Працівники в заторі перед робочою зміною поблизу Індонезійського індустріального парку Моравалі (IMIP), який складається з близько 77 000 місцевих і 6000 китайських робітників, 2 серпня 2023 року, Моровалі, Центральний Сулавесі, Індонезія. /Getty Images
Категорія
Світ
Дата

США, ЄС та Японія заманюють до себе гігантів чистих технологій мільярдними субсидіями. Менш розвиненим країнам таке не по зубах. Хто програє через політику протекціонізму великих економік

Працівники в заторі перед робочою зміною поблизу Індонезійського індустріального парку Моравалі (IMIP), який складається з близько 77 000 місцевих і 6000 китайських робітників, 2 серпня 2023 року, Моровалі, Центральний Сулавесі, Індонезія. Фото Getty Images

Найбільші економіки світу субсидують іноземні компанії, які можуть допомогти їм стати лідерами зеленої індустрії. Наприклад, дехто з виробників саме через це вважає США найкращим місцем для будівництва заводу: пільги можуть здешевити проєкт до 60%. Японія планує спрямувати на залучення зелених компаній $150 млрд. Країни ж із молодою чи слабкою економікою не можуть собі дозволити таку щедрість. Хто може залишитися за бортом розвитку прибуткової індустрії чистих технологій, розповідає Wall Street Journal. Forbes стисло переказує матеріал.

Головні матеріали Forbes Ukraine у email-розсилці. Раз на тиждень на вашій пошті.

Нові податкові знижки для виробників батарей, обладнання для сонячних електростанцій та інших зелених ініціатив сприяють зростанню потоку капіталу в США. Європейський Союз намагається не відставати й пропонує власні схожі субсидії. Японія планує позичити $150 млрд, щоб мати змогу профінансувати хвилю розвитку екологічних технологій. Усі вони працюють над подоланням залежності від Китаю в сприятливих для довкілля ініціативах.

Та є ті, хто залишається позаду. Переважно це невеликі країни, які останні десятиліття підіймалися завдяки розвитку вільної торгівлі, але нові тенденції їм не по зубах. Індустріальні країни, такі як Велика Британія чи Сингапур, не можуть змагатися в битві субсидій зі США чи ЄС.

Наприклад, німецький уряд запропонував гіганту мікрочипів Intel $11 млрд субсидій за те, що той побудує в країні два заводи напівпровідників. Ця сума суттєво більша за весь річний бюджет міністерства торгівлі й промисловості Сингапуру. Премʼєр Сингапуру Лоренс Вон визнав, що його країна не може тягатися «з великими хлопцями».

Британські технокомпанії не бачать майбутнього в рідній країні.

Nexeon, яка розробила свою технологію виробництва батарей неподалік Оксфорду за допомогою державних інвестицій, збудує свій перший комерційний завод у Південній Кореї. Другий імовірно буде в США. Минулого року компанія залучила понад $200 млн інвестицій. Гендиректор Nexeon Скотт Браун засмучений тим, що їхнє виробництво буде не на батьківщині, але без більшої підтримки урядом батарейної індустрії інакше бути не може.

AMTE Power, один із небагатьох британських чинних виробників батарей, повідомив, що може передумати будувати в Шотландії свій завод за понад $200 млн через велику різницю у розмірі субсидій, які пропонують у США та Європі. Arrival, електромобільний стартап, минулого року сказав, що хоче зосередитися на виробництві в США, а не Британії, пославшись на податкові пільги.

А от в США, які пропонують $369 млрд фінансових заохочень для зелених технологій, просто бум іноземних інвестицій. Німецький автовиробник BMW щойно заклав фундамент нового заводу батарей у Південній Кароліні. Корейські компанії Hyundai й LG оголосили про батарейний завод за $4,3 млрд у Джорджії. А японська Panasonic будує завод у Канзасі.

Зображення майбутнього літієвого заводу канадської компанії Rock Tech у місті Губен, Німеччина. На ньому щорічно планується виробляти 24 000 т гідроксиду літію для батарей до 500 000 електрокарів. 27 березня 2023 року. /Getty Images

Зображення майбутнього літієвого заводу канадської компанії Rock Tech у місті Губен, Німеччина. На ньому щорічно планується виробляти 24 000 т гідроксиду літію для батарей до 500 000 електрокарів. 27 березня 2023 року. Фото Getty Images

Зменшення глобалізації

Завдяки глобалізації колись бідні країни, такі як Південна Корея й Тайвань, перетворилися на високотехнологічні, розвинені держави, в яких сотні мільйонів людей вийшли зі злиднів. А західні споживачі отримали вдосталь доступних товарів і вищі стандарти життя. Технологічні новинки, ідеї, товари й фінансові ресурси мали змогу легко перетинати кордони країн.

Та в глобалізації була своя ціна. Колись квітучі громади США і Західної Європи залишилися спустошеними через перенесення виробництва до Азії чи колишніх країн СРСР. Збільшення використання природних ресурсів призвело до погіршення екологічної ситуації у світі. А непостійність іноземних інвестицій була причиною дестабілізації економік деяких країн.

За словами економістів, зменшення міжнародної інтеграції становить значну загрозу для країн, що розвиваються і яким потрібен доступ до світових ринків, щоб стати розвиненими.

На думку Девіда Ловінґера, експрацівника міністерства фінансів США, країни стають спрямованими самі на себе і відвертаються від вільної торгівлі та інвестування в інші держави. Він додає, що бідніші економіки з меншими фінансовими можливостями програють від «війни субсидій» Європи, США і Китаю.

Розвинені країни стають спрямованими самі на себе і відвертаються від вільної торгівлі та інвестицій в інші держави.

Розвинені країни стають спрямованими самі на себе і відвертаються від вільної торгівлі та інвестицій в інші держави.

Наприклад Індонезія. В країні великі поклади нікелю, і вона сподівалася використати це для того, щоб стати лідером виробництва батарей у світі. Але американський Закон про інфляцію, який регулює державне субсидування зеленої індустрії, забороняє субсидії для електромобільних батарей, які містять мінерали з країн-непартнерів США у вільній торгівлі. Індонезія ним не є.

Переможці

Згідно з даними ООН, минулого року в США пішло 22% прямих міжнародних інвестицій світу, що зробило країну найбільшим реципієнтом інвестицій у світі. Дані Бюро перепису населення США показують, що витрати країни на будівництво, що повʼязане з промисловістю, у травні виросло на 76% у порівнянні з минулим роком, до приблизно $194 млрд на рік.

Субсидійну потужність США важко перевершити.

Nexeon на додачу до вищезгаданих приватних інвестицій отримала ще 2 млн фунтів стерлінгів (близько $2,55 млн) із державного фонду Британії для фінансування електромобільної індустрії. А от два американських конкуренти компанії, Sila Nanotechnologies та Group14 Technologies, отримали по $100 млн від міністерства енергетики США в рамках програми фінансування батарейних технологій. Ці компанії, як і Nexeon, виготовляють кремнієві матеріали для анодів, що є частиною батареї.

Гай Дебелл, директор зеленого підрозділу Fortescue Future Industries, що належить видобувній компанії Fortescue Metals, каже: його компанія вважає США найкращим місцем для розташування виробничих потужностей саме через субсидії. За його словами, американські пільги можуть здешевити проєкт до 60%.

ЄС зменшує обмеження на розмір субсидій, які країни-члени можуть надавати індустріям. До 2030-го Євросоюз хоче, щоб 40% ключових технологій, які необхідні для зеленого переходу, виготовлялися всередині блоку. Йдеться про обладнання для вітрових і сонячних електростанцій (у цьому секторі домінує Китай) і виробництво батарей.

Потенційна потужність батарейних проєктів у роботі в США виросла на 67% з часу ухвалення Закону про інфляцію і досягла європейської потужності. Остання, своєю чергою, зросла на 26% у цей же період. Такі дані надала британська фірма Benchmark Minerals Intelligence, яка збирає дані по індустрії.

Індонезія разом з іншими провідними експортерами нікелю хочуть координувати рівень виробництва матеріалу, щоб утримувати ціни на нього на стабільно високих рівнях. /Getty Images

Індонезія разом з іншими провідними експортерами нікелю хочуть координувати рівень виробництва матеріалу, щоб утримувати ціни на нього на стабільно високих рівнях. Фото Getty Images

Проблема Брекзиту

Захисники Брекзиту впевнено заявляли, що Британія після виходу з Євросоюзу зможе укласти двосторонні торгові угоди з іншими країнами й посилити глобалізацію. Але імпульс до розвитку вільної торгівлі застряг на місці, а то і зовсім пішов на спад.

Нині з усіх куточків країни й з різних індустрій лунають заклики дати власну відповідь на зміни світової економіки, оновивши британську індустріальну стратегію.

Британський автосектор отримав поштовх нещодавно, коли автовиробник Jaguar Land Rover вирішив побудувати завод з виробництва електромобільних батарей у Великій Британії. Але загальний масштаб субсидування зелених технологій у Британії значно відстає від американського.

Британський міністр фінансів Джеремі Гант пообіцяв, що цієї осені він представить план реакції країни, але одразу попередив, що Британія не «йтиме нога в ногу з нашими друзями й союзниками у питанні перегонів за найбільші субсидії». Він сказав, що Британія зосередиться на фінансуванні тих секторів, де у країни є чітка конкурентна перевага.

Нові союзи

Країни, які не можуть конкурувати у питанні субсидій, тримаються якомога ближче до багатших партнерів і користуються їхньою індустріальною політикою. Як, приміром, Канада і Мексика, які уклали угоди про вільну торгівлю із США. Приєднавшись до Індо-Тихоокеанської економічної програми заради процвітання, яку очолюють США, Індонезія сподівається збільшити поширення своїх ресурсів у світі.

У відповідь на посилення протекціонізму в електромобільній індустрії міністр інвестицій Індонезії заявив про плани утворення такого собі нікелевого картелю по типу ОПЕК. Завдяки такому союзу Індонезія разом з іншими провідними експортерами нікелю хочуть координувати рівень виробництва матеріалу, щоб утримувати ціни на нього на стабільно високих рівнях.

Аналітики не надто впевнені в успіху такого плану, бо постачальники нікелю не захочуть відвернути від себе потужних торгових партнерів, таких як США і Китай. Схожа ідея була в експортерів літію в Латинській Америці, але її так і не втілили у життя.

Індонезія і Зімбабве встановили експортні обмеження на корисні копалини, такі як нікель, боксити та літій, і умови на їхню купівлю. Якщо хтось хоче купити у Зімбабве чи Індонезії таку сировину, вони повинні збудувати там заводи для її обробки.

Експерти вважають, що така політика, яка стає все популярнішою, призведе до зростання цін на матеріали й нестабільності індустрії.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні