Заступниця міністра юстиції Ірина Мудра. /з особистого архіву
Категорія
Гроші
Дата

Операція «Репарації». Україна зробила важливий крок для компенсації збитків Росією. Що далі – пояснює заступниця міністра юстиції

Заступниця міністра юстиції Ірина Мудра. Фото з особистого архіву

14 листопада Генасамблея ООН ухвалила резолюцію про створення механізму компенсації Росією збитків, завданих Україні. Наступний крок – підписання міжнародного договору де будуть прописані деталі та механізми компенсації, а також створення міжнародного реєстру збитків. Інший важливий трек Мінʼюсту – конфіскація активів росіян, які потрапили під санкції РНБО. Наскільки близький Мінʼюст до вирішення цих двох завдань? Про це в інтервʼю Forbes розповіла заступниця міністра Ірина Мудра

Forbes запустив YouTube-проєкт «Країна героїв». Дивіться новий епізод про ХЕРСОН після окупації

Це скорочена та відредагована для ясності версія інтервʼю.

«Важливо, що резолюцію підтримали країни G7»

Наскільки резолюція Генасамблеї ООН є важливою з точки зору репарацій? Чи можна було б ефективно добиватися цього без резолюції ООН на користь України?

У всіх війнах та збройних конфліктах країна-агресор після завершення бойових дій була зобовʼязана платити репарації добровільно чи примусово. Наприклад, у 1991 році Ірак був змушений виплатити репарації та перераховувати 30% від видобутку нафти до компенсаційного фонду за окупацію Кувейту.

В Україні наразі унікальна ситуація із погляду міжнародного права, бо війна та спричинені нею руйнування тривають. Росія, користуючись правом вето як член Радбезу ООН, блокує будь-які рішення, спрямовані проти неї. Тому підтримка на рівні світової спільноти була дуже важливою. 

Ця резолюція – визнання світом відповідальності Росії за війну, розпочату проти України, та важливий крок до створення майбутнього механізму компенсації. Без успішного голосування у Генасамблеї ООН перейти до другого кроку було б неможливо. Зараз ми бачимо, що міжнародна спільнота готова до конкретних та активних дій.

Механізм виплати репарацій буде затверджено міжнародним договором, який Україна розробить разом із країнами, що підтримали резолюцію. Угода передбачатиме як можливість добровільної виплати Росією повних репарацій, так і стягнення їх без згоди країни-агресора.

За резолюцію проголосувало 94 країни, 14 були проти, а 73 держави утрималися. Як ви оцінюєте такі результати? Чи є серед країн, що утрималися або були проти, ті, які є для нас важливими з точки зору пошуку та арешту російських активів?

Перемовини з країнами та підготовка до голосування тривали чотири місяці. Кількість голосів на підтримку України перевершила наші очікування. Якщо порівнювати це голосування з голосуванням за виключення Росії з Ради ООН з прав людини, то результати навіть кращі. Тоді рішення підтримали 93 країни, а проти висловилися 24. Резолюція щодо компенсації шкоди за агресію проти України доволі специфічна та більш конкретна.

Якщо говорити про країни, які були проти або утрималися, це переважно країни Африки та Азії, які не мають значних російських актів у своїх юрисдикціях. Виняток – Китай, де зосереджено майже 17% усіх золотовалютних резервів Росії, які перебувають за межами країни, а це $80 млрд. Для нас важливо, що резолюцію підтримали країни G7 (Німеччина, Франція, Японія, Велика Британія, Італія, Канада та США). Саме в цих країнах міститься значна частина заморожених російських активів.

Наступні кроки – створення міжнародного реєстру збитків та розробка міжнародного договору, в якому буде детально прописано всі умови щодо створення компенсаційного механізму для виплати компенсацій усім постраждалим.

Резолюція ООН про репарації Росії.

Коли можна очікувати на створення реєстру та як він працюватиме? 

У міжнародному реєстрі буде зібрано всю інформацію щодо завданих збитків – це шкода, якої було завдано українським громадянам (у тому числі це злочини сексуального характеру), бізнесу, інфраструктурі країни, екології, муніципалітетам та державі в цілому. 

Міжнародний реєстр має зʼявитися протягом пів року. Ми розуміємо, що потрібно діяти швидко, бо нові руйнування відбуваються щоденно і частину доказової бази може бути втрачено. Процес збору інформації про збитки вже розпочато українським урядом на базі порталу «Дія». Зараз ми ведемо перемовини з Мінцифри, аби цю інформацію оперативно передали до міжнародного реєстру, коли його буде створено. 

Наразі ми радимо громадянам, бізнесу та муніципалітетам зібрати якомога більше доказової бази, фіксувати та документувати руйнування. Бо саме на основі цих даних виплачуватиметься компенсація. 

Другий важливий момент – створення компенсаційного фонду, до якого надходитимуть кошти. Тут ще немає цілісного концепту, багато залежатиме від бачення міжнародних партнерів, оскільки заморожені активи перебувають у їхній юрисдикції.  

Заступниця міністра юстиції Ірина Мудра. /з особистого архіву

Заступниця міністра юстиції Ірина Мудра. Фото з особистого архіву

Скільки може тривати підготовка тексту міжнародного договору щодо репарацій, який раніше анонсував Мінʼюст? Які основні положення має бути у ньому закріплено? 

До договору за бажанням можуть долучитися всі країни, які підтримали резолюцію, проте це не обовʼязково. Договір буде відкритий до приєднання. Важливо, щоб це були країни G7. На початку наступного року ми плануємо дипломатичну конференцію, на якій обговоримо деталі міжнародного договору. Сам документ буде створено протягом наступного року. 

Потрібно розуміти, що це доволі складний юридичний процес, який має погодити багато країн. Ми говоримо про безпрецедентні речі для міжнародного права – питання суверенного імунітету та приватної власності.  

В договорі буде чітко прописано критерії заявників на компенсацію (окремо для громадян, бізнесу, муніципалітетів) та прозорий механізм виплат. Далі – підписання договору та ратифікація країнами-учасницями відповідно до національного законодавства. 

Наразі йдеться лише про суверенні активи РФ? 

Компенсаційний фонд наповнюватиметься в першу чергу коштом російських суверенних активів. Інші джерела для компенсації – активи російських державних компаній та заморожені активи юридичних та фізичних осіб. 

Певні юридичні нюанси є по всіх трьох групах активів. У першому випадку це суверенний імунітет держави. Другий – потрібно довести, що компанії справді є alter ego держави.

Приватні активи – найскладніше, бо тут ідеться про базові права людини, до яких належить право власності, його закріплено у конституції більшості держав. Тобто потрібно вносити зміни до законодавства цих держав. Наразі такий крок уже зробила Канада. Законодавчі ініціативи є у Конгресі США.

Ми дуже сподіваємося, що їх буде ухвалено. Європейські країни чекають на резолюцію Європейського союзу, яка дасть підстави на внесення змін у законодавство. Наразі розроблено директиву, котра надасть підстави для конфіскації активів підсанкційних суб’єктів, які намагатимуться ухилитися від санкцій. Вона розроблена й очікує внесення до Європарламенту.

Про яку суму репарацій ми орієнтовно говоримо? 

Якщо казати про суверенні активи – від $300 до 350 млрд. Оголошена премʼєр-міністром сума на відновлення майже вдвічі більша – $750 млрд. Руйнування тривають. Імовірно, на кінець війни це буде більше трильйона доларів. 

Тому наполягаємо на компенсації й за рахунок інших двох груп активів. Конкретну суму важко назвати, бо, щоб отримати реальні кошти з рухомого і нерухомого майна, його ще потрібно продати. Крім того, ці активи до моменту продажу потрібно обслуговувати та підтримувати: ціна за послуги управителя – приблизно 10% від вартості активу.

Getty Images

Виступ Володимира Зеленського на зустрічі ООН у Нью-Йорку, вересень 2022 року. Фото Getty Images

«До кінця року можемо подати позови проти Фрідмана, Дерипаски, Бабакова та Ротенберга»

РНБО ухвалила санкції проти більш як 3000 юридичних та фізичних осіб РФ. Чи розпочав уже Мінʼюст їх опрацьовувати? Коли чекати на перші справи та їхній розгляд у Вищому антикорсуді?  

Мінʼюст уже активно працює над санкційними переліками, які затвердила РНБО. Робота триває у кооперації з правоохоронними органами. Спочатку ми спрямовуємо запит про наявність активів, далі наше завдання – встановити факт прямого або опосередкованого володіння активами на території України та підстави для застосування санкцій. Якщо ці два факти підтверджуються, скеровуємо рішення до суду. 

Перший такий позов було спрямовано 24 серпня проти російського бізнесмена Володимира Євтушенкова. 1 вересня ВАКС задовольнив позов у повному обсязі. 

Щодо інших санкційних переліків. 9 червня РНБО наклала санкції на російських ректорів та навчальні заклади. У трьох ректорів, які прямо підтримали російську агресію проти України, було знайдено майно на території нашої держави. Рішення щодо них буде цього тижня спрямовано до ВАКС.

7 вересня РНБО затвердила санкції проти 606 фізичних осіб, які належать до правлячої верхівки Росії. Ідентифіковане майно – 45 обʼєктів на тимчасово окупованих територіях України та 16 обʼєктів на непідконтрольних територіях.   

12 жовтня РНБО запровадила санкції проти чотирьох осіб – президента-втікача Віктора Януковича, бізнесменів Сергія Курченка, Олега Дерипаски та міністра оборони України часів Януковича Павла Лебедєва. Необхідні запити щодо них уже спрямовано та опрацьовано. Цього тижня Мінʼюст спрямує перший позов до ВАКС проти Януковича щодо конфіскації його активів та майна. 

Останній пакет – це великі бізнес-групи, які мають значні активи в Україні. Кінцеві бенефіціари – російські політики та олігархи, які завжди намагалися приховати свої активи. Навіть зараз вони намагаються приховати відомості про кінцевих бенефіціарів та корегують зміни у державних реєстрах. Наприклад, змінюють громадянство бенефіціара з російського на кіпрське, адже ці особи мають кілька громадянств.

Наразі ми працюємо над доказовою базою щодо цих активів. Серед них бізнесмени, які входять до топ-100 російського Forbes, такі як Олександр Бабаков, Олег Дерипаска, Михайло Фрідман, Петро Авен, Герман Хан, Аркадій Ротенберг. До кінця року Мінʼюст планує подати позови щодо кількох цих бізнесменів. 

Getty Images

Михайло Фрідман та Петро Авен. Фото Getty Images

Друга резолюція, на яку чекає країна, – створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Які шанси, що її також буде проголосовано?

Питанням створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України займаються МЗС і ОПУ. Його створення є необхідним, адже наразі немає жодного міжнародного суду чи трибуналу, який може судити вище політичне і військове керівництво РФ за скоєння злочину агресії проти України. Створення трибуналу – це відсутня нині ланка у всеохопній системі відповідальності Росії. 

Наразі в нас уже є Міжнародний кримінальний суд, який займається розслідуванням воєнних злочинів, злочинів проти людяності, злочинів геноциду. Є юридична основа для створення компенсаційного механізму, який забезпечить виплату репарацій. Залишилося створити трибунал, який притягне до відповідальності вище військове та політичне керівництво. 

Сьогодні ведеться активна робота моїми колегами з ОП та МЗС, аби резолюцію щодо трибуналу було ухвалено до кінця цього року.

Матеріали по темі
Новий випуск Forbes Ukraine

Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні