Армії дронів. Як безпілотники замінюють артилерію, авіацію і катери на війні в Україні /Getty Images
Категорія
Війна
Дата

Армії дронів. Як безпілотники замінюють артилерію, авіацію і катери на війні в Україні

Getty Images

Дрони дешевші, часто більш точні і безпечніші, ніж їх класичні аналоги. Яку традиційну зброю уже витісняють безпілотники і яка технологія може змінити світ безпілотних систем назавжди

Forbes Україна випустив новий номер друкованого журналу. В ньому майже два десятки ексклюзивних матеріалів. Придбати журнал з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням.

Розвідувальна авіація довго була єдиним способом «зазирнути» на позиції ворога. З розвитком систем протиповітряної оборони перебування в чужому повітряному просторі стало небезпечним. 

Найвідомішим розвідувальним літаком є американський U-2, який продовжує чергувати на службі американської розвідки вже 65 років. У 2023-му його планували зняти з озброєння. Раніше свою службу припинив стелс-розвідник SR-71 Blackbird. 

Їх місце займуть RQ-9 Reeper, RQ-4 Global Hawk та інші безпілотні розвідувальники. 

Найдорожчий у світі серійний БПЛА – RQ-4 Global Hawk, який оцінюється в $140 млн. Вартість його розробки становить близько $14 млрд. Найменший дрон – Black Hornet вагою 33 грами. 

Після початку війни в Україні більшість армій почали переглядати принципи тактичної розвідки за допомогою БПЛА. Досвід показав, що немає сенсу інвестувати мільйони доларів у дорогі і лімітовані безпілотники. Хоча саме так робили армії НАТО. Для війни треба багато дешевих дронів, які будуть виготовлятися серійно і швидко. 

В Україні роль дешевих простих дронів виконують комерційні коптери, що мають якісну камеру й управління. 

Тактичні безпілотні системи також дозволяють швидко корегувати вогонь артилерії і підвищують ефективність ураження. Більш просунуті з них використовують наведення артилерійського снаряда за цілевказівником БПЛА, який контролює оператор дрона. Так можна вражати рухому ціль без конкретних координат.

Відносно великі безпілотники також використовуються як ударні. Для цього застосовують легкі керовані ракети, яких достатньо, аби знищувати окрему одиницю техніки. 

Bayraktar стали популярними саме як ударні безпілотники, хоча у війні в Україні вони частіше використовуються для розвідки.  

Для цих функцій БПЛА створювалися від самого початку. Але під час війни в Україні дрони проявили себе в несподіваних військових сферах, про які раніше говорили скептично.

Дрони-міномети

З початку війни в Україні стало зрозуміло: дрони можуть не тільки стежити, а й щось скидати. Таку тактику використовували і в інших війнах, зокрема в сирійській. Але в українській це набуло масового явища – у соцмережах багато відео, де коптери скидають гранати і ВОГи на російські позиції. Такі засоби розраховані на піхоту і можуть призводити лише до легких поранень. 

Проте з війни в Україні почнеться відлік масового використання важких дронів-мінометів. 

Зазвичай вони скидають міну 60–80 калібру. На відміну від неточного міномета, квадрокоптер може зависати над ціллю і влучати з точністю до метра. Це дозволяє економити десятки мін на ураження однієї цілі. 

Україна отримала від Тайваню 800 новітніх дронів-мінометів Revolver 860, повідомляє Bild. Вони мають барабанну систему, в яку можна покласти до восьми мін, залежно від калібру. 

Якщо легкі міномети обмежені дальністю в 4–5км, то Revolver 860 може літати на 20 км і перебувати в повітрі до 40 хв. 

Зараз ЗСУ використовують ще потужніші дрони українського виробництва з двома барабанами та дрони, здатні скидати важкі міни і вибухові засоби. 

Вартість таких систем може наближатися до вартості традиційного міномета – $20 000–50 000. Але вони мають значно кращі характеристики. Єдиний недолік – вразливість до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). 

Дрони-міномети уже стали відчутною проблемою для росіян – вони здатні вражати конкретну ціль. Якщо від міномета можна сховатись у бліндажах, то дрон-міномет знайде свою ціль навіть в окопі. 

Скільки дронів-мінометів є в ЗСУ, невідомо. Але в умовах дефіциту боєприпасів і мін вони можуть поступово стати альтернативою традиційного міномета. Головне – забезпечити достатню кількість таких систем. 

Баражуючі боєприпаси (невеликі БПЛА з інтегрованою бойовою частиною)

У росіян є власні розробки таких БПЛА – «Ланцет» і «Куб». Але наскільки ефективні «Ланцети» – питання. Є відео, як «Ланцет» нібито знищує українську гаубицю. Але відео українських журналістів із землі показує, що гармата отримала незначні ушкодження. Хоча на відео з дрона все виглядало переконливо. 

Російські баражуючі боєприпаси мають вагу бойової частини близько 2–5 кг. Осколки боєприпаса небезпечні для піхоти. Але вони відносно повільні й шумні, тому можуть мати низький коефіцієнт корисної дії. 

Наприклад, ракета Javelin має вагу бойової частини 8,4 кг та направлений вибух, що дозволяє пробивати броню сучасного танка. Осколковий заряд «Ланцета» може бути недостатнім, аби вразити важку бронетехніку.  

Але «Ланцетів» у росіян багато, тобто вони відповідають критерію «дешева і проста зброя». Що дуже важливо для швидкого серійного виробництва і поповнення ресурсів.

США, наприклад, мають значно ефективніший баражуючий боєприпас – Switchblade 600, який використовує бойову частину ракети Javelin. Але Америка так і не почала серійно поставляти ці безпілотники в Україну. Їх вартість може становити $220 000, що дорівнює вартості радянської БМП. А засіб ураження не повинен коштувати так само, як і його ціль. 

ЗСУ також отримали певну кількість польських баражуючих боєприпасів Warmate. Але вони мають невелику вагу бойової частини – 0,8 кг, чого достатньо для удару по піхоті. Проте ефективніше і дешевше це роблять дрони-міномети. 

Україна програє перегони в кількості баражуючих боєприпасів. Навіть з урахуванням спірної ефективності «Ланцетів», Росія має системне рішення і застосовує його. 

Щоправда, у ЗСУ є керовані снаряди Exalibur, які закривають нішу високоточних точкових ударів на глибину до 40 км. Але снаряди Exalibur коштують майже як Switchblade 600 (близько $180 000).

Перелік на інфографіці не вичерпний

Дрони-камікадзе

Першими дрони, здатні переносити до 50 кг вибухового заряду, почала використовувати українська сторона для атаки на російські нафтобази. Ймовірно, це були цивільні китайські комерційні дрони Mugin-5 PRO вартістю близько $10 000.

Перевагою таких дронів є їх радіус дії – від 250 до 1500 км. Вони максимально прості, дешеві і здатні доставити «вантаж» в потрібне місце за координатами GPS. Цей дрон не управляється оператором, а значить, він досить стійкий до радіоперешкод і летить заданим маршрутом на відносно низьких висотах.

Однак Україна так і не змогла отримати серійне рішення таких систем. Нещодавно «Укроборонпром» лише анонсував завершення розробки вітчизняного дрона дальністю 1000 км і вагою заряду до 75 кг. Про масштабне серійне виробництво поки не йдеться.

З серпня Росія почала активно використовувати іранські дрони Shahed-136, які самі росіяни називають «Герань-2». 

На відміну від українських атак, коли використовувалося в межах 10 дронів, росіяни почали здійснювати масовані обстріли Shahed-136. Імовірно, Росія замовила в Ірану близько 2500 таких дронів. 

Іран роками розвивав програму дронів-камікадзе дальністю понад 1000 км, бо ракетні технології такої дальності – дороге задоволення. Розробка комплексу «Іскандер» обійшлась Росії приблизно в $1 млрд. Вартість однієї ракети – $1–3 млн. Вже в перші місяці війни росіяни майже вичерпали запас «Іскандерів», в які інвестовано колосальні кошти. 

Дрони-камікадзе коштують у сотні разів дешевше. Їх можна швидко виготовляти великими партіями, більшість запчастин йде з дешевих цивільних БПЛА. 

Але для атак їх треба набагато більше, ніж ракет. Якщо крилата ракета несе на собі 250–500 кг вибухової речовини, то дрони обмежуються 25–50 кг. 

До того ж дешеві безпілотники на двигунах внутрішнього згоряння дуже повільні. Швидкість Shahed-136 – 100–180 км/год. Крилата ракета летить зі швидкістю до 1000 км/год. А балістичні ракети і снаряди іще швидше. Наприклад, снаряд GMLRS для HIMARS несе 90 кг вибухівки і розганяється до 2500 км/год.

Чим вища швидкість, тим складніше перехопити ціль. Тому НАТО не розглядало великі дрони-камікадзе як альтернативу існуючим ракетним системам, навіть попри їх дешевизну. 

Для України важкі камікадзе – єдина досяжна перспектива дістати на відстань понад 300 км. Навіть якщо США наважиться дати ЗСУ снаряди ATACMS для HIMARS, їх дальність обмежена 300 км. 

Далекобійні дрони для України можуть частково компенсувати зброю, якої у нас немає – крилаті і балістичні ракети. Вони стануть реальною загрозою для російських складів боєприпасів, військових аеродромів і нафтобаз. Хоча великі капітальні споруди дронам не по зубах.

Можливо, скоро ми побачимо розвиток дронів-камікадзе з реактивними двигунами. Наприклад, Харківське авіаційне державне виробниче підприємство іще в часи СРСР почало виробництво реактивних безпілотників ТУ-141 «Стриж», здатних розганятися до 1300 км/год. Тобто швидше, ніж більшість крилатих ракет. 

USV

Найгучніша новинка цієї осені – це українські катери-камікадзе, які остаточно поховали російські надії на атаку Одеси. Знову ж таки, потреба в таких системах виникла тому, що Україна не має ракет великої дальності, які становили б реальну небезпеку для російського флоту в акваторії Криму.

USV – це безпілотний надводний апарат. Вони мають усі недоліки і переваги повітряних дронів-камікадзе. USV-дрони значно дешевші і простіші у виготовленні, ніж ракети. Але вони повільніші і їх простіше перехоплювати. 

Проте у випадку чисельного застосування невеликих малопомітних катерів-камікадзе шанси на успіх істотно зростають.

Достеменно не відомо результати атаки українських дронів на Чорноморський флот РФ, але після неї росіяни відвели більшість своїх кораблів до Новоросійська. 

Зараз Україна збирає цілу флотилію USV-дронів. 

У світі ж все більшу популярність набувають підводні човни-дрони. Вони можуть бути дуже малопомітними і нести велику небезпеку військовим кораблям. Але чи будуть вони передані Україні, невідомо. 

Ймовірно, скоро настануть часи, коли традиційний флот стане безпорадним перед загрозою безпілотних плавзасобів, які коштують в тисячі разів дешевше і можуть виготовлятися великими серійними партіями. 

Перспективи найближчих років

Спостерігаючи за війною Росії проти України, західні військові всерйоз засумнівалися в тому, що класична авіація – це надійна довгострокова перспектива. Сучасні винищувачі і штурмовики коштують десятки мільйонів доларів. Але їх можуть збивати ракетою, яка в сотні разів дешевша за літак. 

Раніше НАТО вела війни проти країн зі слабкою системою ППО, але наскільки західна військова авіація була б ефективною в прямому конфлікті з країною, яка має сильну протиповітряну оборону? Постачання Україні кількох тисяч ПЗРК Stinger поставило хрест на планах панування Росії в українському небі. 

Уже зараз є запит на БПЛА-перехоплювачі, які зможуть виявляти і знищувати ворожі дрони. В умовах, коли дрони стали дешевими і доступними, збивати їх дорогими ракетами ППО недоцільно. Треба шукати простіші засоби. 

Наземні зенітні установки повільні й обмежені мережею доріг. Тому скоро ми можемо побачити БПЛА-зенітки. 

Також світ переглядає концепцію танків. Вони так само вразливі для відносно дешевих ПТРК, але досвід другої половини війни показує, що і повноцінний наступ без підтримки танків неможливий. Погоня за бронею робила танки все важчими і дорожчими. Сучасний танк може важити понад 60 т і коштувати близько $5 млн.

Багаторічна концепція танків може змінитися в бік легших і дешевших безпілотних танків, які виконуватимуть всі функції на полі бою, але їх втрата буде менш дорогою. Зокрема і щодо вартості людського життя екіпажу. 

Ці технології будуть розвиватися на досвіді війни в Україні. Яка показала проблеми не тільки російської армії, але і НАТО: багаторічна концепція сучасної, але дорогої і лімітованої зброї слабка у тривалій війні на виснаження. Зброя має бути не просто надтехнологічною. Вона має виправдовувати свою вартість можливостями на полі бою. І її має бути достатньо, аби зупиняти примітивну масовану силу авторитарних країн. 

BLOS-система, що змінить світ безпілотних технологій

У найближчі роки на світ очікує революція у сфері безпілотних систем. Всі перелічені дрони мають вагомий недолік, який уповільнює розвиток безпілотних технологій – обмежений радіус дії. Віддалене управління передбачає, що дрон і оператор мають бути в полі зору один одного. Інколи БПЛА використовують ретранслятори, якими можуть бути літаки або інші дрони. Тоді система будує ланцюжок зв’язку, але цей ланцюжок вразливий.

Країни НАТО шукають вирішення цієї проблеми в технології, що дозволить передавати сигнали за межами лінії видимості.  

BLOS – високошвидкісний зв’язок за межами прямої видимості. 

Такі системи дозволять використовувати безпілотники далеко від оператора. Можливо, на відстані понад 1000 км. Що є стрибком розвитку безпілотного озброєння. 

У розвиток BLOS-систем інвестують значні кошти ЄС і США. Уже зараз обговорюються різні концепції вирішення такого завдання. 

Досвід використання Starlink, можливо, підштовхне розвиток глобальної супутникової інтернет-мережі у військових цілях і зробить швидкий та якісний звʼязок доступним всюди. Це також може стати способом вирішення проблеми для безпілотних систем. 

Так чи інакше, безпілотники ставатимуть дедалі важливішими у сучасній війні. І в нашій зокрема. Багато чого залежатиме від того, хто швидше і в більшій кількості освоїть нову технологію ведення війни. 

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні