Російський президент Володимир Путін та його уряд намагаються переконати світ і, головне, свій народ у тому, що санкції не мають суттєвого впливу на Росію. The Washington Post зʼясовує, чи правда це та з якими проблемами росіяни стикаються вже зараз. Forbes переказує основне
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Швидке зростання цін в Росії, причинами якого стали падіння вартості рубля на 20% та вливання урядом РФ великої кількості ресурсів у оборонну промисловість, змушує багатьох росіян вперше відчути на собі наслідки війни в Україні та західних санкцій. «Росіяни ізолюють себе від політичних подій, але від інфляції не сховаєшся, – каже економіст у Німецькому інституті з міжнародних питань та безпеки Яніс Клуґе. – …Жодна пропаганда не зможе перекрутити це».
Рубль девальвує, інфляція зростає, а росіяни почали економити
До кінця 2023-го російський центробанк прогнозує зростання інфляції до 6,5%. Економісти ж вважають, що швидке знецінення рубля може спровокувати підвищення цін впродовж наступних трьох-шести місяців, а інфляція сягне двозначних показників до кінця року. Це попри спроби центрального банку Росії протидіяти цьому, підвищивши облікову ставку цього місяця до 12%.
До 40% споживчого кошика середньостатистичного росіянина складають імпортні товари, а два нещодавніх опитування показали, що населення РФ почало економити. У липні 19% респондентів уже почали зменшувати витрати на базові товари: зубну пасту, пральний порошок та їжу, а у попередньому місяці таких людей було 16%, свідчать дані опитування найбільшого в Росії агентства «Ромір», яке займається дослідженням ринку.
На те, що рубль втратив понад третину своєї вартості з листопада минулого року, переважно вплинули західні санкції, такі як цінова «стеля» на продаж російської нафти. Попри «тіньовий флот» російських нафтових трейдерів, який має на меті обійти обмеження, санкції все одно мають свій вплив. Доходи Росії від експорту енергоресурсів впали на 47% у першій половині 2023-го порівняно з тим же періодом року попереднього.
А от завдяки сірому імпорту через такі країни, як Туреччина, Китай та інші азійські держави, російські закупівлі товарів з-за кордону повернулися до довоєнних рівнів. Втім це лише створило додатковий тиск на національну валюту Росії.
Воєнна ж машина Кремля вимагає все більше грошей, що не може не відображатися на економіці країни. Згідно з інформацією Reuters, уряд РФ вдвічі збільшив цільову суму видатків на «оборонку» у 2023-му до понад $100 млрд. У першій половині поточного року в оборонну індустрію вже спрямували понад $60 млрд з російського бюджету.
Така «щедрість» уряду дає йому змогу говорити про загальне економічне зростання, яке, за прогнозом центробанку Росії, буде на рівні 1,5-2,5%. У МВФ прогнози скромніші – 0,7% цього року. Втім таке зосередження на оборонній промисловості створює дисбаланс у російській економіці, який погіршує інфляцію.
Вартість російського рубля відносно американського долара. Фото Скріншот зі статті The Washington Post
Не допомагає економіці РФ й брак робочої сили через мобілізацію населення на війну в Україні: частина росіян воює, а частина втекла за кордон, щоб цього уникнути. Згідно з опитуванням Інституту економічної політики імені Гайдара, 42% підприємств у липні скаржилися на недостатню кількість працівників. Така ситуація змусила президента Росії Володимира Путіна вдатися до радикальних заходів: минулого тижня він зняв заборону на наймання на роботу дітей з 14 років.
За словами Марка Собела, старшого радника Центру стратегічних і міжнародних досліджень, переконання в тому, що санкції обвалять російську економіку, не справджується на практиці. Проте, додає він, вони суттєво її похитнули і їхні наслідки матимуть довготривалий ефект.
Перекрити нафтодоларовий кран
Адміністрація президента США Джо Байдена залишається глухою до прохань українського уряду ще більше обмежити максимальну ціну на російську нафту – з $60 до $30 за барель. Згідно з анонімними джерелами, які знайомі з цією справою, американський президент боїться, що це змусить Росію скоротити виробництво нафти й спричинить зростання цін на газ. А у світлі наближення президентських виборів у США у 2024-му таке розхитування світової економіки Байдену не потрібно. Крім того, погіршення економічної ситуації у світі може бути не на користь Україні та її боротьбі, додають джерела.
А от економічний радник українського президента Олег Устенко вважає, що тільки потужний економічний тиск у вигляді обмеження цін [на нафту] перекриє кран фінансування бюджету Росії для продовження війни в України.
Еліна Рибакова, директорка міжнародних програм у Київській школі економіки, дотримується тієї ж думки. Без додаткового тиску на нафтові доходи Росії російський уряд ймовірно впорається з будь-яким стрибком інфляції.
«Не думаю, що інфляція буде великою проблемою для РФ, хіба що вони почнуть друкувати гроші для підтримки бюджету, – каже Рибакова. – Якщо вдасться досягти успіху в тому, щоб не дати Росії уникати обмеження ціни на нафту, або ж Путіну захочеться підвищити соціальні видатки, то дефіцит російського бюджету наступного року становитиме 6-7% ВВП, тоді країні буде складно».
Інші вважають, що негативні наслідки інфляції вже ставлять під сумніви те, як довго Путін зможе продовжувати застосовувати свої тактики. Заступник міністра з питань торгівлі й промисловості Віктор Євтухов цього місяця вже зустрівся з головними ритейлерами країни з вимогою обмежити будь-яке зростання цін.
На думку Клуґе, збільшення інфляційного тиску може перетворити економічні проблеми Росії на політичні. Питання у тому, вважає економіст, який рівень інфляції стане точкою неповернення для російського народу.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
