Масований удар безпілотниками по ВМС Росії в Севастополі, означає, що РФ втрачає контроль у Чорному морі. Це може бути першим кроком до деокупації Криму.
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 всього чотири дні. Оформлюйте зараз за цим посиланням
В суботу в районі Севастополя відбулося одразу декілька потужних вибухів. Спочатку російська пропаганда намагалася переконати, що це «планові військові навчання». Але досить швидко цю версію в РФ «поправили» на заяву про масовану атаку російських військових суден в акваторії окупованого Севастополя, в якій нібито брали участь дев’ять БПЛА і сім безпілотних катерів-камікадзе.
Згодом у мережі з’явилися відео з автономних плавзасобів, які безпосередньо здійснювали атаку, а на одному з відео навіть розпізнали російський фрегат «Адмірал Макаров» в момент удару. «Адмірал Макаров» фактично зайняв місце потопленого крейсера «Москва».
Попри наявність численних відео і фото, в цій історії ще багато невідомих.
Що таке USV-безпілотники
USV – це безпілотний надводний апарат. Він аналог повітряного БПЛА, але на основі конструкції катера.
Перший випадок виявлення безпілотних плавзасобів поблизу Криму відбувся ще у вересні. Тоді невідомий катер, нібито оснащений вибухівкою, викинуло на берег поблизу військово-морської бази в Севастополі.
Можливо, це було невдале тестове використання USV-дрона.
Однією з основних складностей надводних безпілотників є проблема передачі сигналу. У разі значного віддалення від пункту управління через те, що планета має форму кулі, апарат фактично ховається за лінією горизонту, і сигнал втрачається. Також перешкодою для сигналу є морські хвилі.
Оснащення таких систем лише GPS-наведенням, як в іранських повітряних дронів-камікадзе Shahed-136, малоефективне, адже кораблі, на відміну від будівель, не є статичними цілями. Існує високий ризик промахнутись по цілі та влучити в цивільний об’єкт.
На яскравому відео погоні російського вертольота за безпілотним плавзасобом можна спостерігати стабільний і якісний сигнал та маневрування катера. Тобто дистанційне керування.
Можливо, для цього використовувалася зв’язка повітряного БПЛА і надводного дрона-камікадзе, де повітряні БПЛА виконують функцію транслятора сигналу.
Під час першої спроби російські ППО могли знищити БПЛА, який транслював сигнал катеру, і той збився з маршруту. Або ж сталася технічна несправність чи пошкодження, через які його викинуло на берег.
Західне видання The War Zone, яке спеціалізується на військовій тематиці, припускає інші дві версії керування надводними безпілотниками.
Перша версія полягає в тому, що катери можуть мати BLOS-ситему управління (система бою за межами лінії видимості). Це перспективна розробка, ініційована західними країнами, яка має дати змогу керувати ракетами або дронами за лінією горизонту.
«Якщо ця система базується на концепції BLOS, то це нова розробка з погляду оперативного бойового використання в морській війні», – йдеться в повідомленні.
Друга версія полягає в комбінованому керуванні. Коли спочатку катер-камікадзе пливе за GPS-навігацією в задане місце, де керування ним підхоплює оператор, який перебуває в межах лінії видимості. Можливо, на суші.
Це передбачає, що для організації атаки треба було спершу доправити на окуповану територію операторів цих систем.
Технологія USV настільки нова, що у світі є одиничні проєкти таких плавзасобів, і більшість із них ще на етапі прототипу чи розробки.
Наприклад, американський USV Sea Hunter спущений на воду лише у 2016 році. Як відомо, існує в єдиному екземплярі. Туреччина звершила випробування свого ULAQ лише у 2020 році. Декілька більш простих і примітивних розробок потенційно має Іран. Також береговий безпілотний катер було розроблено Ізраїлем.
В англомовній вікіпедії суботня атака на російський флот названа першим бойовим використанням надводних безпілотних апаратів.
Атаку сил Ємену на саудівський фрегат 2017 року зазвичай не вважають атакою USV-дрона, бо там, найпевніше, було використано простий катер, дообладнаний дистанційним радіокеруванням.
Які результати атаки
Точних відомостей про результати атаки поки немає. Російська пропаганда заявила, що після вибухів пошкоджено лише один тралер «Іван Голубець».
Незалежні розслідування на основі фотографій і відео свідчать про щонайменше три пошкоджені судна.
На момент атаки, за даними супутникових знімків, в акваторії Севастополя перебувало щонайменше дев’ять військових кораблів (зокрема два фрегати) та два підводні човни, один із яких був у сухому доці (очевидно, на ремонті).
Супутникові знімки Planets Lab
В одному з кораблів, які видно з відеокамери дрона за кілька секунд до влучання, було впізнано фрегат «Адмірал Макаров».
Цей фрегат було спущено на воду лише у 2015 році, а офіційно прийнято до ВМС РФ у 2017 році. Тобто це абсолютно новий корабель.
«Адмірал Макаров» брав участь у численних атаках території України ракетами «Калібр». А після втрати крейсера «Москва» він фактично став флагманом Чорноморського флоту РФ.
Але говорити про масштаб пошкоджень зарано. Складно визначити, чи яскравий вибух, знятий із берега, є саме вибухом цього військового корабля. Або ж іншого.
«Адмірал Макаров» уже нібито зазнавав пошкоджень після потрапляння ракет «Нептун» у травні. Але згодом стало відомо, що судно залишилося в строю.
Тож фактичні наслідки цієї атаки, найпевніше, стануть відомі лише згодом. Принаймні після публікації нових супутникових знімків.
Зернова угода
Росія вже заявила, що вийшла із зернової угоди після атаки в Чорному морі. Хоча насправді процес блокування зернових перевезень почався задовго до цього.
На момент атаки поблизу протоки Босфор були заблоковані близько 100–200 торговельних кораблів.
Дані ресурсу MarineTraffic
Найімовірніше, Росія намагатиметься максимально посилити тиск на питання продовольчої безпеки з огляду на те, що її флот фактично втрачає контроль у Чорному морі. Продовження атак безпілотними плавзасобами несе загрозу утриманню всього Чорноморського флоту в акваторії Криму. Це може означати перший крок на шляху до деокупації півострова.
Саме наявність військово-морських баз у Криму гарантує захист російських військ з моря.
Попри те, що на початку війни жоден західний експерт не давав шансів Україні на перемогу в морі, Росія за вісім місяців зазнала серії поразок і не змогла провести жодну успішну морську операцію. Ані висадки десанту в Одесі, ані перекидання сил до Придністров’я, ані утримання острова Зміїний Росії так і не вдалося досягти.
Україна стає на крок ближчою до того, щоб розбити колись потужний російський флот, використовуючи дуже обмежені ресурси та креативність. Це допомогло досягти найбільших успіхів у морських битвах за багато останніх десятиліть. А можливо, це стане найбільш неочікуваною перемогою в морі. Коли країна, фактично без флоту, перемогла противника, який інвестував десятки мільярдів доларів у будівництво потужних військових кораблів.
Також за цими подіями уважно спостерігає Китай, який будував свої військово-морські сили багато в чому за лекалами російського флоту.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
