Минулого року Європа і країни «Великої сімки» запровадили низку обмежень на постачання нафти й газу з Росії. Кремль не втомлюється повторювати, що в них все добре і все під контролем, а усілякі там обмеження на економіку й фінанси не діють. Financial Times розглянув нові фінансові показники Росії та прогнози на доходи Росії. Forbes пропонує ключові факти з матеріалу.
Минулого року завдяки високим цінам і збільшенню постачань до Азії Росія отримала рекордний дохід від продажу нафти й газу – 11,6 трлн рублів, або $168 млрд. Це рекордний показник із 2011 року.
Проте зниження цін на нафту й зростання витрат на війну збільшили минулорічний дефіцит Росії до 2,3% ВВП. Путін навіть дав наказ Олександру Новаку, заступнику премʼєр-міністра, розібратися з впливом зниження ціни на нафту на російський бюджет.
Комбінація обмежень і знижки
Найбільшу проблему для Росії становить поєднання знижок і обмежень на російську нафту зі зниженням цін на енергоресурси. Згідно з американським бюро статистики, середня прогнозована ціна на нафту Brent у 2023-му становитиме $83, що на 18% менше за минулорічний цінник.
«Слово «знижка» надовго стане невідʼємною частиною російського експорту нафти», – каже Віктор Катона, провідний аналітик у аналітичній групі Kpler.
Покупці російської нафти вимагають усе більших знижок. За підрахунками Київської школи економіки, минулого року через такі поступки Москва втратила близько $50 млрд, а це 12% очікуваних доходів Росії. Наразі розрив між цінами на Brent і Urals у 10 разів більший, ніж минулого лютого перед вторгненням.
джерело Financial Times
Коли 5 грудня набуло чинності обмеження на ціну Urals ($60 за барель), вартість цього виду нафти упала й тепер продається по $44 за барель. За даними аналітичної компанії Argus, це на 48% менше за ціну на Brent. Крім того, ця ціна суттєво менша за ту, яку заклали в російському бюджеті на 2023 рік, а тому дефіцит може скласти 2% ВВП.
«Такий розрив є наслідком обмежень ЄС на перевезення російської нафти морем і запровадження цінової «стелі», – пояснює Бен Кегіл, старший співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень. – Навіть якщо Росія збільшить обʼєм експорту, для Заходу це не буде великою проблемою. Захід отримає те, що хотів: ринок із достатньою кількістю товару і менші доходи для Росії».
Прогнозовані втрати доходів
Згідно з дослідженням фінського центру досліджень CREA, через поєднання обмежень і знижок на російську нафту Москва недоотримує близько €160 млн на день.
За оцінками CREA, доходи Росії від експорту викопного палива в грудні 2022-го впали на 17% у порівнянні з тим же місяцем попереднього року. А російське міністерство фінансів повідомляє про зростання доходів від продажу нафти й газу на 7,5% у цей же період – ймовірно, внаслідок збільшення податку для «Газпрому» і падіння рубля на 20%.
У російському бюджеті закладено 23% зниження доходів від нафти і газу, порівняно із 2022-м, а Київська школа економіки прогнозує вдвічі більше зниження.
Згідно з даними міністерства фінансів, якщо видобуток нафти впаде на 7–8%, що цілком можливо, а ціна на Urals буде $50, Росія втратить 23% очікуваних доходів у 2023-му. Якщо ціна на Urals опуститься до $35, то втрата доходів становитиме 45%.
джерело Financial Times
На доходи Росії може вплинути й заборона на продукти нафтопереробки, яка набуде чинності наступного місяця. Китай та Індія, наразі головні покупці Росії, переважно купують дешевшу сиру російську нафту й переробляють її на власних заводах. Тому, каже Катона, Росії буде складно знайти ринки для свого гасу, дизелю та інших нафтопродуктів навіть за зниженими цінами.
Як це відобразиться на війні?
Попри такі прогнозовані втрати бюджету, це навряд чи вплине на здатність РФ вести війну. Росія може перекрити дефіцит за рахунок:
- отримання кредитів усередині країни переважно в державних банків;
- використання грошей резервного фонду, який становить $148 млрд – наприклад, продавши свої запаси юанів.
Росія вже почала продавати юані 13 січня, щоб покрити 54,5 млрд рублів ($798 млн) втрат доходів від нафти і газу цього місяця. Аналітики «Сбербанк КИБ» написали, що російських резервів юаню вистачить на кілька років таких стабілізаційних заходів.
Якщо доходи будуть меншими, а витрати більшими, ніж очікується, то Росія змушена буде брати більше кредитів, продовжувати брати гроші з резервного фонду або зменшити витрати на економічний розвиток та інфраструктуру. Але витрати на війну, каже колишня співробітниця Центробанку Росії Олександра Прокопенко, постраждають в останню чергу.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
