Президент США Джо Байден і президент Китаю Сі Цзіньпін під час віртуального саміту 15 листопада 2021 року /Getty Images
Категорія
Світ
Дата

Нова, Друга і чи взагалі холодна війна. На порозі якого історичного періоду ми стоїмо. Пояснює історик Григорій Рій

Президент США Джо Байден і президент Китаю Сі Цзіньпін під час віртуального саміту 15 листопада 2021 року Фото Getty Images

Вторгнення Росії в Грузію у 2008 році й окупація нею українського Криму та Донбасу з подальшою повномасштабною війною в Україні зруйнували період «мирного співіснування» після завершення холодної війни. В останні роки у звʼязку із виходом на світову арену Китаю ситуація ще більше загострилася. Попереду світ чекає довготривале змагання між Заходом і КНР. Як охарактеризувати сучасні геополітичні та безпекові відносини: Нова холодна війна, Друга холодна війна, чи краще утримуватися від кореляцій з минулим, розповідає історик і дослідник холодної війни Григорій Рій

Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!

У одному зі своїх інтерв’ю державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що період «мирного співіснування» після холодної війни завершився. Його зруйнувало змагання з Китаєм, що особливо посилилося після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну.

Однак держсекретар поки дуже стриманий у пропозиціях щодо нового терміну, який би характеризував цей новий історичний період. Підсумовуючи результати доленосної поїздки до Пекіну 18–20 червня 2023 року та зустрічі із топовими китайськими дипломатами, Блінкен наголосив, що добивається мирного і, можливо, у деяких сферах продуктивного співіснування з Китаєм. 

Дефініція «мирне співіснування» (peaceful coexistence) прямо пов’язує сучасний період із взаєминами між США та СРСР у період холодної війни. Саме «мирне співіснування» комуністичної та капіталістичної систем не давало змоги холодній війні перерости у гарячу фазу та перетворитися на класичний військовий конфлікт.

Історики та експерти з міжнародних відносин характеризують сучасні відносини між США і Китаєм як Нову холодну війну, Другу холодну війну або пропонують поки утриматися від прямих кореляцій з минулим.  

Нова холодна війна

19 жовтня 1945 року відомий британський письменник Джордж Орвелл у своєму есе «Ви й атомна бомба» вжив дефініцію «холодна війна» на позначення майбутнього стану справ між країнами, що володітимуть ядерним озброєнням і перебуватимуть у стані холодної війни. 

Насправді це було не перше вживання цього терміну, однак Орвеллу вдалося досить точно описати майбутні взаємини між США та союзниками з одного боку та СРСР і країнами соціалістичного табору з іншого. Адже завдяки наявності ядерного озброєння в обох сторін американські та радянські війська ніколи не були втягнені у прямий військовий конфлікт. 

Такими були визначені Орвеллом характеристики «класичної» холодної війни або «старої» холодної війни. Пізніше сюди також додалися протистояння в ідеологічній, економічній, соціокультурній і військовій сферах.

У 2008 році, після вторгнення російських військ у Грузію, британський журналіст і публіцист Едвард Лукас почав говорити про Нову холодну війну між Росією та Заходом. 

Ще частіше цей термін почали вживати після окупації Росією Криму та її вторгненням на Донбас у 2014 році, характеризуючи погіршення відносин між США та Росією. 

Однак з часом, особливо за президентства в США Дональда Трампа та початку пандемії, фокус Нової холодної війни змістився на відносини між США та Китаєм, особливо після 24 лютого 2022 року. Провал російських військових планів в Україні та мужність, яку демонструють українські війська, відсунули Росію на задній план. 

Російський військовий потенціал багатьма західними експертами та політиками був переоцінений, і РФ більше не могла вважатися впливовим гравцем у міжнародній політиці. Тому термін «Нова холодна війна» все частіше почали вживати на позначення протистояння між США та Китаєм як країною, яка з одного боку не засудила дії російського керівництва за повномасштабне вторгнення в Україну та надала йому економічну підтримку, а з іншого – намагається використати російсько-українську війну задля власного геополітичного посилення та можливої перебудови світопорядку.

Американський дослідник Стюарт Форд відстоює позицію, що Новою холодною війною можна назвати суперництво між США з одного боку та Китаєм і Росією – з іншого. 

Порівнюючи ключові характеристики «старої» та «нової» холодних війн, автор дійшов висновку, що основними відмінностями між ними є не лише склад ворожих сторін, але й можлива подальша траєкторія розвитку конфлікту. 

Зокрема, у Китаю, на відміну від СРСР, вищий рівень економічного розвитку, що має перспективу до зростання. Крім того, США та Китай є найбільшими торговими партнерами, їх потенційне військове зіткнення негативно позначиться на економіках обох країн. 

Основною відмінністю є те, що сучасні міжнародні відносини не можна схарактеризувати як біполярні, а потенціал країн, які обрали шлях неприєднання (часто їх ще називають країнами Глобального Півдня), є набагато потужнішим, ніж пів століття тому. 

Getty Images

Президент США Джо Байден Фото Getty Images

Друга холодна війна

Паралельно побутує ще одна дефініція на позначення протистояння США та Китаю – Друга холодна війна, яка також, як і попередній розглянутий термін, вживалася для позначення погіршення відносин між країнами Заходу та Росією після подій 2014 року. А пізніше також поширилася і на протистояння з КНР.

Британський історик Ніл Ферґюсон пропонує називати протистояння між США та Китаєм саме Другою холодною війною. Пояснюючи свою тезу, науковець доводить, що так само, як була Перша світова війна, а потім Друга, які не були ідентичними, але мали певні спільні характеристики, так само була Перша холодна війна, а зараз світ перебуває у Другій. Причому сучасний конфлікт знаходиться, за аналогією, уже на етапі Корейської війни (1950–1953 років), прототипом якої для Ферґюсона є повномасштабне вторгнення російських військ в Україну у 2022 році.

Перейти у гарячу фазу Друга холодна війна цілком може через проблему Тайваню та кризу напівпровідників, які є ключовим предметом експорту тайванської економіки й становлять левову частку світового виробництва. 

Кризу навколо цього острова Ферґюсон порівнює із Кубинською кризою 1960-х з єдиною, проте дуже важливою, відмінністю: якщо КНР спробує організувати блокаду Тайваню, саме США будуть змушені її проривати, а значить, будуть в умовній ролі СРСР під час подій навколо Куби. 

На думку історика, у випадку, якщо США не виконають своїх зобов’язань і не прийдуть на захист Тайваню, це стане «американським Суецом». 

Це ще одна аналогія з часів холодної війни, яку Ферґюсон вживає, щоб підкреслити можливість втрати США свого статусу суперпотуги. Адже у середині 1950-х років через націоналізацію Суецького каналу владою Єгипту Британська імперія втратила свій статус і впливовість у міжнародних відносинах. 

Пекін, 18 серпня 2011 року. Тоді віцепрезидент США Джо Байден та його китайський колега Сі Цзіньпін

Пекін, 18 серпня 2011 року. Тоді віцепрезидент США Джо Байден та його китайський колега Сі Цзіньпін

Новий термін

Попри те, є і ті, хто не погоджуються з активним використанням цих термінів. Насамперед американські та китайські політики намагаються змальовувати своє протистояння як щось інше, ніж аналогіями з холодною війною. 

Згадаймо слова президента США Джо Байдена, який у вересні 2022 року на засіданні Генеральної асамблеї ООН проголосив, що «ми не шукаємо холодної війни». Китайські дипломати у своїх заявах постійно повторюють, що КНР виступає проти «менталітету холодної війни», опосередковано звинувачуючи при цьому американське керівництво у побудові блоків і накладенні санкцій як інструментів, які, на їх думку, характеризували саме період холодної війни.

Історики Арне Вестад і Фредерік Логевалл також не погоджуються з терміном «Друга холодна війна». 

На переконання Логевелла, сучасні відносини між США і КНР не характеризуються масштабними перегонами озброєння та глибокою ідеологічною конфронтацією. Вестад додає, що порівняння сучасних подій з холодною війною є важливим хіба з пропагандистського погляду. Загалом відмінності фундаментальні й тяжіють більше до періоду у міжнародних відносинах перед Першою світовою війною.

Складно однозначно узгодити назву турбулентного періоду, у якому зараз перебуває світ. Зазвичай терміни є продуктом пізнішої інтерпретації науковців. Наприклад, Першу світову війну декілька десятиліть називали Великою війною, доки у вересні 1939 року не вибухнув новий світовий конфлікт, що зробив можливою нумерацію. 

Зараз безперечним фактом є те, що період, що виник після завершення холодної війни і який умовно називали post-Cold War, закінчився. Американські та китайські високопосадовці перебувають у процесі побудови загальних меж нового «мирного співіснування» та налагодження стабільних ліній комунікацій, які потрібні для довготривалого змагання між обома силами. 

Чи переросте це змагання у новий світовий конфлікт або ж залишиться у «холодній» стадії? Однозначної відповіді немає. Ми усі перебуваємо у новому історичному періоді, який уже має свої характерні риси. І тут краще уникати прямих аналогій з минулим, що можуть призвести до хибних висновків для майбутнього. 

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні