Сьогодні відбувається глобальне протистояння між демократіями та автократіями – війна в Україні та підігрування Китаю Росії – тому приклад. США, як і після Другої світової, взяли на себе роль лідера в боротьбі за відновлення демократичних ідеалів. Чи їм це вдається, яка в цьому роль війни в Україні, розповідає історик та дослідник Холодної війни Григорій Рій
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
У США завершився Другий саміт за демократію. Ідея створити захід, який би зібрав представників 120 країн світу, належить президенту США Джо Байдену. Він реалізує не лише одне з гасел передвиборчої кампанії – «America is back», а й намагається згуртувати найсильніші демократії світу у боротьбі за демократичні ідеали. Адже після каденції ізоляціоніста Дональда Трампа було підірвано імідж США як гаранта та ключового партнера у забезпеченні стабільності та миру в усіх куточках світу. Чи є загроза розвитку демократії у світі?
Не скотитися в автократію
За даними звіту Гетеборзького університету про розвиток демократій за 2022 рік, 72% населення світу живуть в автократичних режимах, а глобальний прогрес у розвитку демократії в усьому світі останніх 35 років порушено.
Попри заяву американського президента про те, що автократії у світі ослабли, а демократії стали сильнішими, на саміті особливу увагу приділили країнам, які, як вважається, можуть легко скотитися до автократії, а також лідерам Індії та Ізраїлю, які також часто намагаються дистанціюватися від США й реалізовувати політику в авторитарному форматі.
США голосно заявили про свою готовність фінансувати розвиток вільних і незалежних медіа в інших державах, боротьбу з корупцією та підтримку реформ, дотримання прав людини – основних складників демократії.
Україна задає темп
Було б дивним, якби на саміті про демократію не йшлося про Україну, адже повномасштабний наступ Росії на нашу територію – яскравий приклад спроби тиску авторитаризму на демократичний цивілізаційний розвиток. Тому питання боротьби українців із російськими загарбниками було ключовим на саміті. А участь президента України Володимира Зеленського у панельній дискусії, яку безпосередньо модерував Джо Байден, вчергове показала – Україна й досі в центрі подій.
Саме спротив українців російській армії пробудив у США, Європі та інших частинах світу бажання боротися та захищати власну державність і демократичні ідеали. Сьогодні ця ідея – наріжний камінь для уряду США в об’єднанні своїх прихильників.
Китай грає у свою гру
Натомість у Пекіні тижнем раніше під егідою китайського уряду відбувся Другий міжнародний форум за демократію. Участь у ньому взяли представники переважно наукових, громадсько-політичних інституцій та ЗМІ.
Попри запевнення у тому, що демократія є спільною цінністю для всього людства, й переконання, що у кожної країни свій шлях до демократії і його не можна нав’язувати ззовні, захід мав виразну антиамериканську спрямованість та намагався продемонструвати переваги «китайського демократично-комуністичного шляху».
Серед учасників форуму опинився і Лі Кемп, американець і колишній ведучий Russia Today. Тому не обійшлося без звичної для українців російської пропаганди про розпалювання воєн США та їхнє насаджування демократії у різних регіонах світу.
Протистояння між США та КНР
США не запрошували на саміт представників Росії та КНР, а китайський форум відвідали окремі особи з США, які виступають із критичними, а подекуди й пропагандистськими заявами щодо ролі й політики своєї держави.
Події відбувалися на фоні візиту лідера КНР Сі Цзіньпіна до Москви, а президентки Тайваню Цай Інвень до США. Усі ще пам’ятають, як візит попередньої спікерки палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі на Тайвань у серпні 2022 року спровокував масштабну військову реакцію з боку Китаю.
Стає очевидним, що протистояння між США та КНР на глобальному рівні відбувається не лише у зовнішньополітичному та військовому плані, а й в ідеологічному.
Рік тому у своїй Варшавській промові американський президент заявив про глобальне протистояння між демократіями та автократіями. Китай своєю чергою звинуватив його у риториці Холодної війни, яка провокує світ на поділ на два ворожі табори.
Уже анонсований Саміт за демократію наступного року пройде у Південній Кореї. Його ціль – згуртувати американських союзників у тихоокеанському регіоні, аби протистояти прагненням Китаю.
Подібні заходи уже мали аналоги у минулому столітті на початку Холодної війни. Мова не так про військово-політичні блоки, як НАТО, з одного боку, та Організацію Варшавського договору, з іншого, а про громадсько-політичні об’єднання, які не виступали проти якогось державного утворення, але мали чітку ідеологічну направленість і ворожість. Наприклад, Комітет із захисту миру 1949 року, спонсорований СРСР, та Асамблея поневолених європейських народів 1954 року, яку підтримували США.
Роль України, як тоді, так і тепер є визначальною: під час Холодної війни створення незалежної української держави спричинило крах Радянської імперії, а зараз боротьба українців за їхнє право бути демократичною країною надихає та об’єднує світові демократії проти наростального впливу авторитарних держав.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
