Категорія
Світ
Дата

Макрон розпустив парламент Франції після поразки його партії на виборах до Європарламенту. Чим виправдане таке ризиковане рішення? Розбір Le Monde

4 хв читання

Президент Франції Емманюель Макрон /Getty Images

Президент Франції Емманюель Макрон Фото Getty Images

У неділю, 9 червня, президент Франції Емманюель Макрон оголосив про достроковий розпуск нижньої палати парламенту – Національних зборів. Це стало несподіванкою навіть для його союзників. Особливо у світлі того, що у Франції на виборах до Європарламенту впевнено перемогла праворадикальна партія «Національне обʼєднання», обійшовши президентську. Французька газета Le Monde розповідає про те, хто підштовхнув Макрона до цього рішення, та чому він упевнений у своїй перемозі менш ніж за місяць після провальних виборів. Forbes переказує головне з матеріалу

Як створити продукт, який полюблять клієнти? Отримайте цінні поради від співвласника monobank™ – Олега Гороховського. Купуйте квиток на Форум підприємців, який відбудеться 27 червня.

Оголошення президента Франції Емманюеля Макрона з його резиденції у Єлисейському палаці в неділю ввечері захопило зненацька його урядовців, пише Le Monde. Премʼєр Габріель Атталь, міністр внутрішніх справ Жеральд Дарманен, міністр економіки Бруно ле Мер і колишній президент Національних зборів Рішар Ферранд були присутні під час заяви, але навіть не намагалися його відмовити. Знали – спроби будуть марні.

Видання назвало такий крок Макрона стрибком у невідоме, адже праворадикальна партія Марін ле Пен «Національне обʼєднання» (НО) завдала нищівної і принизливої поразки президентській на виборах до Європарламенту. НО французи віддали 31,5% голосів, що у понад двічі більше, ніж партія кандидатки Макрона Валері Хаєр зі 14,6%.

Реакція союзників і опонентів

Схоже, що протилежні табори політичного спектра вбачають у цьому рішенні кардинально протилежні наслідки.

«Макроністам гайки. Макрон цього не переживе», – заявив президент партії «Республіканці» (права) Ерік Чіотті після несподіваного оголошення з Єлісейського палацу.

«Президент знову контролює ситуацію…Тепер він вдається до рішучих заходів. Це кінець Марін ле Пен», – сказав прихильний до Макрона сенатор Франсуа Патріа, похваливши його за «вибір де Голля». 

Лівий політик і член Європарламенту Рафаель Глюксманн визнав, що був «приголомшений» і розгніваний через «небезпечну гру» Макрона, яку той розпочав із НО. Цей кандидат від Соціалістичної партії, який зайняв третє місце по країні з 13,8% голосів, розкритикував президента за те, що той «піддався вимогам Жордана Барделли», президента НО, який неодноразово закликав до розпуску Національних зборів.

«Ми готові прийти до влади, якщо французький народ нас обере», – зазначила після заяви Макрона колишня лідерка НО Марін ле Пен.

Марін ле Пен подруга Путіна вибори у Франції праворадикали /Getty Images

Праворадикальна політикиня і членкиня партії «Національне обʼєднання» Марін ле Пен Фото Getty Images

Сам же Макрон в оголошенні визнав свій прикрий провал і сказав, що «не може вдавати, ніби нічого не сталося», маючи на увазі вибори в Європарламент. Своє «серйозне» і «складне» рішення він назвав «актом довіри» до «вас, любі земляки, і вашої здатності зробити найсправедливіший вибір для себе і майбутніх поколінь». 

Позачергові вибори у нижню палату парламенту вже зовсім скоро відбудуться у два тури: 30 червня і 7 липня.

Хід конем

Від джерела, наближеного до Єлисейського палацу, Le Monde дізналася про те, що ідея щодо розпуску Національних зборів жила в голові Макрона шість місяців. Але серйозно про її реалізацію він задумався близько 20 травня, під час вечері зі своїми «мушкетерами». 

Таке прізвисько дали собі близькі радники французького президента: Пʼєр Шарон, колишній сенатор від консервативної партії «Республіканці», який став другом Макрона; директор з питань комунікацій Єлисейського палацу Жонатан Гемас; радник палацу з історичних питань Бруно Роже-Петі; і віцепрезидент міжнародної рекламної компанії Publicis Клеман Леонардуцці.

Президент і його радники вирішили, що найкраще для президентської партії буде влаштувати диверсію: переконати суперників у тому, що на думку Макрона результати виборів у Європарламент не є показовими для країни, а Олімпійські ігри, які пройдуть в Парижі з 26 липня по 11 серпня, змусять забути всіх про ті євровибори.

Ці радники президента вважають, що у нього немає іншого вибору: він або ризикне забезпечити собі більшість перевиборами, або наступні три роки помиратиме повільною політичною смертю через залежність від союзників у нижній палаті, які все ближчі до бунту проти президента, вплив якого слабне. Крім того, вони гадають, що оголошення про дострокові вибори поламає плани Едуара Філіппа, лідера однієї з коаліційних партій, якого підозрювали у підготовці висловлення недовіри до Макрона після європейських виборів.

Та й причин для вагання у Макрона немає, казали його «мушкетери», адже пост президента захищений законами Франції, а сам він йти у відставку не планує. 

Про ідею розпуску Національних зборів говорив і колишній президент-соціаліст Франсуа Олланд. Вона також була до смаку і сенаторам (члени Сенату, верхньої палати Парламенту Франції), особливо від консервативної партії «Республіканці», яким не загрожує втрата місць у парламенті, бо президент не може розпустити його. Дехто з «Республіканців» упевнений, що якщо Макрон дасть Барделлі спробувати себе на посаді премʼєра, то виборці НО розчаруються у ньому і його партії й тоді наступним президентом стане мейнстримний, а не радикальний правий політик.

Жордан Барделла «Національне обʼєднання» праворадикали /Getty Images

Жордан Барделла – президент праворадикальної партії «Національне обʼєднання» і потенційний кандидат на посаду прем'єра Франції. Фото Getty Images

Але не всі вірять у те, що ризик Макрона виправдає себе.

«Емманюель Макрон вважає, що стане де Голлем 1968-го. Насправді ж він буде Шираком 1997-го і посадить НО в премʼєрську резиденцію!» – сказав у паніці Гаспар Ганцер, який керував комунікаціями колишнього президента Олланда. 

Якщо вірити аналітикам, пише Le Monde, то праворадикали мають хороші шанси перемогти на виборах і на «співмешканство» з президентом. Термін «співмешканство» у французькій політиці означає явище, коли президент і премʼєр належать до протилежних політичних таборів.

Бернар Сананес, президент інституту соціологічних досліджень Elabe, назвав це «грою з неймовірним ризиком». Дійсно, ці вибори можуть розпочати втілення вкрай неприємного для партії Макрона сценарію: НО прийде не лише в премʼєрську резиденцію цього літа, а й у президентську 2027-го.

Команда президента готується виборювати перемогу, а її мета – здобути більшість у нижній палаті, щоб «ми могли впевнено служити французькому народу». Команда Макрона хоче отримати більшість, яку не змогла вибороти у 2022-му, обʼєднавши «республіканських законотворців, які згодні з проєктом Макрона» з прихильними до глави Франції кандидатами, щоб перемогти НО. Джерело, близьке до президента, сподівається, що такий заклик змусить «Республіканців», правоцентристів і «Ренесанс» (партію Макрона) поладнати.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Передзамовлення нового номеру Forbes Ukraine. Купуйте зараз за 209 грн замість 279 грн

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні