Перебої з електрикою та опаленням змушують більше українців думати про тимчасовий виїзд із країни. Хвиля біженців з України може накластися на новий потік мігрантів з Африки та Азії, пише Financial Times. Forbes вибрав головне.
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
Ракетні удари російських військ по українській енергетичній інфраструктурі загрожують новим припливом українських біженців до країн ЄС. «Мета Путіна — створити кризу біженців і чинити на нас ще більший тиск», — каже, комісар ЄС із внутрішніх справ Ільва Йоганссон.
Водночас у міру послаблення карантинних заходів і зростання економічних складнощів у світі Європа фіксує найвищий приплив нових мігрантів із Північної Африки, Близького Сходу та Азії із часів міграційної кризи 2015–2016 років. Високе навантаження на соціальну сферу збіглося зі зростанням впливу правих партій у кількох країнах ЄС. Питання міграції знову вийшло на перше місце в політичному порядку денному Європи.
Відкриті двері
Щодо українських біженців ЄС дотримується політики відкритих дверей. Коли українська армія відбила перший натиск Росії, багато хто з них повернувся додому. Але зараз, коли пункти прийому біженців у багатьох країнах відчувають наплив біженців, зростають побоювання з приводу повернення в Європу українців. Крім того, між країнами ЄС зростає напруженість щодо нелегальних мігрантів з інших частин світу — людей, які не відповідають вимогам для в’їзду в ЄС.
«Риторика навколо проблеми імміграції стає жорсткішою по всій Європі, — каже фахівець із міграції з аналітичного центру European Policy Centre Альберто-Горст Нейдхардт, — У багатьох країнах ЄС надзвичайна ситуація з біженцями. Перспектива подальшого прибуття людей з України та інших регіонів світу посилить тиск на владу».
Європейці заслужили захоплення всього світу за гостинність першої хвилі біженців з України. Євросоюз уперше застосував ухвалену 20 років тому норму, яка ніколи раніше не використовувалася, надавати «тимчасовий захист» людям, які рятуються від збройного конфлікту. Завдяки цьому українці миттєво дістали можливість вільно пересуватися територією ЄС, право на роботу й невеликі соціальні виплати.
Наприклад, через італійські кордони пройшли 173 000 українців: багато хто прагнув возз’єднатися із сім’ями та друзями, які вже прибули до країни. Італійські сім’ї та волонтерські центри відчинили двері — жертвували речі, допомагали переміщеним учням вступити до школи.
«У суспільстві витало загальне відчуття того, що ти робиш свій внесок у героїчні зусилля опору. Що ти частина чогось великого, частина історії», — каже директор Римського інституту міжнародних відносин Наталі Точчі.
Зараз, через майже 10 місяців після вторгнення, гостинність змінюється втомою. На європейців тисне зростаюча інфляція, а державні бюджети зазнають труднощів.
Нескінченний потік
Кількість біженців з України та інших країн континенту вражає. Із січня до вересня українці подали 4,4 млн заяв на тимчасовий притулок у ЄС, хоча сотні тисяч, за оцінками, уже повернулися додому. Крім того, країни ЄС, а також Норвегія, Швейцарія, Ісландія та Ліхтенштейн одержали близько 680 000 заяв про надання притулку від громадян Сирії, Афганістану, деяких країн Африки та Азії. Це на 54 % більше, ніж за той самий період попереднього року, підрахувало агентство ЄС із питань притулку.
Місцеві органи влади, на які покладено відповідальність за розміщення і підтримку біженців, ледве справляються із цим завданням. У Німеччині, де цього року знайшли притулок понад 1,1 млн осіб, поспіхом переобладнують під прийом біженців спортивні зали та гуртожитки, як під час кризи біженців 2015-16 років.
Міська влада змушена будувати збірні будиночки і знімати кімнати в готелях для прибулих. Чиновники кажуть, що бракує місць у школах, дитячих садочках, і на інтеграційних курсах для дорослих.
У Польщі, де на проживання зареєструвалися 1,3 млн українців, низову армію волонтерів спочатку називали зразком для наслідування. Але хоча підтримка Варшавою Києва залишається непохитною, українці, які їдуть до Польщі цієї зими, не зустрінуть такого ж щедрого прийому, яким він був навесні.
Поляки «налякані економічною ситуацією та інфляцією. Їх дедалі більше дратує те, що вони сприймають як привілеї для українських біженців», — каже голова варшавського офісу Європейської ради з міжнародних відносин Петро Бурас.
Польська влада припинила багато прямих субсидій для українців, зокрема безоплатний проїзд у громадському транспорті та одноразову виплату в розмірі 300 злотих ($67), на яку претендувало понад 1 млн зареєстрованих українців. З березня біженці, які перебувають у Польщі понад 120 днів, повинні будуть оплачувати 50% вартості будь-якого наданого державою житла.
Комісар ЄС із внутрішніх справ Ільва Йоганссон каже, що наразі приплив з України до країн Європи лише незначно перевищує кількість тих, хто повертається в Україну. Але ЄС розробляє план на випадок нової хвилі. «Якщо ми побачимо мільйони людей, які прибувають взимку, виникне величезна проблема, але я думаю, що ми впораємося», — сказала вона в інтервʼю Financial Times.
Члени ЄС, які взяли на себе основний тягар попередньої хвилі українських біженців, стурбовані. Деякі дипломати підкреслюють, що новоприбулі, як правило, прямують у великі міста, де їх уже багато, що збільшує навантаження на місцеву владу. «Нам очевидно, що в разі зростання міграції з України буде потрібно краще розподіляти прибулих всією Європою», — заявила міністр внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фрейзер.
Справедливий розподіл
На цьому тлі уряд Італії під керівництвом Джорджі Мелоні закликає до посилення заходів проти нелегальних мігрантів з Азії та Африки. Мелоні та її партнери в правій коаліції давно вважають нерегульований потік мігрантів з африканських і азіатських країн загрозою національній безпеці та цілісності Італії.
За Дублінською угодою ЄС, заяви прохачів притулку повинні розглядатися і оброблятися в тій європейській країні, у яку вони вперше прибули. Рим стверджує, що через географічне положення Італії, Греції, Кіпру та Мальти на ці країни припадає основне міграційне навантаження. У листопаді вони підписали спільний лист із вимогою змінити систему. Цього року до Італії через Середземне море прибули майже 96 000 нелегальних мігрантів. Це на 52% більше, ніж за той самий період минулого року, підрахувало міністерство внутрішніх справ Італії.
У Словаччині тисячі переважно сирійських біженців опинилися в пастці на кордоні країни, оскільки чеські прикордонники не пускають їх до своєї території, Угорщина відмовляється приймати назад тих, хто проїхав через Угорщину до Словаччини. Місцеві жителі скаржаться, що біженці бродяжать, а працівники гуманітарних організацій закликають владу надати їм термінову допомогу або надати безпечний проїзд в іншу країну.
Волонтери в Бельгії кажуть, що тисячі біженців живуть на вулицях Брюсселя, оскільки система надання притулку насилу справляється з розглядом їхніх заяв.
Йоганссон каже, що необхідний новий пакт із міграції, який прийде на зміну Дублінській угоді. Він повинен буде включати більш справедливий спосіб розподілу прохачів притулку країнами Євросоюзу. Цю угоду може бути ухвалено ще до закінчення роботи нинішньої комісії у 2024 році, каже єврокомісар.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
