23 листопада 2022 року Європарламент уперше в історії визнав Росію державою – спонсором тероризму. Буде створено спеціальний трибунал для притягнення РФ до відповідальності за агресивну війну проти України. Також заплановано створення міжнародного реєстру збитків та механізму для виплати репарацій.
Новий номер Forbes Ukraine: 202 найбільші приватні компанії та 303 ефективних СЕО. Замовляйте та отримуйте два журнали за ціною одного!
Досвід США та Канади
У США діють спеціальна процедура та список держав, які підтримують акти міжнародного тероризму. У ньому на сьогодні чотири країни: Північна Корея, Сирія, Іран та Куба, на які поширюються обмеження щодо економічної допомоги, заборона на продаж зброї, контроль за експортом товарів подвійного призначення та економічні санкції.
У травні 2022-го у Сенаті США зареєстровано резолюцію зі зверненням до Держдепартаменту щодо визнання Росії державою – спонсором тероризму. Канада визнала Іран і Сирію державами, які підтримують тероризм.
Правові наслідки нового статусу Росії-терориста в ЄС
ЄС до сьогодні не мав аналогічної правової бази та прецедентів, а попередні заяви про визнання російського режиму терористичним мали суто політичні, а не юридичні наслідки.
Однак сьогоднішньою резолюцією Європарламент закликав Єврокомісію і країни-члени розробити правову основу для визначення держав – спонсорів тероризму та держав, які використовують засоби тероризму.
Росію і треті країни, які допомагають РФ обходити санкції, буде також включено до списку країн, що становлять загрозу для ЄС, не спроможні протидіяти відмиванню грошей та тероризму. У такий список потрапляють країни, що мають обмеження у фінансових операціях, зазвичай слідкує за цим FATF.
Офіційний статус держави – спонсора тероризму спричинить низку нових санкцій для Росії й матиме значні обмежувальні наслідки у відносинах з ЄС.
Статус держави – спонсора тероризму гарантує:
- повну ізоляцію Росії;
- скорочення дипломатичних відносин;
- нові санкції ЄС;
- очікується, стане підставою для втрати Росією суверенного імунітету, включно із судовим та виконавчим.
Резолюції ООН і НАТО про виплату репарацій Україні
14 листопада 2022 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, якою визнала необхідність створення компенсаційного механізму та виплати Росією репарацій у зв’язку з агресією проти України.
Передбачається створення міжнародного реєстру збитків для координації збору доказів та інформації щодо позовів для відшкодування шкоди.
21 листопада Парламентська асамблея НАТО безпрецедентно закликала країни-члени створити трибунал з метою притягнення Російської Федерації та її лідерів до відповідальності за воєнні злочини проти України та створити механізм стягнення репарацій.
Також союзники мають посилити фінансові санкції, включно із:
- забороною російським банкам використовувати систему SWIFT,
- замороженням активів осіб та установ, відповідальних за війну в Україні або її фінансування,
- відмовою російським трейдерам у ключових послугах, таких як страхування,
- обмеження доступу Росії до технологій тощо.
Резолюції міжнародних організацій хоч і мають політичний характер, водночас вони відображають рішучість західних партнерів у засудженні дій РФ. Прослідковується перехід від заяв до конкретних дій зі створення міжнародно-правових інструментів для притягнення Росії до відповідальності та виплати репарацій.
Передбачається, що відшкодування збитків відбуватиметься фізичним та юридичним особам, які зазнали втрат через російське вторгнення в Україну. Виплата компенсацій відбуватиметься за шкоду, якої було заподіяно майну різних форм власності.
Росія на сьогодні не має судового імунітету в Україні, що надає фізичним та юридичним особам можливість звертатися із позовами про стягнення збитків. Таким чином, резолюції Європарламенту, ООН і НАТО, закріплюючи необхідність виплати репарацій, сприяють адаптації національного законодавства країн-членів до подальшого виконання судових рішень проти держави-агресора та впровадженню механізмів передачі заморожених активів для виплати репарацій.
Світовий досвід. Кувейт
Рада Безпеки ООН уже визнавала, що держава, відповідальна за агресію, зобов’язана здійснювати відшкодування. Після вторгнення Іраку в Кувейт, у 1991 році, було створено компенсаційну комісію ООН, яка розглядала позови потерпілих і координувала виплатити репарацій.
Ірак було позбавлено права оскаржувати вимоги приватних осіб, заперечення могли бути надані лише щодо заяв корпорацій та уряду. Держави – учасниці ООН, на території яких розміщувалося майно Іраку, мали продати активи та спрямувати кошти до компенсаційної комісії.
Знадобилося 30 років, аби Кувейту було виплачено $52,4 млрд репарацій. І це лише 15% від $352 млрд, заявлених Кувейтом до відшкодування.
Якщо враховувати, що комісію ООН було створено Радою Безпеки ООН, де Росія має право вето, у випадку України такий варіант неможливий.
Репарації, присуджені Конго Міжнародним Судом ООН
У лютому 2022-го Міжнародний Суд ООН виніс вирок проти Уганди за її напад на Демократичну Республіку Конго, який передбачав виплату репарацій.
Справа розглядалася більше 20 років, а сума присуджених репарацій становила $325 млн, що менше 3% від $11 млрд, заявлених потерпілою країною.
Отже, вирок Міжнародного Суду ООН також не забезпечить повної компенсації завданих збитків.
Репарації для України
Україні потрібен принципово новий формат, що об’єднуватиме національний та міжнародний механізми, зможе забезпечити виплату репарацій за рахунок заморожених російських активів та сприятиме швидкому відновленню України.
Ухвалені Європарламентом, Генасамблеєю ООН та Парламентською асамблеєю НАТО рішення не залишають сумнівів, що порушення міжнародного права матиме прямі і безповоротні наслідки для держави-агресора.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
