Європейські ціни на газ упали, а біля берегів ЄС вишикувалася черга з танкерів, заповнених зрідженим природним газом. Але до закінчення енергетичної кризи ще дуже далеко, попереджає The Economist. Forbes вибрав головне з матеріалу видання.
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Із середини жовтня до європейських морських ЗПГ-терміналів стоять черги з танкерів. Порти безперервно приймають скраплений газ, регазифікують його та відправляють споживачам. У танкерах біля європейських берегів чекають на розвантаження 1,2 млн т ЗПГ. Це більш ніж удесятеро більше, ніж у серпні, підрахували аналітики Kpler. У серпні ціни на газ впали зі $100 до $32 за мільйон БТО. А нафта Brent подешевшала з березневих пікових значень $139 до $96 за барель.
Надлишок ЗПГ у поєднанні з теплою погодою, яка встановилася по всій Європі, – жахіття для Путіна. Оптимісти вже заявляють, що кінець енергетичної кризи в Європі не за горами. Але до цього дуже далеко. З настанням холодів ціни почнуть зростати, азійські покупці конкуруватимуть за обсяги. Путін має ще козирі в рукаві, тому, зазнавши чергових воєнних невдач, Росія може посилити тиск. The Economist спільно з аналітиками консалтингової компанії Rystad Energy змоделювали три сценарії розвитку енергетичної війни.
Сценарій 1. Збереження статус-кво
Важко оцінити, яких втрат зазнає Росія, якщо нинішня ситуація збережеться. Її трубопровідний експорт до Європи вже скоротився на чотири п'ятих, а альтернативних покупців трубопровідного газу фактично немає. Нафтове ембарго ЄС у поєднанні з встановленням порогових нафтових цін може стати загрозою для російського експорту нафти – головного джерела наповнення бюджету країни-агресора. Але експерти вважають, що Росія знайде покупців на значну частину нафти, яку не зможе продати до Європи. Захід хоче встановити граничну ціну на російську нафту на рівні близько $60 за барель. Це не надто вплине на її ціну: РФ і так продає нафту зі знижкою 20–30% від ціни Brent.
За такого сценарію Росія все одно отримає $169 млрд від продажу нафти 2023-го. Це не набагато менше, ніж $179 млрд, зароблених нею 2021 року. Європа дорого заплатить: 2021-го вона виклала за російську нафту $90 млрд, а 2023-го альтернативні поставки коштуватимуть ЄС $116 млрд.
Сценарій 2. Ескалація конфлікту
Другий сценарій передбачає, що Путін посилить газову атаку. Перший його удар – перекрити трубопровід через Україну. В підсумку Європа втратить ще 10–12 млрд кубометрів газу на рік. Приводом може стати «витік» чи технічна проблема.
Цей удар не здивує трейдерів: багато хто вже дисконтував українські обсяги. Але Росія може завдати другого удару – припинити постачання до Європи зрідженого газу. Це 20 млрд куб. м на рік – половина річного експорту російського скрапленого газу.
За такого сценарію Захід завдасть удару у відповідь: посилить цінові обмеження на російську нафту та контроль за порушниками ембарго. У відповідь Росія може переконати ОПЕК та її союзників скоротити місячний обсяг видобутку на 1 млн барелів на день, на додаток до жовтневого скорочення на 2 млн барелів.
Росія в цьому протистоянні постраждає помірковано. Частково це пояснюється тим, що посилення цінового ліміту дає незахідним країнам стимул для створення альтернативної системи торгівлі нафтою. Джованні Серіо з трейдерської компанії Vitol попереджає, що незахідні гравці вже скуповують танкери, що належать країнам G7.
Китай та Індія, які досі купували надлишки російської нафти, можливо, зможуть застрахувати свої судна. Інші країни вестимуть «чорну» торгівлю: російську нафту перевозитимуть танкери з вимкненими транспондерами і перевантажуватимуть її на інші судна у відкритому морі або змішуватимуть її з іншими сортами нафти, щоб ускладнити відстеження.
У цьому разі виторг Росії від продажу газу постраждає, а нафтові доходи залишаться високими. Ціна на нафту Brent підвищиться, але попит скоротиться лише трохи. 2023-го Росія заробить на експорті нафти $170 млрд, а наступного року її виторг впаде до $150 млрд. Європа буде змушена переплачувати за нафту десятки мільярдів доларів.
Третій («екстремальний») сценарій передбачає, що Росія зазнає катастрофічних втрат на полі бою і зробить вибір на користь тотальної енергетичної війни. Вона розпочне з перекриття «Турецького потоку», який обслуговує дружні країни на кшталт Угорщини та Туреччини. Фото Getty Images
Сценарій 3. Гра ва-банк
Третій («екстремальний») сценарій передбачає, що Росія зазнає катастрофічних втрат на полі бою і зробить вибір на користь тотальної енергетичної війни. Вона почне з перекриття «Турецького потоку», який обслуговує дружні країни на кшталт Угорщини та Туреччини. Перекриття «Турецького потоку» залишить Європу без 15 млрд кубометрів газу.
Потім Росія вирішить зруйнувати інфраструктуру імпорту газу до Європи. Ще нещодавно цей варіант вважався немислимим. Але минулого місяця, коли диверсанти висадили в повітря «Північний потік», його вже не можна скидати з рахунків. Екстремальний сценарій передбачає, що Росії вдалося зруйнувати два найбільші норвезькі газопроводи і позбавити Європу ще 55 млрд кубометрів газу.
Західні країни можуть розцінити це як напад на НАТО, але, залишаючи осторонь військові заходи у відповідь, припустімо, що вони відповідатимуть «вторинними» санкціями. Незахідним фірмам, які торгують російською нафтою, погрожують позбавленням доступу до долара. Тоді банки та страховики почнуть повсюдно відмовлятися від бізнесу з Росією і ембарго стане набагато дієвішим.
У відповідь Кремль спробує переконати ОПЕК скоротити видобуток ще на 1 млн барелів на день і перекриє експорт Транскаспійським трубопроводом, яким у порт Новоросійськ перекачується 1,2 млн барелів казахської нафти на день. США, намагаючись стримати зростання цін на нафту, почнуть відбирати ще більше нафти зі свого стратегічного резерву. Він не безкінечний і вже перебуває на найнижчому рівні з 1984-го. Тому ОПЕК може спочатку скоротити виробництво, а потім збільшити його, коли стратегічний резерв закінчиться.
Зрештою Росія здобуде піррову перемогу. Її нафта буде доступною лише на чорному ринку, експорт скоротиться до 3 млн барелів на день. Незважаючи на величезний глобальний дефіцит пропозиції, ціна на нафту Brent зросте «всього» до $186 за барель, а 2024-го впаде до $151. Доходи Росії від продажу нафти скоротяться до $90 млрд або менше.
Тільки за те, щоб замістити російську нафту, Європі доведеться заплатити $250 млрд 2023 року і $200 млрд 2024-го. Імпорт газу коштуватиме їй близько $1 трлн – майже вдвічі більше, ніж у першому сценарії. «Екстремальний» сценарій показує, що європейські сховища, що спорожніли до листопада 2023 року, стоятимуть порожніми протягом усього 2024 року. Німеччина, найімовірніше, вирішить скоротити експорт електроенергії до Франції або припинить постачання газу до Чехії та Словаччини. Велика Британія, у якої мало сховищ, але є велика потреба в газі, потрапить у дуже складну ситуацію.
Усі три сценарії показують, що за вісім місяців енергетичного протистояння Росія зберігає більше можливостей для ескалації, ніж Захід. Вона вже перекрила основний маршрут постачання свого газу до Європи, а перекривши інші, створить хаос. А ембарго не вичерпає бюджет Росії доти, доки Європа не погодиться терпіти ще більше.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
