCa втратила більше робочих місць, ніж інші галузі. За словами керівниці компанії «Ресторанний консалтинг» Ольги Насонової, до початку пандемії в ресторанному бізнесі України працювало понад 1 млн людей. Зберегли роботу заледве 20%.
До кризи ресторанна мережа Савелія Лібкіна налічувала 800 співробітників. Майже 90% відправили у відпустку за власний рахунок. Ті, хто залишився, отримували мінімальну зарплату.
Зупинка роботи дала Лібкіну час переглянути ефективність бізнес-процесів. Тепер у його ресторанах на зміні працюватиме максимум шість офіціантів замість 12, як це було раніше.
«В нашій ресторанній групі залишилось 15% персоналу з 5000, які працювали до коронакризи», – розповідає львівський ресторатор Марк Зархін, 56, засновник Kumpel Group та Fast Food Systems. На його думку, навіть коли галузь почне виходити з кризи, у неї залишиться головна проблема – брак професіоналів. Ресторан Зархіна у Варшаві потребує в два рази менше працівників за львівський, і це дає мінімум 30% економії на персоналі.
«Коли замість однієї професійної людини ставиш трьох непрофесійних, то бізнес-процеси не покращуються, а погіршуються», – резюмує ресторатор.
НЕ ЖЕНИ
«Бізнес не повинен вичавлювати з людей усі соки, навіть якщо на ринку є така можливість», – вважає Шостак.
Робота важливіша за зарплату. CEO Walt Disney Боб Чапек відмовився від половини зарплати. Він отримуватиме лише $1,25 млн на рік Фото Getty Images
На думку власника компанії «Borsch Рекрутинг» Сергія Марченка, компаніям варто обирати точковий підхід при скороченні витрат на працівників. Замість зниження зарплати всім краще позбутися неефективних людей.
«Криза – непогана можливість переглянути, хто тягне компанію вперед, а хто є баластом», – додає Марченко.
Керуючий партнер комунікаційної компанії TLFRD Марина Стародубська не радить нікого звільняти за кілька хвилин, сказавши лише «до побачення». CEO або керівник департаменту повинен особисто пояснити, що компанія до останнього не хотіла прощатись із людьми.
Щоб зменшити негативний вплив від оптимізації, керівники мають не лише правильно підійти до процедури звільнення, а й слідкувати за емоційним фоном усього колективу.
Щорічно Ernst & Young визначає головні фактори привабливості українських роботодавців для досвідчених кандидатів. Під час останнього опитування 66% респондентів назвали імідж компанії та зарплату ключовим критерієм вибору роботи.
«Топ-менеджер навряд чи ризикуватиме кар’єрою, йдучи в компанію, яка в кризу виганяла людей на вулицю пачками, – підсумовує Стародубська. – Роботодавці, які погано поводяться, втрачають репутацію не тільки перед лінійними співробітниками. Вони втрачають репутацію перед тими, хто їм дуже потрібен, – управлінцями, вузькими фахівцями та досвідченими професіоналами».
Опубліковано у першому номері журналу Forbes (червень 2020)
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
