Як брати Домушиєви, які виросли в часи комуністичної Болгарії, перейшли від торгівлі взуттям до управлінням імперією на $4,2 млрд, що має широкий спектр інтересів: від здоровʼя тварин і вантажних перевезень до нерухомості й футболу
Минулого року мільйони людей, які працювали з дому, масово почали заводити домашніх тварин, що призвело до значного збільшення продажів і прибутків компаній, що займаються кормами й іграшками для тварин. Крім того, пандемія привернула увагу до потенційних хвороб, які переносять тварини, а також до питання стійкості організмів тварин до антибіотиків, що сприяло зростанню світового сектору здоровʼя худоби, який оцінюються у $20 млрд.
«Тепер, коли ми більше знаємо про зоонозні захворювання, існує тренд на збільшення виробництва вакцин (для тварин)», – каже аналітик у Citigroup Наванн Тай.
Від такого стану справ виграла софійська фірма Huvepharma, яка є шостою в світі серед компаній, які займаються здоровʼям худоби. Її операції простягаються від заводу виробництва вакцин у Лінкольні, Небраска, до фармацевтичних заводів на південному заході Італії. Великий виробник ветеринарних ліків, вакцин і добавок для їжі тварин, Huvepharma повідомила про $658 млн доходу в 2020-му, що на 21% більше, ніж у 2018-му.
Це допомогло її власникам – братам Кирилу і Георгі Домушиєвим – стати першими мільярдерами Болгарії. Кирила також зробили почесним громадянином Небраски в 2019-му за інвестиції компанії Huvepharma в штат.
Компанію в непоказній офісній будівлі в столиці Болгарії Софії брати Домушиєви перетворили на багатомільярдну імперію завдяки приватизації й розширенню державних компаній. Починаючи з падіння комунізму в 1990-х і пришвидшивши темпи роботи в 2000-х, коли Болгарія увійшла до ЄС, двоє братів перетворили низку інвестицій у приватизовані фірми, серед яких і Huvepharma, на статки, які оцінюють у $4,2 млрд, які вони також вклали в нерухомість і футбол.
Для 52-річного Кирила Домушиєва викуп державних активів – це завжди надійніша ставка, ніж інвестиції в акції: «Ми не ті, хто тримає готівку в банках чи купує акції на біржі. Для мене це гра в рулетку, – розповів він у інтервʼю через Zoom, сидячи в своєму офісі в Софії в білій сорочці. – Нам більше подобається інвестувати у власні проєкти, в яких ми можемо контролювати стан справ».
За оцінками Forbes, Кирило і його молодший брат Георгі, 49, мають по $2,1 млрд кожен завдяки рівним часткам у конгломераті Advance Properties, а також готівкою від попередніх продажів і дивідендами.
Після Huvepharma, яка приносить братам 77% їхніх статків, наступний найбільший актив Advance Properties – це 70-відсоткова частка у фірмі вантажних перевезень Navibulgar (Болгарський морський флот). Цей бізнес також виграв від пандемічних змін; ціни на біржові товари, такі як сталь і вугілля, поповзли вгору через проблеми з транспортуванням у всьому світі, а тому доходи компаній, які перевозять такі товари, значно зросли.
Очікується, що цього року продажі Navibulgar зростуть на 78%, до $281 млн. «Розцінки зараз найвищі за 12 років. Ця індустрія зараз дуже і дуже хороша справа», – каже Ренді Гівенс, аналітик вантажних перевезень у Jefferies.
Хоч вони маловідомі в світі, братів Домушиєвих дуже добре знають на їхній батьківщині з населенням 6,9 млн: їм належить найуспішніша футбольна команда в країні – «Лудогорець» із Разграду.
Advance Properties має право на роботу в порту Бургас у Чорному морі протягом 44 років, а також 2,7 млн квадратних футів нерухомості по всій Болгарії. А ще вони контролювали Nova TV, найбільшу медіамережу країни, доки не продали її у січні за $340 млн.
Із готівкою від продажу Nova і на хвилі буму виходів на біржу брати планували в червні вивести на Амстердамську біржу й Huvepharma, сподіваючись зібрати принаймні $340 млн за оцінки вартості щонайменше $4 млрд. Та в останній момент вони відмовилися від цього плану й вирішили залишити компанію в приватній власності. «Ціна успішного IPO була надто високою», – розповідає Кирило.
Брати кажуть, що, принаймні поки що, в них немає потреби виходити на біржу. «Чесно кажучи, наша філософія завжди будувалася на реінвестиціях наших доходів», – зізнається Кирило.
Брати Домушиєви народилися в комуністичній Софії на початку 1970-х і мали можливість вчитися у іншомовних школах – Кирило вчив іспанську, а Георгі – французьку, а батьки працювали на посадах вищого середнього класу. Їхній батько був директором департаменту електроенергії Софії, а мама працювала фінансовим директором енергетичної компанії.
У 1990-му Кирилу Домушиєву було 21, і він вчився у Технічному університеті Софії – одразу після обовʼязкової військової служби, коли комуністичному режиму настав кінець, а країна почала хаотичний перехід до ринкової економіки. Він переконав брата працювати разом, і вони почали продавати одяг і взуття місцевого виробництва.
(Йому знадобиться 12 років, щоб закінчити університет і отримати диплом бакалавра індустріального менеджменту і магістра маркетингу, паралельно керуючи компанією. «Я вирішив закінчити навчання, бо це було важливо для моїх батьків», – каже він із усмішкою.)
До 1996-го у фірмі вже працювало 2000 робітників на фабриках в Італії і Болгарії. Це були непрості часи для управління бізнесом. У Болгаріъ саме сталася банківська й валютна криза, що призвела до гіперінфляції, сягнувши 600% у 1997-му.
«У 1996-му ми втратили значну частину нашого капіталу, – пригадує Кирило. – Не було банків, які б могли нас фінансувати. Ми були молоді, і було непросто. На той час було багато пунктів обміну валюти, в яких була готівка, і ми позичали в них гроші під 10–15% на місяць».
Того ж року болгарський уряд почав продавати на аукціонах державні активи, і брати Домушиєви побачили в цьому чудову нагоду. Тому вони вирішили продати взуттєвий бізнес і разом із нерозголошеними інвесторами створили інвестиційний фонд під назвою Napredak, який купив близько 15 нещодавно приватизованих компаній, серед яких виробник автонавантажувачів Balkan.
Хоч вони володіють до 35% кожної фірми, які належать Napredak, брати залишають бізнес родинною справою: вони поставили свою маму Маргариту на чолі Balkan; вона все ще працює в компанії сьогодні у віці 76 років.
«Із іншими засновниками [Napredak] ми знайшли можливість застосувати наш особистий діловий досвід на державних фабриках, якими погано управляли, – розповідає Домушиєв, додавши, що й досі вважає, що державними компаніями в Болгарії погано керують.
Імена інших засновників Napredak невідомі, але брати почали інвестувати без них у 2000-му, коли заснували Advance Properties.
Того ж року вони купили 54% компанії, яка була частково у власності держави і займалася ветеринарними продуктами. Це була Biovet, і брати віддали за цю частку $10,6 млн – на той час у компанії було близько $20 млн щорічного доходу.
Вони перейменували її на Huvepharma у 2005-му, пізніше викупили решту компанії за приблизно $9 млн, а тим часом взялися купувати нові заводи. Нині у Huvepharma 11 заводів у чотирьох країнах, серед яких пʼять у США у штатах Арканзас, Колорадо, Міссурі, Небраска і Північна Кароліна.
Брати також диверсифікували свій портфель, подавшись у вантажні перевезення – ще одна галузь у Болгарії, де переважали державні компанії. У 2008-му вони купили 21% державної фірми вантажних перевезень Navibulgar, яку заснували у 1892-му, за $104 млн, а німецький консорціум купив 70% цієї фірми за майже $350 млн.
Спершу час купівлі частки Navibulgar – світова фінансова криза – був не з кращих. «За місяць після купівлі [Navibulgar] індустрія вантажних перевезень пішла на дно», – каже Кирило.
Пізніше брати викупили частки їхніх партнерів за нерозголошені суми й інвестували в нові кораблі, що можуть плавати по всьому світу, а також Великими озерами і через Панамський та Суецький канали.
У 2012-му і 2013-му брати ще більше заглибилися у вантажні перевезення, взявши в довгострокову оренду два термінали в болгарському порту Бургас на Чорному морі. Вони інвестували $170 млн у модернізацію операцій, а в 2019-му продовжили оренду до 2065-го.
Наразі брати очікують, що Navibulgar принесе 30–35% загального річного доходу Advance Properties у 2021-му. «Після тривалих поганих років нарешті ця індустрія процвітає», – радіє він.
Вперше брати інвестували в свою футбольну команд у 2010-му, коли заплатили $60 000 за «Лудогорець» з Разграду. Тоді команда входила до найнижчого дивізіону і грала за містом біля великого заводу Huvepharma.
Брати збільшили інвестиції у команду, а наступного року збудували новий стадіон. Раніше аматорська команда, за два роки вона змогла вийти в головний дивізіон країни (2011). Після цього почалася рекордна черга з 10 перемог поспіль у національному чемпіонаті, яка триває і досі.
Завдяки «Лудогорцю» Кирило Домушиєв отримав одну з найбільш незвичайних речей – білоголового орлана на імʼя Фортуна, якого назвали на честь римської богині удачі. У 2014-му «Лудогорець» зустрівся на стадії плей-оф Ліги Європи з італійським клубом «Лаціо». Орлан є символом обох команд, а «Лаціо» регулярно випускає свого орлана Олімпію перед грою на домашньому стадіоні у Римі.
Власник «Лаціо» Клаудіо Лотіто був настільки впевнений в успіху, що побився об заклад із Кирилом на те, що подарує йому орлана, якщо «Лудогорець» переможе, – і команді це вдалося. «Після того як ми перемогли «Лаціо», я отримав подарунок від Лотіто, – розповідає він. – Тепер у нас є орлан від «Лаціо».
Центральний півзахисник «Лудогорець» Клод Гонсалвес (Л) бореться за мʼяч. Фото Getty Images
Як власникам найуспішнішої спортивної команди і донедавна найбільшої телемережі братам Домушиєвим важко не привертати увагу в країні, у якій все ще є проблеми з корупцією. Кирило Домушиєв очолює Торгово-промислову палату, Конфедерацію роботодавців й промисловців, а також управляє разом із дружиною благодійним фондом, який спрямований на освіту й охорону здоровʼя.
У березні 2020-го він нібито порушив правила карантину Болгарії, коли в нього виявили коронавірус і він ліг у приватну лікарню, яка не була визначена як центр лікування COVID-19. У пості у Facebook він написав, що ізолював себе й дотримувався карантинних заходів.
Якщо казати про телемережу Nova Group, то це одна з найбільш суперечливих інвестицій братів. Вони купили компанію за майже $210 млн у 2019-му, заплативши 35% готівкою, а іншу частину через кредит у банку. Продаж схвалив антимонопольний регулятор Болгарії, попри те, що раніше він не дозволив це зробити PPF Group нині загиблого мільярдера Петра Келлнера (березень 2021-го).
Компанії найбагатшої людини Чехії відмовили на підставі того, що вона дасть Nova фінанси, які збільшать ринкову частку мережі й обмежать конкуренцію. Це призвело до звинувачень у тому, що брати мають тісні звʼязки з премʼєрміністром Болгарії Бойко Борисовим, який давно був на посту і під тиском масових протестів подав у відставку того ж року.
Згідно зі звітом Центру медійного плюралізму і свободи медіа ЄС у липні 2021-го про незалежність медіа в Болгарії, брати Домушиєви звільнили понад 60 журналістів і співробітників новинного каналу Nova, коли мережа належала їм, нібито через скорочення бюджету, але потім буцімто замінили їх на більш прихильних до уряду репортерів із Kanal 3.
Kanal 3 – це новинний канал, який брати купили в жовтні 2020-го за нерозголошену суму від проурядового олігарха й колишнього члена парламенту Деляна Пеєвськи. У червні Пеєвськи потрапив під санкції Державного департаменту США за «участь у корупції».
«Деякі продюсери й ведучі звільнялися самі, бо були розчаровані зміною контексту. Деяких журналістів-розслідувачів і тих, які були схильні до критики, звільнили», – каже Орлін Спассов, викладач медіа в Університеті Софії і один з авторів звіту.
Його співавторка й колега, викладачка права Нелі Огнянова додає: «Бізнес братів Домушиєвих процвітав за правління Борисова. Nova заперечила наявність будь-якої форми цензури…але деяким критичним голосам вказали на двері, а Nova купила проурядовий канал».
Представник Кирила Домушиєва заперечив звинувачення у заяві Forbes: «Це наклеп місцевих бізнесменів, які стоять за мережами-конкурентами в Болгарії, і ці самі мережі поширюють таку неправдиву інформацію».
У січні 2021-го брати продали Nova нідерландській United Group за $340 млн. Кирило визнає, що частково на це рішення вплинула політична напруга, спричинена їхнім володінням цією мережею: «Я почав отримувати скарги звідусіль, бо кожен думав, що Nova допомагала комусь конкретному. Нам дуже подобався цей бізнес – ми стали першими в розділі новин, але він призвів до вкрай чутливих політичних проблем, тому ми вирішили його продати».
Як правило, брати Домушиєви вкладають від 30% до 50% капіталу самостійно, а решту покривають через кредити в банках, покладаючись як на міжнародні, такі як Citibank, BNP Paribas і Export-Import Bank of China, так і на місцеві установи, приміром, державний Bulgarian Development Bank.
Коли вони продають актив, то їм не треба відкривати холдингову компанію в далекому податковому раю, щоб зберегти найбільші переваги від угоди: болгарський податок на приріст капіталу складає 10%, що відносно небагато, а на дивіденди – лише 5%.
Для порівняння, для великого приросту капіталу у США податок складає 23,8%, а в Європейському Союзі в середньому 19,3%. За оцінками Forbes, брати отримали принаймні $110 млн (після сплати податків) дивідендами та після продажу активів з 2018-го.
Очевидно, що межі Болгарії стали замалими для амбіцій братів Домушиєвих. Кораблі Navibulgar плавають океанами від Індонезії до Ізраїлю. Huvepharma виробляє корми й ветпрепарати у Сент-Луїсі, Міссурі і Сен-Етьєні, Франція.
А за оцінками Кирила, Advance Properties наближається до доходів, які складають 2% ВВП Болгарії у 2021-му, що минулого року становило $68 млрд. Для компанії це новий рекорд.
«Ми надзвичайно впевнені в тому, що робимо, – каже він. – З 2000-го все, чим ми займаємося, розвивається дуже швидко».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
