Чи врятує Росію та Путіна імунітет та які проблеми можуть виникнути під час створення трибуналу над керівництвом Росії й Білорусі
У фокусі України – два питання, що не чекають закінчення війни: відшкодування збитків, завданих агресією Росії, та притягнення винних до відповідальності.
Україна фіксує злочини агресора на своїй території й збитки, розмір яких за заявою прем’єр-міністра України становить понад $700 млд. Потерпілі звертаються з позовами проти Росії про компенсацію збитків і знаходять захист у судах України, ЄСПЛ, інвестиційних арбітражах.
У бюджет США на 2023 рік прийнято поправку про можливість перерахування Україні доходів, отриманих із конфіскованих у РФ активів, включно з майна олігархів. Тож, виплата компенсацій – наступний крок.
Щодо притягнення перших осіб держав, відповідальних за злочини агресії проти України, на перший погляд – це питання на роки. Однак, Росія неодноразово демонструвала свою неповагу до міжнародного порядку, тож, події розвиваються динамічно. Завдяки роботі України не тільки на воєнному, а й на дипломатичному фронті, підтримці міжнародних організацій та партнерів, уже є результати.
У листопаді 2022-го Парламентська асамблея НАТО визнала необхідність створення трибуналу з метою притягнення РФ та її лідерів до відповідальності за злочини проти України.
19 січня 2023 року Європейський парламент ухвалив резолюцію про створення міжнародного трибуналу для притягнення політичного та військового керівництва Росії й її союзників, зокрема Білорусі, до відповідальності за злочин агресії.
Необхідність створення спеціального трибуналу визначена 23 січня 2023-го Радою міністрів ЄС і 26 січня 2023-го Парламентською асамблеєю Ради Європи.
Підготовча робота ЄС зі створення трибуналу має розпочатися негайно у співпраці з Україною. Хоча формат спеціального трибуналу поки не обраний, важливо, що у резолюціях найвпливовіших світових організацій зафіксовано, що перед трибуналом постане не лише Путін, а й Лукашенко, політичне та військове керівництво Росії й Білорусі.
Прийняттю рішення Європарламентом передувало дослідження професорів міжнародного публічного права Брюссельського вільного університету. Ключовими питаннями, що постануть перед створенням трибуналу, є наступні:
● правова основа для створення трибуналу;
● імунітет;
● примусове виконання рішень.
Перспективи та проблеми створення спеціального трибуналу
Відомі прецеденти зі створення міжнародних та інтернаціоналізованих кримінальних трибуналів сьогодні виявилися нерелевантними. Необхідні нові інструменти або ж принаймні видозмінені моделі формування трибуналу.
Трибунали щодо Югославії та Руанди були створені Радою Безпеки ООН, що не має перспектив у випадку України – Росія у Раді Безпеки має право вето, яким блокуються подібні ініціативи.
Нюрнберзький та Токійський трибунали створювались рішенням коаліції країн у результаті переговорів між союзними урядами.
Міжнародне право гнучке, тому можна знайти оптимальний формат трибуналу для військового керівництва Росії й Білорусі.
Трибунал також може бути створено через:
● ООН;
● укладення угоди.
Рада Безпеки ООН має повноваження на створення подібних трибуналів, рішення прийняті трибуналом у такому разі є обов’язковими для виконання та скасовують будь-які імунітети. Однак, допоки Росія має право вето, Рада Безпеки ООН не прийме необхідного рішення. Україна ініціювала питання незаконності перебування РФ у складі ООН й Раді Безпеки, однак рішення з цього приводу поки не прийнято.
Далі Генеральна Асамблея ООН уповноважена негайно розглянути питання, що не було вирішене Радою Безпеки, з метою надання рекомендацій щодо колективних заходів для підтримки або відновлення міжнародного миру та безпеки. Однак характер рішень Асамблеї рекомендаційний, що на сьогодні також робить неперспективним створення трибуналу рішенням цього органу та його подальше виконання.
Альтернативою створення спеціального трибуналу є укладення міжнародних угод:
● між Україною та ООН;
● між Україною та Радою Європи;
● між Україною та ЄС;
● між Україною та іншими державами.
Чи врятує РФ та Путіна імунітет
Верховний Суд вирішував питання імунітету РФ як суверена при розгляді індивідуальних позовів проти агресора судами України. Висновок Верховного Суду є чітким і справедливим: Росія не може користуватися судовим імунітетом при вирішенні спору про компенсацію шкоди, завдану її збройною агресією в Україні. Це стало основою для хвилі звернень потерпілих до судів України з позовами проти агресора.
Що стосується імунітету безпосередньо Путіна, як президента Росії, у міжнародному праві існує імунітет від кримінального переслідування, поки глава держави знаходиться на посаді. Однак імунітет поширюється на кримінальне переслідування в національних судах, а не у міжнародному трибуналі, що нівелює цю перешкоду.
Ефект трибуналу
Створення трибуналу є надважливим і логічним кроком у війні з державою-терористом, що також матиме політичний тиск на ворога та його союзників. Невідворотність відповідальності при створенні трибуналу спонукатиме Росію та її союзників чимскоріше згорнути війну й полишити незаконно окуповані українські території.
Заступниця державного секретаря США заявила, що міжнародний трибунал, чи його аналог, для Росії за скоєні в Україні воєнні злочини може почати свою роботу вже влітку 2023-го.
Трибунал для Путіна, Лукашенка, їхніх команд і союзників буде створено, міжнародна спільнота та Україна роблять необхідні кроки аби наблизити перемогу.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
