Пекін знайшов спосіб допомогти дружній Москві і її армії в Україні. /Getty Images
Категорія
Світ
Дата

Лазівка розміром з Китай. Як Пекін оснащує російську армію в обхід санкцій – головне з розслідування Politico

Пекін знайшов спосіб допомогти дружній Москві і її армії в Україні. Фото Getty Images

Ще кілька місяців тому світ бив на сполох через загрозу постачання Китаєм летальної зброї Росії. Схоже, що Пекін знайшов спосіб допомогти дружній Москві та її армії в Україні. Politico дослідив митні документи Китаю, Росії і України, щоб визначити як і в якій кількості Піднебесна постачає товари подвійного призначення країнам, що знаходяться в активній фазі війни.

Головні матеріали Forbes Ukraine у email-розсилці. Раз на тиждень на вашій пошті.

Згідно із митними документами, які потрапили до рук POLITICO, російські покупці задекларували замовлення сотень тисяч бронежилетів і шоломів виробництва китайської компанії Shanghai H Win.

Ці та інші схожі документи свідчать про те, що попри заклики Китаю до миру країна забезпечує Росію корисними для армії товарами, які допомагають Москві затягувати війну в Україні. Йдеться про захисне спорядження для військових, дрони і термовізійні прилади.

Продаж таких товарів подвійного призначення, тобто тих, які можна використовувати в цивільній і військовій сфері, дають західним урядам, які не хочуть сваритися із Китаєм, можливість прийнятного виправдання.

Згідно із отриманими даними, експорт товарів подвійного призначення з Китаю в Україну різко впав, в той час як до Росії він стрімко виріс.

Лише цього року Росії імпортувала китайських дронів на $100 млн, що в 30 разів більше, ніж імпортувала Україна. Експорт китайської кераміки, яку використовують у захисному спорядженні, до країни-агресорки підскочив на 69% до понад $225 млн, а в Україну впав на 61% до якихось $5 млн.

Гелена Легарда, провідна аналітикиня з питань Китаю в берлінському аналітичному центрі MERICS, каже, що ці дані свідчать про підтримку Китаєм Росії у її війні, незважаючи на спроби Пекіну виставити себе нейтральною країною. Вона не вважає, що ЄС погодиться накласти санкції на Китай через його постачання Москві великої кількості товарів подвійного призначення.

Shanghai H Win/facebook.com/hwinbp

Російські покупці задекларували замовлення сотень тисяч бронежилетів і шоломів виробництва китайської компанії Shanghai H Win. Фото Shanghai H Win/facebook.com/hwinbp

Хто купує ці товари?

Завдяки пошукам у відповідних базах даних, у які можуть зайти всі, хто має доступ до російського інтернету, Politico знайшов покупців китайських товарів подвійного призначення.

Одним із них є компанія «Силва», штаб-квартира якої знаходить в Бурятії. Вона замовила у Shanghai H Win по 100 000 куленепробивних жилетів і шоломів.

Згідно із розслідуванням видання, все вказує на те, що це підставна компанія: вона була заснована лише у вересні, у 2022-му у неї не було жодного виторгу, за вказаною адресою Google Street View показує занедбаний житловий будинок, а усі спроби зателефонувати чи написати в компанію не дали результатів.

Ще одна компанія під назвою «Рика» задекларувала у березні дещо менші поставки захисного обладнання від Shanghai H Win. А у січні компанія отримала шоломи від китайської Deekon Shanghai, у якої спільна адреса із Shanghai H Win. Виявилося, що це афілійовані компанії.

Китайський експорт товарів подвійного призначення до Росії і України /Адаптація Forbes інфографіки Politico

Китайський експорт товарів подвійного призначення до Росії і України. Кераміка Фото Адаптація Forbes інфографіки Politico

Представниця «Рика» заявила, що вони купують в Росії, а не Китаї, але в таке важко віриться: огляд митних декларацій показав, що компанія отримала з Китаю понад 220 вантажів термовізійної техніки і захисного обладнання на $11 млн від початку повномасштабної війни в Україні.

Є ще російська «Легиттелеком», московська фрахтувальна компанія, яка купила 100 000 шоломів і 100 000 комплектів форми у Deekon Shanghai, про що свідчать митні звіти від 24 листопада минулого року.

Більша риба

Та значно більшим гравцем цієї сфери є «Позитрон», ростовська компанія Євгена Пригожина, очільника ПВК «Вагнер» і недореволюціонера. Як свідчать митні дані, його компанія купила на понад $60 млн «страйкбольні шоломи», «різноманітну кераміку» та інші товари у китайської фірми KRNatural у листопаді і грудні 2022-го.

Крім того, декларації про відповідність між жовтнем і груднем 2022-го, які надала компанія, показують, що «Позитрон» придбала дрони у китайської міжнародної фірми SZ DJI Technology минулого грудня. Точна кількість невідома, але зазначені моделі (Mavic 2 і Mini 2) використовуються на полях бою в Україні.

Експерти зазначають, що декларувати товари так, щоб вони здавалися «цивільними», хоч вони призначаються для війни, – це дуже поширена практика. Хто ж подумає, що «страйкбольні шоломи» використають на війні, а не у невинній грі із фарбою.

Хай там як, а війна пішла на користь «Позитрон»: заснована лише у березні 2021-го, вже у 2022-му її виторг злетів з 31 млн руб. (близько $400 000) до 20 млрд руб. (майже $300 млн). Про це свідчать фінансові звіти компанії.

Генеральний директор «Позитрон» Андрій Вітковський заперечує імпорт дронів і подібних продуктів із КНР, адже вони спеціалізуються «на споживчих товарах, спортивних і текстильних», тобто «виключно мирних продуктах».

Китайський експорт товарів подвійного призначення до Росії і України. Дрони і БПЛА /Адаптація Forbes інфографіки Politico

Китайський експорт товарів подвійного призначення до Росії і України. Дрони і БПЛА Фото Адаптація Forbes інфографіки Politico

Не дивно, що російська компанія заперечує торгівлю, яка може привернути до неї увагу західної влади. Після того як у березні POLITICO повідомив, що компанія «Техкрим» імпортує з Китаю бойові рушниці, декларуючи їх як «мисливські рушниці», на фірму наклали санкції Штати. За словами санкційного експерта, «Позитрон» вже потрапив на радари Заходу.

Дрони

У постачанні дронів з Китаю росіяни покладаються на велику кількість малих замовлень різних покупців – як компаній, так і окремих осіб. Окрім Pozitron, Politico визначив «Гигантшину», «Воздух» і «Небесная механика» як покупців дронів від китайської компанії DJI. Остання до війни була офіційним дистрибʼютором цих дронів у Росії.

Речник DJI у коментарі POLITICO повідомив, що від 26 квітня 2022-го вони припинили операції в Росії і Україні. Він стверджує, що всі дрони, які потрапили у ці країни після зазначеної дати, прийшли з третіх країн, а це вони контролювати не можуть.

Хай там як, а пошук у базі ImportGenius показав, що китайська компанія Iflight продовжує постачати дрони DJI «Небесній механіці» через гонконгську компанію Lotos. Останній вантаж було доставлено 10 жовтня.

Політична воля

Двозначність, що повʼязана із товарами подвійного призначення, а також усвідомлення того, що їх виробляють переважно у Китаї, вказують на те, що навряд Захід щось стане із цим робити. Росія про це знає і користується такою лазівкою для закупівлі західних технологій через КНР.

Згідно із нещодавнім аналізом Київської школи економіки, понад 60% імпортованих важливих компонентів російської зброї, яку знаходили на полях бою, виробляють американські компанії.

Під час візиту американського держсекретаря Ентоні Блінкена до Пекіну минулого місяця тамтешні чиновники запевнили американську делегацію, що країна «не надає і не буде надавати летальну допомогу Росії для використання в Україні». Блінкен все ж попросив Пекін бути на сторожі постачань технологій, які Росія може застосувати проти України.

Постачання китайських товарів подвійного призначення в Росії викликає традиційне занепокоєння і у Франції. Емманюель Бонн, головний дипломатичний радник французького президента, на запитання про постачання Китаєм зброї Росії сказав таке: «Це не зовсім військове обладнання…на скільки нам відомо, вони [Китай] не постачають великі обсяги товарів військового призначення в Росію, але треба, щоб вони зовсім не постачали нічого такого».

Але Захід мало чим може зарадити у цій ситуації. Лише Сполучені Штати завдяки забороні доларових транзакцій під час продажу товарів подвійного призначення в Росію можуть якось вплинути на проблему.

Китайський експорт товарів подвійного призначення до Росії і України. Тепловізійні прилади /Адаптація Forbes інфографіки Politico

Китайський експорт товарів подвійного призначення до Росії і України. Тепловізійні прилади Фото Адаптація Forbes інфографіки Politico

А через невелику поширеність євро Євросоюз нічого подібного зробити не може. Та й не надто хоче. В останньому пакеті санкцій ЄС мало бути сім китайських компаній, яким забороняється торгівля із блоком. Та після лобіювання з боку Пекіну Брюссель прибрав зі списку чотири компанії.

Еліна Рибакова, одна з авторок звіту Київської школи економіки, закликає виробників товарів подвійного призначення більш відповідально ставитися до відслідковування кінцевого отримувача їхніх продуктів.

Потрібно щось на зразок обовʼязкових умов, які регулятори поставили банкам після фінансової кризи 2008-го, згідно із якими фінустанови повинні відслідковувати операції із відмивання грошей і запобігати їм.

Рибакова пропонує створити таку ж інфраструктуру для компаній і запровадити серйозні штрафи за порушення. Максим Миронов, експерт із санкцій і викладач фінансів, вважає, що Заходу бракує політичної волі спрямувати санкції проти Пекіну. «Чи достатньо сильно політики хочуть накласти санкції на Китай? Ні», – каже Миронов.

«Китай дає всім зрозуміти, що вони звісно можуть спробувати [щось зробити], та йому байдуже, – додає Миронов. – А ЄС своїми діями показує, що якщо йому [Китаю] це [санкції] не подобається, ЄС не буде йти проти Китаю. Якщо Китай це помітить, то продовжить діяти у власних інтересах».

Єврокомісія, Національна рада безпеки США і Китайська місія в ЄС не відповіли на прохання про коментар до цієї статті.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні