Виробництво сонячних фотоелектричних модулів на виробничій лінії в Хефеї, провінція Аньхой, Китай, 15 вересня 2022 року. /Getty Images
Категорія
Світ
Дата

Китай став майже монополістом на ринку матеріалів для «чистих технологій» і може шантажувати цим Захід. Чи вдасться США та союзникам розірвати токсичний ланцюг. Пояснює FT

Виробництво сонячних фотоелектричних модулів на виробничій лінії в Хефеї, провінція Аньхой, Китай, 15 вересня 2022 року. Фото Getty Images

У відповідь на обмеження, які США та союзники наклали на імпорт Китаєм високотехнологічних мікрочипів, Пекін може заборонити імпорт Заходом критично важливих матеріалів для виробництва «зелених» технологій та енергії. Поки що Китай не вжив жорстких заходів, але тривожні сигнали вже є. Наскільки таке рішення може стати критичним для Заходу, дізнався Financial Times. Forbes стисло переказав матеріал

📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.

У липні Китай оголосив, що накладе обмеження на експорт галію та германію – незамінних металів у виробництві стратегічно важливих продуктів, таких як електротранспорт, мікрочипи та деякі види зброї. Це радше попередження, ніж повноцінна відповідь Пекіну на обмеження, які США та його союзники запровадили проти імпорту Китаєм передових мікрочипів, відзначила присутня на обговоренні цього рішення людина.

Це була демонстрація контролю Пекіну над ланцюгом постачання десятків матеріалів, які Вашингтон визначив як критичні для своєї економічної та національної безпеки. Контролю, яким він може у будь-який момент скористатися.

Цей епізод змушує Захід поглянути в очі незручній правді: Китай є найбільшим і найдешевшим постачальником багатьох незамінних матеріалів для «чистих технологій». На країну припадає близько 90% виробництва рідкісноземельних елементів, принаймні 80% усіх етапів виробництва сонячних панелей і 60% виробництва вітрових турбін і батарей для електромобілів. А виробництво деяких матеріалів для батарей і більш нішевих продуктів Китай контролює майже повністю одноосібно.

Китай має повний цикл виробництва батарей.

Китай має повний цикл виробництва батарей.

Багато хто не без причин непокоїться про те, що таке домінування Пекіну може посилити геополітичну напругу й потенційно ускладнити боротьбу світу з глобальним потеплінням.

«Люди починають розуміти, що контроль над ланцюгами постачання важливий. Ми піддаємо себе систематичному ризику, адже Китай легко може перерізати постачання», – вважає Росс Ґреґорі, партнер у сеульській консалтинговій фірмі New Electric Partners.

Західні уряди наразі відчайдушно намагаються наздогнати КНР у виробництві критичних мінералів і забезпеченні ланцюга постачання для виробництва обладнання «зеленої енергії». Президент США Джо Байден та його європейські колеги виділяють на це мільярди доларів платників податків. Аналітики не дійшли згоди, скільки часу знадобиться Заходу, щоб позбутися залежності від Китаю у цьому питанні, і чи це взагалі можливо.

Більшість переконана, що Європі неможливо буде досягти своїх амбітних кліматичних цілей без підтримки міцних звʼязків із Пекіном. Навіть США із їхніми «глибокими кишенями» та більшою політичною підтримкою розриву звʼязків із Китаєм буде вкрай важко налагодити власний ланцюг постачання критичних матеріалів у обхід Китаю.

Залізний контроль КНР

Нікхіл Бгандарі, співголова команди досліджень природних ресурсів і чистих технологій в Азійсько-Тихоокеанському регіоні в Goldman Sachs, каже, що контроль Китаю над сировиною «значно більший, ніж здається на перший погляд». Усе завдяки інвестиціям китайських компаній у закордонні видобувні проєкти. Такими інвесторами є постачальник металів Huayou Cobalt, автовиробник BYD і батарейний гігант CATL.

Якщо говорити про літій, у Китаю невелика частка у видобуванні цього матеріалу, але вже наступного року китайські компанії контролюватимуть більше літію, ніж потрібно країні для внутрішнього користування.

Китайські компанії володіють значними частками у виробництві літію за межами країни.

Китайські компанії володіють значними частками у виробництві літію за межами країни.

І схоже, що інтерес Пекіну до контролю видобутку важливих копалин не згасає. Інвестиції країни у закордонні проєкти даного напряму цього року можуть сягнути рекордного рівня, говорять дані Університету Фудань у Шанхаї. За перші шість місяців цього року з країни надійшло $10 млрд, що більше за всі інвестиції 2022-го. Останній міжнародний інвестиційний рекорд країни був у 2018-му і становив $17 млрд, але цього року його може бути побито.

Експерти вважають, що варто звернути увагу на менш очевидні виробничі процеси, в яких Захід відстає від Китаю, а саме на обробку матеріалів. Роками розвинені країни намагалися оминати цей процес, щоб його екологічні наслідки були проблемою інших держав.

Китай відіграє головну роль у принаймні одній стадії обробки 35 з 54 мінералів, які США визначили як критичні, згідно з аналізом Міністерства внутрішніх справ США та Геологічної служби США. Крім того, КНР дає приголомшливі 98% світового постачання сирого галію, а американські військові використовують цей матеріал у радарних і ракетних системах.

Пекіну належить менш як 20% ринку сировини для електромобільних батарей, але він контролює 90% уже оброблених матеріалів із цієї ж сировини, за даними Goldman Sachs.

Китай тримає більш як 20% графітових покладів, але китайська частка на ринку обробки графіту становить майже 70%, згідно з Goldman. Графіт потрібен для анодів, що знаходяться в центрі літій-іонної батареї. Китай також є найбільшим виробником флуоридної кислоти, токсичної й шкідливої для довкілля речовини, яка необхідна для обробки графіту.

Домінує Китай і на ринку обладнання для виробництва «чистої енергії». Згідно з даними Світової ради вітрової енергетики, більш ніж половина всіх нових вітрових турбін, які встановлять цього року, будуть у Китаї. Країні ж належать 60% ринку виробництва гондол, в яких знаходиться обладнання для генерації енергії. КНР нині будує понад 60 нових заводів для збору гондол на додачу до 100, які вже працюють.

А дані GWEC показують, що Пекін контролює понад 70% ринку багатьох ключових компонентів для вітрових турбін, серед яких литво, ковані деталі, поворотні підшипники, опори й фланці.

BYD, китайський виробник електромобілів, сьогодні становить загрозу існуванню традиційних автовиробників Німеччини, Франції, США і Японії, а колись це була збиткова державна компанія. /Getty Images

BYD, китайський виробник електромобілів, сьогодні становить загрозу існуванню традиційних автовиробників Німеччини, Франції, США і Японії, а колись це була збиткова державна компанія. Фото Getty Images

Підтримка держави

BYD, китайський виробник електромобілів, сьогодні становить загрозу існуванню традиційних автовиробників Німеччини, Франції, США та Японії, а колись це була збиткова державна компанія. У першій половині поточного року компанія продала 1,5 мільйона автівок у Китаї, а це більш ніж третина загальних продажів «екологічних» автомобілів.

BYD разом із королем електромобільних батарей CATL є найбільш показовими прикладами того, як винахідливість приватного сектору поєдналася з політикою Пекіну, що спрямована на здобуття ринку відновлюваної енергії й електротранспорту. Загальні витрати на сектор електротранспорту у Китаї між 2009-м і 2021-м перевищують $125 млрд, згідно з американським аналітичним центром CSIS.

Китай був безпощадний у своєму прагненні. Уряд поступово почав надавати перевагу власним компаніям, а вже з 2016-го провідні південнокорейські виробники батарей, LG, SK і Samsung, були відрізані від щедрих пільг держави. Це дало поштовх для розвитку таким виробникам, як CATL і BYD. Саме завдяки державному субсидуванню цієї індустрії Китаю вдалося досягти тотальної переваги у виробництві продуктів чистих технологій.

Дані Goldman вказують на те, що Китай може збудувати завод з виробництва електромобілів за третину часу, який витрачають інші країни. Крім того, батарейний завод у США обійдеться на майже 80% дорожче, ніж у КНР. Справа не лише у доступі до ресурсів чи високій вартості, на Заході проблеми з браком робочої сили та інфляцією зарплат, плюс вищі екологічні стандарти.

Та сама історія й з обладнанням для сонячної та вітрової енергії. Добування й обробка полікремнію коштує на третину дешевше в Китаї, ніж в Європі. А S&P повідомляє, що китайські вітрові турбіни в половину дешевші за західні.

Виробниче підприємство батарей Contemporary Amperex Technology Co. (CATL) у Шанхаї, Китай /Getty Images

Виробниче підприємство батарей Contemporary Amperex Technology Co. (CATL) у Шанхаї, Китай. Фото Getty Images

Дилема Заходу

Дешева сировина та товари – це чудово, але надмірна залежність від Китаю може стати зброєю в руках авторитарного уряду. Одна група експертів різних аналітичних центрів вважає, якщо докласти достатньо зусиль, грошей і часу, то залежність від Пекіну можна зменшити.

Але інша група питається: чи є у Заходу час? Зрештою, перед європейськими та американськими політиками постане дилема: розірвати звʼязки з Китаєм заради забезпечення національної безпеки чи співпрацювати з Пекіном заради досягнення кліматичних й економічних цілей.

«З одного боку, [Заходу] дійсно потрібно захистити ці індустрії, – каже енергетичний аналітик Bernstein Ніл Беверідж. – З іншого – Середземномор’я потерпає від лісових пожеж. Що ж обрати?».

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні