Категорія: Світ
Дата: 10 червня 21:15

Макрон розпустив парламент Франції після поразки його партії на виборах до Європарламенту. Чим виправдане таке ризиковане рішення? Розбір Le Monde

Forbes

4 хв читання

У неділю, 9 червня, президент Франції Емманюель Макрон оголосив про достроковий розпуск нижньої палати парламенту – Національних зборів. Це стало несподіванкою навіть для його союзників. Особливо у світлі того, що у Франції на виборах до Європарламенту впевнено перемогла праворадикальна партія «Національне обʼєднання», обійшовши президентську. Французька газета Le Monde розповідає про те, хто підштовхнув Макрона до цього рішення, та чому він упевнений у своїй перемозі менш ніж за місяць після провальних виборів. Forbes переказує головне з матеріалу

Оголошення президента Франції Емманюеля Макрона з його резиденції у Єлисейському палаці в неділю ввечері захопило зненацька його урядовців, пише Le Monde. Премʼєр Габріель Атталь, міністр внутрішніх справ Жеральд Дарманен, міністр економіки Бруно ле Мер і колишній президент Національних зборів Рішар Ферранд були присутні під час заяви, але навіть не намагалися його відмовити. Знали – спроби будуть марні.

Видання назвало такий крок Макрона стрибком у невідоме, адже праворадикальна партія Марін ле Пен «Національне обʼєднання» (НО) завдала нищівної і принизливої поразки президентській на виборах до Європарламенту. НО французи віддали 31,5% голосів, що у понад двічі більше, ніж партія кандидатки Макрона Валері Хаєр зі 14,6%.

Реакція союзників і опонентів

Схоже, що протилежні табори політичного спектра вбачають у цьому рішенні кардинально протилежні наслідки.

«Макроністам гайки. Макрон цього не переживе», – заявив президент партії «Республіканці» (права) Ерік Чіотті після несподіваного оголошення з Єлісейського палацу.

«Президент знову контролює ситуацію…Тепер він вдається до рішучих заходів. Це кінець Марін ле Пен», – сказав прихильний до Макрона сенатор Франсуа Патріа, похваливши його за «вибір де Голля».

Лівий політик і член Європарламенту Рафаель Глюксманн визнав, що був «приголомшений» і розгніваний через «небезпечну гру» Макрона, яку той розпочав із НО. Цей кандидат від Соціалістичної партії, який зайняв третє місце по країні з 13,8% голосів, розкритикував президента за те, що той «піддався вимогам Жордана Барделли», президента НО, який неодноразово закликав до розпуску Національних зборів.

«Ми готові прийти до влади, якщо французький народ нас обере», – зазначила після заяви Макрона колишня лідерка НО Марін ле Пен.

Сам же Макрон в оголошенні визнав свій прикрий провал і сказав, що «не може вдавати, ніби нічого не сталося», маючи на увазі вибори в Європарламент. Своє «серйозне» і «складне» рішення він назвав «актом довіри» до «вас, любі земляки, і вашої здатності зробити найсправедливіший вибір для себе і майбутніх поколінь».

Позачергові вибори у нижню палату парламенту вже зовсім скоро відбудуться у два тури: 30 червня і 7 липня.

Хід конем

Від джерела, наближеного до Єлисейського палацу, Le Monde дізналася про те, що ідея щодо розпуску Національних зборів жила в голові Макрона шість місяців. Але серйозно про її реалізацію він задумався близько 20 травня, під час вечері зі своїми «мушкетерами».

Таке прізвисько дали собі близькі радники французького президента: Пʼєр Шарон, колишній сенатор від консервативної партії «Республіканці», який став другом Макрона; директор з питань комунікацій Єлисейського палацу Жонатан Гемас; радник палацу з історичних питань Бруно Роже-Петі; і віцепрезидент міжнародної рекламної компанії Publicis Клеман Леонардуцці.

Президент і його радники вирішили, що найкраще для президентської партії буде влаштувати диверсію: переконати суперників у тому, що на думку Макрона результати виборів у Європарламент не є показовими для країни, а Олімпійські ігри, які пройдуть в Парижі з 26 липня по 11 серпня, змусять забути всіх про ті євровибори.

Ці радники президента вважають, що у нього немає іншого вибору: він або ризикне забезпечити собі більшість перевиборами, або наступні три роки помиратиме повільною політичною смертю через залежність від союзників у нижній палаті, які все ближчі до бунту проти президента, вплив якого слабне. Крім того, вони гадають, що оголошення про дострокові вибори поламає плани Едуара Філіппа, лідера однієї з коаліційних партій, якого підозрювали у підготовці висловлення недовіри до Макрона після європейських виборів.

Та й причин для вагання у Макрона немає, казали його «мушкетери», адже пост президента захищений законами Франції, а сам він йти у відставку не планує.

Про ідею розпуску Національних зборів говорив і колишній президент-соціаліст Франсуа Олланд. Вона також була до смаку і сенаторам (члени Сенату, верхньої палати Парламенту Франції), особливо від консервативної партії «Республіканці», яким не загрожує втрата місць у парламенті, бо президент не може розпустити його. Дехто з «Республіканців» упевнений, що якщо Макрон дасть Барделлі спробувати себе на посаді премʼєра, то виборці НО розчаруються у ньому і його партії й тоді наступним президентом стане мейнстримний, а не радикальний правий політик.

Але не всі вірять у те, що ризик Макрона виправдає себе.

«Емманюель Макрон вважає, що стане де Голлем 1968-го. Насправді ж він буде Шираком 1997-го і посадить НО в премʼєрську резиденцію!» – сказав у паніці Гаспар Ганцер, який керував комунікаціями колишнього президента Олланда.

Якщо вірити аналітикам, пише Le Monde, то праворадикали мають хороші шанси перемогти на виборах і на «співмешканство» з президентом. Термін «співмешканство» у французькій політиці означає явище, коли президент і премʼєр належать до протилежних політичних таборів.

Бернар Сананес, президент інституту соціологічних досліджень Elabe, назвав це «грою з неймовірним ризиком». Дійсно, ці вибори можуть розпочати втілення вкрай неприємного для партії Макрона сценарію: НО прийде не лише в премʼєрську резиденцію цього літа, а й у президентську 2027-го.

Команда президента готується виборювати перемогу, а її мета – здобути більшість у нижній палаті, щоб «ми могли впевнено служити французькому народу». Команда Макрона хоче отримати більшість, яку не змогла вибороти у 2022-му, обʼєднавши «республіканських законотворців, які згодні з проєктом Макрона» з прихильними до глави Франції кандидатами, щоб перемогти НО. Джерело, близьке до президента, сподівається, що такий заклик змусить «Республіканців», правоцентристів і «Ренесанс» (партію Макрона) поладнати.

Матеріали по темі