Ввечері 26 вересня у нитках «Північного потоку – 1» та «Північного потоку – 2» зафіксували падіння тиску, пізніше з’ясували, що результат – пробоїни, які, найімовірніше, були викликані вибухами. Представники низки європейських країн заявили, що це саботаж. Хто за ним стоїть? Діапазон версій широкий: від Росії до США, включаючи Україну та Польщу. Forbes звернувся до очільниці аналітичного центру «Діксі Груп» Олени Павленко з проханням роз’яснити ситуацію
Форум «Вільна» повертається 20 лютого, щоб стати вашим джерелом ідей, знайомств і можливостей. Долучайтеся до заходу за посиланням! 🎟
Кілька днів тому Європу сколихнули повідомлення про безпрецедентну розгерметизацію одночасно трьох гілок підводних газопроводів у Балтійському морі біля о. Борнхольм: двох гілок зупиненого «Північного потоку – 1» сумарною потужністю в 55 млрд куб. м на рік та гілки його двійника, незапущеного, однак уже заповненого природним газом, «Північного потоку – 2». Урядовці й експерти Данії, Швеції та Польщі вже заявили про зафіксовані вибухи й не виключають саботажу чи спеціального пошкодження інфраструктури. Випадково такі дірки в газопроводах не з’являються.
Ситуація з «Потоками» є частиною стратегії «Газпрому» з «примушення ЄС до миру». Росія послідовно з початку війни застосовує до європейських покупців тактику «салямі»: поетапно скорочує постачання газу. Спочатку від російського газу було відрізано Фінляндію, Польщу, Болгарію. У червні «Газпром» зменшив щоденні поставки на 60% через «Північний потік – 1», почергово оголосивши про скорочення обсягів спочатку до 100 млн куб. м, а потім до 67 млн куб. м на добу, пояснюючи це «неповерненням німецькою компанією Siemens газокомпресорних установок».
Після цього газопровід під різними приводами так і не відновив нормальний режим роботи: з 12 липня обидві гілки зупинилися на щорічне технічне обслуговування, а 31 серпня – вже через «планово-запобіжні роботи» та «витік мастила». Як наслідок, «Північний потік» прокачав лише 29,8 млрд куб. м природного газу з початку року, що на 13 млрд куб. м менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Завантаження «Північного потоку-1» у 2021-2022 роках
Аварія на російських газопроводах вигідна російській стороні. По-перше, вибухи в зоні розгерметизації газопроводів, що в Кремлі вже охрестили «саботажем», знову повернули зростання цін на газ в Європі – напередодні спостерігалось зниження на тлі заповнення газових сховищ і готовності ЄС до зими. Росія знову має можливість отримувати додаткові фінансові бонуси за створену нестабільну ситуацію.
По-друге, цей інцидент дасть змогу «Газпрому» не відповідати під час судових розборок з європейськими компаніями за зупинки газопроводів та недопоставлені контрактні обсяги до Європи. В подальшому, компанія, ймовірно, наполягатиме на трактуванні цієї ситуації як «форс-мажору», таким чином знімаючи з себе відповідальність та ухиляючись від необхідності сплачувати пеню.
Окрім очевидної неможливості відновити поставки «Північними потоками» найближчим часом, є й інші наслідки, які створюють проблеми для країн ЄС. Мережею вже поширюється відео зростання плями на морській поверхні, що означає збільшення екологічних ризиків через витік метану в регіоні. Уже зараз йдеться про заборону судноплавства на частині акваторії. Крім того, якщо підтвердяться припущення щодо диверсії на газопроводі, це фактично означитиме перенесення конвенційної війни в територіальні води держав-членів ЄС, що має отримати жорстку відповідь з боку західних урядів.
І доречно згадати, що більше 10 років українські експерти з енергетичної сфери наголошували, що російські морські газові «Потоки» є не лише інструментом для геополітичної боротьби, але й більш небезпечні, ніж наземні газопроводи, в тому числі українська газотранспортна система. У випадку пошкоджень наземна ГТС переорієнтує потоки газу й продовжує транзит, у той час як із морськими газопроводами це неможливо – вони припиняють свою роботу.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
