Фонд Говарда Баффета минулого року надав Україні допомоги майже на $150 млн. На цей рік він запланував витратити $300 млн. На що йде допомога американського філантропа.
Середній син пʼятої найбагатшої людини світу Воррена Баффета Говард з перших місяців війни підтримує Україну. Як керівник благодійного фонду The Howard G. Buffett Foundation Баффет-середній відвідує країни, яким допомагає фонд. Він був у понад 100 країнах. Він неодноразово потрапляв під обстріли та інші небезпечні ситуації. Наприкінці січня Forbes поспілкувався із сином Баффета про його активність в Україні. Публікуємо інтервʼю, а репортаж про один з його візитів в Україну читайте у журналі за березень-квітень.
Ви вперше в Україні?
Ні, це моя п’ята поїздка з початку війни. Вперше я був в Україні в лютому 1991 року, коли вона була частиною Радянського Союзу.
Фото з особистого архіву Говарда Баффета
Чим відрізняється Україна 1991 року від України 2022 року?
У 1991 році на вулицях було мало людей і було важко щось купити. У нас були проблеми, навіть коли ми хотіли десь поїсти. Мене дивує, що посеред війни я бачу більше радості, щастя та активності, ніж я бачив у 1991 році. Люди жили в облозі, літають снаряди, але країна показує велику стійкість. Люди намагаються жити своїм нормальним життям.
Що спонукало вас відвідати Україну в розпал війни?
Вперше я приїхав минулого року на початку квітня. Мета фонду – робота над продовольчою безпекою та пом’якшенням конфліктів. Отже, коли Росія напала на Україну, не знадобилося багато часу, щоб зрозуміти, який вплив матиме війна на країну та світ. Я був у багатьох конфліктних зонах, і ніщо не зрівняється за масштабом з тим, що я побачив тут. Друга причина – я тут, щоб познайомитися з правильними людьми та зрозуміти, як ми можемо ефективно допомагати.
Чим війна в Україні відрізняється від інших конфліктів?
По-перше, агресор прийшов у суверенну країну і намагається забрати її свободу. По-друге, це такий масштаб, якого світ не бачив з часів Другої світової війни. Це війна проти цивільних з купою злочинних дій проти мирного населення. Якби наш фонд не відреагував на цю ситуацію, я б запитав, на що тоді ми маємо реагувати?
Якою була ваша перша реакція?
Одна з перших речей, яку ми зробили, – найняли організацію Project Expedite Justice, щоб розпочати розслідування воєнних злочинів. Навіть якщо людей не притягнуть до відповідальності за все, що сталося, дуже важливо це задокументувати, щоб світ розумів, що і як росіяни роблять. Вони зосереджені на воєнних злочинах, пов’язаних із сільським господарством. Вони щойно представили першу справу в OFAC у США, щоб накласти санкції на одного з росіян, який переміщував велику кількість вкраденого зерна.
Потім ми з’ясували, які ще існують нагальні потреби, які ніхто інший не закриває. Ми профінансували майже 30 млн обідів у прифронтових регіонах, які роздавали World Central Kitchen, GEM і World Food Program.
Коли українські солдати звільнили Херсон, тієї ночі я отримав повідомлення від когось із World Food Program. Вони просили майже $10 млн, щоб прогодувати 100 000 людей протягом трьох місяців у Херсоні. Ми відправили їм гроші наступного робочого дня. Це те, що ми намагаємося робити: швидко реагувати і йти туди де найбільші потреби.
Фото з особистого архіву Говарда Баффета
Яку ще допомогу ви надали?
За останні два місяці ми закупили 2400 генераторів. В Одесу ми щойно відправили 13 генераторів на допомогу Держпродспоживслужбі, тому що вони мають перевіряти товари перед вивезенням з країни. Ми поставили генератори для лікарень, шкіл і поліцейських дільниць.
Ми також витрачаємо багато грошей на розмінування. Ми допомагаємо дрібним фермерам, які все ще можуть займатися землеробством, але не мають ресурсів чи обладнання для збору врожаю.
Також закупили шість ДНК-машин для Національної поліції в Києві та Харкові. Крім того, ми дали їм речі, необхідні для розслідування воєнних злочинів: камери, копіювальні апарати, ліхтарі тощо.
У нас є кілька проєктів з першою леді. Ми будуємо громадську кухню для шкіл Бучі та фінансуємо першу в Україні клініку протезування Superhumans.
Що саме ви робите у розмінуванні?
Ми привезли десять собак для виявлення вибухівки, закупили обладнання для розмінування на суму близько $23 млн. Купили декілька великих машин, які можуть проходити та підривати міни. Найняли групу професіоналів зі Швейцарії та Данії для навчання українців, які займаються розмінуванням. Україні потрібно багато людей та тренінгів з розмінування. На жаль, розмінування буде необхідним протягом багатьох років після закінчення війни. Ми плануємо ще довго підтримувати цей напрям.
Розкажіть детальніше про вашу допомогу фермерам?
Ми створили програму «Жнива перемоги». У вас багато фермерів, які воюють на передовій, а це значить, що не вистачатиме робочої сили на польові роботи. Тому ми закупили 50 комбайнів, 60 тракторів та 60 сівалок. Наша мета полягала в тому, щоб фермери мали доступне обладнання для повного циклу робіт. Наші комбайни цього року зібрали 70 000 акрів (майже 30 000 га. – Forbes). Ми допомагаємо дрібним фермерам із 200–500 га.
Ще одна річ, яку ми зробили минулого року, – це надали 163 000 фунтів насіння овочів для сімейних садів. Зараз ми відправляємо 616 000 пакетів насіння овочів. Програма «Жнива Перемоги» продовжить працювати після закінчення війни.
Довгостроково ми будемо підтримувати: розмінування, протезування, сільське господарство, поліцію, шкільне харчування. Ми сьогодні тут. І ми будемо підтримувати Україну після війни.
Скільки грошей ви вже витратили в Україні?
У 2022 році ми витратили понад $148 млн. Цього року плануємо витратити $300 млн.
У січні 2022 року ми навіть не думали, що витратимо хоча б копійку в Україні. Тепер це стало нашою найбільшою сферою витрат. У 2022 році Фонд надав грантів на $307 млн – майже половина з них в Україні.
Що найбільше запам’яталося в Україні за ці п’ять поїздок?
Це масове руйнування цивільної інфраструктури та вплив на населення. Я бачив Бучу, Ірпінь, Бородянку, Харків, Херсон, Суми і т. д. Руйнування всюди. Росіяни обстрілювали будинки, квартири, церкви, школи, АЗС, супермаркети та електромережі. Напад на такі цілі за міжнародними стандартами вважається воєнним злочином. Це ще одна причина, чому я вважаю, що США та Європа повинні посилити реакцію на те, що відбувається. Ви не можете допускати такого.
Вам було страшно у ваших поїздках?
Ні. Коли почалась сирена повітряної тривоги, я вийшов на свій балкон у готелі й зробив відеозапис. У своєму житті я робив багато небезпечних речей. Звичайно, це може бути небезпечно, але кожен українець це переживає. Я маю розкіш повернутися додому. Якщо українці можуть пережити це, то я точно зможу прийти і зробити те, що повинен. І ні, я не боюся, коли приїжджаю сюди.
Фото з особистого архіву Говарда Баффета
Ви розповіли батькові про свою подорож?
Я не сказав йому, що їду. Про поїздку знала лише моя сестра. Тато подзвонив сестрі і запитав її, де Говард. Вона сказала, що я в Україні. І він сказав: «Добре». Моя сестра відповіла: «Там зараз трохи небезпечно». А він сказав: «не хвилюйся, він знає, як про себе дбати». Тож він здогадувався, що я поїду. Я робив це все своє життя. Я часто ризикую.
Про що він питав, коли ви повернулися?
Він стурбований можливим використанням ядерної зброї. Я сказав йому, що ніхто не може передбачити результат чи те, як відреагує Росія. Але я відчуваю, що якщо ми не підтримаємо Україну на 100% у виграші цієї війни, то наслідки будуть більшими. Путін не зупиниться.
Такі люди, як Путін, підбадьорюються нашими коливаннями та бездіяльністю. Він не вірить, що Захід його зупинить. Він хуліган (Баффет використовував слово bully. – Forbes). Як і всі хулігани, він не перестане приставати до інших, доки його хтось не зупинить.
Сумуєте за домом?
Так, я готовий вже їхати додому. Я тут 12 днів. Ця подорож була довгою. Моя дружина погано почувалась, коли я їхав. Також в мене є дві собаки, за якими я сумую.
Яке враження Зеленський справив на вас?
У нас була хороша розмова. Ми серйозно розмовляли про одні речі та сміялись з інших. Він людина, яка потрапила в ситуацію, в якій нікому не хотілося б опинитися. Його сім’я під загрозою. Зараз він, мабуть, найбільша мішень у світі. Що б ви не думали про війну, він заслуговує на повагу. Заслуговує поваги його керівництво, а також його відданість своїй країні. Зараз це найважча робота у світі. І він це робить неймовірно добре.
Коли він приїхав до США на виступ у Конгресі, я дуже хвилювався за нього. Я думав, чи зможе він передати те, що люди мають почути? Це не легко. І він зробив неймовірну роботу. Я дуже пишався їм. Він дивовижний. Перша леді теж дивовижна.
Розкажіть про неї більше. Яка вона?
Вона робить те саме, що чоловік. Вона взяла на себе відповідальність, яку більшість людей не змогли б. Поки її чоловік з’ясовує, як провести країну через війну, вона перебуває поруч з ним, займається іншими питаннями країни. Вони двоє просто неймовірні.
У неї є ідеї, які вона хоче реалізувати. І вона хоче, щоб вони реалізувались зараз. Вона не вагається. Не можна чекати, поки закінчиться війна. Ви повинні робити щось зараз, щоб дати людям надію. Намагатися підтримувати повсякденне життя настільки нормальним, наскільки це можливо. Тому дехто критикує наш фонд і мене. Питають, навіщо я інвестую в країну, поки йде активна війна. Більшість людей чекатимуть кінця війни, щоб почати інвестувати. Ми не можемо чекати, поки буде безпечно тому ми ризикнули. У нас це спільне з першою леді.
Фото з особистого архіву Говарда Баффета
Чи є Україна хорошим місцем для інвестицій?
До війни Україна була важким місцем для інвестицій через корупцію та бюрократію. Я не знаю це з особистого досвіду, але знаю від інших людей, які тут працювали.
Отже, коли війна закінчиться, інвестори повинні відновити свою довіру до економіки та уряду. Моя порада: вам треба показати, що ви серйозно налаштовані на те, щоб позбутися корупції та бюрократії, і що ви збираєтеся створити справедливе правосуддя та ринкову систему, які дозволять людям інвестувати.
З точки зору перспективи на 30 років, Україна робить правильні речі, щоб стати сильнішою демократією. Оскільки Україна стає більш європейською, приймаючи європейські стандарти, то Україна матиме великі можливості для залучення інвесторів.
Які сильні та слабкі сторони України?
Слабкими сторонами України є її старий радянський спадок, залишки того, як діяв Радянський Союз, і корупція, бюрократія. Ці речі місцями все ще присутні в Україні. Війна допоможе це змінити. Буде попит у наступного покоління. В Україні вже є справжня демократія зі справжньою свободою. Але вам потрібно побудувати систему правосуддя, справедливість та інші елементи, які роблять її повною демократією.
Як би ви описали Україну людині, яка ніколи тут не була?
Україна – молода держава, яка бореться за незалежність набагато довше, ніж люди усвідомлюють. Це прекрасна країна з величезним потенціалом, і всі ми бачили мужність і стійкість українців. Після війни Україна матиме унікальну можливість відновити свою інфраструктуру і бути навіть кращою за деякі інші європейські країни. Але це станеться лише за умови, що Україна також побудує хорошу політичну систему, яка зможе відповідати високим стандартам. Ви отримаєте інвестиції, лише якщо Україна встановить правильні стандарти.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
