Цього місяця на зʼїзді комуністичної партії президент Китаю Сі Цзіньпін збирається переобратися на пост очільника країни вже втретє, але в країні відбуваються зміни, які можуть вплинути на його наступний термін. Financial Times придивися до наслідків усесвітньо відомої політики однієї дитини – Forbes переклав матеріал.
6 жовтня. Онлайн-конференція Forbes «Без рожевих окулярів»
Що ви дізнаєтесь: Правила розвитку бізнесу в умовах абсолютної невизначеності; Як отримати в клієнти й співпрацювати з Міноборони – найбільшим замовником у країні; Як «воєнні» інновації можуть допомогти вашому бізнесу; 2023-й у цифрах від Мінфіну й НБУ.
Квитки на конференцію за посиланням
20 спікерів: Олексій Резніков, Сергій Марченко, Михайло Федоров, Олександр Конотопський, Алекс Ліссітса, Сергій Ніколайчук, Юлія Бадрітдінова, Тарас Чмут та інші.
Коли: 6 жовтня, з 10:00 до 16:00
Спеціалісти з демографії пророкують, що населення найбільш густозаселеної країни світу скоротиться у 2022-му і це неодмінно матиме глибокі наслідки для майбутнього.
«Те, що скорочення населення Китаю збіглося із початком третього терміну, має символічне і практичне значення, – сказав Ван Фен, експерт з китайських демографічних змін з Університету Каліфорнії.
Сі зараз очевидно зайнятий своїм переобранням, проте економічні інструменти, доступні йому, наразі вкрай обмежені через крах сектору нерухомості, брак впевненості споживачів через чергу лакдаунів і фіскальні промахи місцевих урядів.
Швидке старіння населення Китаю ще більше нашкодить здатності Пекіна стимулювати розвиток економіки і впоратися з економічними кризами.
Впродовж наступних пʼяти років першій групі людей, яка стала батьками під час дії політики однієї дитини, яка почалася у 1980-х, буде більше 80. Ван каже, що ця група за 80, яка має вищі ризики розвитку хронічних хвороб, буде вимагати більше витрат на догляд як від їхніх дітей, так і від держави.
Місцевим урядам вже важко через зростання витрат на охорону здоровʼя і піклування. Ці витрати особливо виросли під час політики «Ніякого ковіду», а кількість податків від сектору нерухомості, який нині переживає не найкращі часи, суттєво впала.
«Якщо так триватиме і далі, то як Китаю вдасться виплачувати пенсії своєму літньому населенню, яке буде лише рости?» – питає Ван.
Джейн Голлі, китайська економістка у Національному австралійському університеті, сказала, що зменшення працездатного населення – це природній наслідок економічного розвитку країни.
«Менше робочої сили означає, що ця менша кількість працівників зможе вимагати вищі зарплати, – каже Голлі. – Зростання ВВП на душу населення (ВВП (ПКС)) перевершить загальний ріст ВВП».
Інші експерти попереджають, що Китай може втратити свою економічну перевагу у виробництві.
Що відбувається із народжуваністю в Китаї
Народжуваність в Китаї падає вже багато років. В час правління Сі з 2012-го по 2021-й кількість немовлят, які зʼявлялися на світ щороку, впала на понад 45%, до 10,6 млн.
У 2016-му Пекін зменшив контроль за народжуваністю, а сумнозвісну політику однієї дитини послабили. Місцеві уряди збільшили тривалість декрету для матерів і запропонували пільги для молодих батьків.
Китай, у якого найвищий рівень абортів серед великих економік, минулого року посилив контроль над абортами з немедичних причин. Експерти застерегли, що уряд може вжити ще жорсткіших заходів щодо обмеження доступу жінок до процедури аборту.
Але заходи Пекіну для стимуляції народжуваності не мали значного впливу, особливо під час пандемії і політики «Ніякого ковіду», які відбили бажання у молоді одружуватися і народжувати дітей.
Ї Фусян, спеціаліст із акушерства і давній критик політики однієї дитини, каже, що зростання безробіття і страх перед наступним локдауном змусили молоді пари відкласти весілля і народження дітей. За його оцінками, кількість малюків, народжених Китаї у 2021-му і 2022-му, загалом впаде на 2 мільйони.
Щоб населення країни залишалося стабільним, у кожної родини має народжуватися 2,1 дитини. Міс Лі, 34-річна мати з провінції Цзілінь, входить до десятків мільйонів китайських батьків, які вирішили зупинитися на одній дитині.
У Лі є трирічна дитина, заради якої вона повернулася на роботу на неповний робочий день. «Витрати на дитину – це бездонна прірва», – каже жінка.
Високі ціни на житло і значна вартість навчання відіграють одну з найважливіших ролей у рішення народжувати дітей. За даними китайського аналітичного центру YuWa Population Research, у Китаї виховання дитини в середньому обходиться у майже сім ВВП на душу населення, в той час як в США – лише у чотири.
«Однієї дитини цілком достатньо. У нас немає ані грошей, ані енергії на другу», – каже Лі.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
