Категорія: Війна
Дата: 14 червня 2023 15:13

Важкі бої, втрачена техніка і перемоги ЗСУ. Хроніка перших днів контрнаступу від Forbes

Володимир Даценко

Forbes

Завдання ЗСУ — виснажити і прорідити лінію оборони армії РФ, аби прорвати її та вийти на оперативний простір Фото Getty Images

ЗСУ розпочали активні атакувальні дії на південному напрямку фронту. Західні ЗМІ говорять про початок великого контрнаступу, а Росія намагається перемогти на інформаційному фронті, перебільшуючи втрати ЗСУ й приховуючи свій відступ

Початок наступальних дій – найскладніший етап воєнних операцій. Якщо ворога не вдається захопити зненацька, прорвати першу лінію оборони – важке випробування.

У цей момент ворог максимально сконцентрований, він знаходиться на підготовлених позиціях, має достатній запас боєприпасів.

Війська ворога в оптимальному тонусі, й групи атаки ЗСУ зустрічають найорганізованіший і підготовлений спротив. Завдання – виснажити і прорідити лінію оборони, аби прорвати її та вийти на оперативний простір.

Росія більше ніж пів року готувалася до оборони Півдня як одного з найважливіших напрямків. Він забезпечує збереження сухопутного коридору з РФ до окупованого Криму та гарантує, що атака ЗСУ вглиб півострова є далекою і неочевидною перспективою.

За цей час РФ побудувала кількарівневу оборону глибиною 20–30 км. Насичену мінними полями, фортифікаційними спорудами та протитанковими перешкодами.

Західні ЗМІ ставили під сумнів можливість успішної атаки ЗСУ на цьому напрямку. Дані витоків секретних матеріалів США вказують на те, що Пентагон досить скептично оцінював перспективи контрнаступу українських військ на Півдні.

Інформаційна битва

У перші дні червня почала з’являтися інформація про початок українського контрнаступу. Одразу на кількох напрямках точаться важкі бої.

Офіційна українська сторона здебільшого ніяк не коментує події й просить дотримуватись інформаційної тиші, але вже зовсім скоро приховувати чи ігнорувати початок контрнаступу стає неможливо.

Інформація про перебіг боїв з’являється переважно з проросійських джерел.

У РФ досить ретельно підготувалися до того, як висвітлювати контрнаступ ЗСУ. Будь-яка інформація про відступ росіян подавалася максимально згладжено, нібито як боротьба за сірі зони і тактичні відходи.

Підбита техніка ЗСУ одразу з’являлася на фото й відео в різноманітних ракурсах, створюючи враження масовості. При цьому навіть досвідченим аналітикам було важко розібратися в чисельних зображеннях і відео однієї й тієї самої техніки.

Такий план інформаційного штурму спрацював у перші кілька днів, принаймні щодо західної аудиторії. За відсутності будь-якої інформації про просування ЗСУ об’єктивно оцінювати хід боїв лише за фото й відео підбитої української техніки неможливо.

Росія побудувала акцент інформатаки на ураженні саме західної техніки з останнього пакету допомоги Україні.

Найактивніше росіяни намагаються показати докази підбиття німецького танка Leopard. Перші кілька спроб виявилися невдалими. Спочатку РФ записала в «леопарди» французький бронетранспортер AМX-10. А потім взагалі сільськогосподарську техніку.

Попри це, росіянам все ж вдалося підбити декілька німецьких танків приблизно 5–8 червня.

Окремі бронетанкові ударні групи ЗСУ під час спроби прориву лінії оборони росіян застрягають на щільних мінних полях. Більшість техніки не знищена, а лише пошкоджена, проте росіяни широко тиражують фото й відео як нібито ознаку «провального» початку контрнаступу.

Деякі західні журналісти й аналітики дійсно піддаються ефекту російської інформаційної кампанії й починають скептично оцінювати початок контратакувальних дій ЗСУ.

Лише ближче до кінця минулого тижня Україна почала вирівнювати інформаційне поле першими відео звільнення українських сіл, чисельними відео полонених росіян і знищеної російської техніки.

Через тиждень важких боїв Міноборони України доводиться відійти від початкової тактики інформаційної тиші й почати говорити про перші здобутки контрнаступу: звільнення семи населених пунктів у Запорізькій і Донецькій областях.

Інформаційна картина битви дуже часто відрізняється від реального становища. Ті чи інші картини не говорять про успіх чи невдачу, якщо ми не розуміємо загального задуму і повної картини фронту.

Основні напрямки атаки ЗСУ

Український наступ розпочався одразу на кількох напрямках: в районі Лобкового (західніше Оріхова), Малої Токмачки (на схід від Оріхова) та Великої Новосілки (західніше Вугледару).

Спочатку з’являється інформація про бої за Новодонецьке (між Великою Новосілкою та Вугледаром), проте інформація переважно з російських джерел і досить суперечлива. В якому статусі цей населений пункт зараз, сказати важко. Деякі карти відносять його до звільнених територій, деякі – до сірої зони, а деякі залишають у зоні контролю РФ.

Україна активно намагається прорвати першу лінію оборони росіян й дійсно втрачає досить багато техніки.

Найбільші втрати техніки ЗСУ – в районі Малої Токмачки.

The WarZone, аналізуючи локацію та пересування техніки ЗСУ, припускає, що першу частину ударної групи зупинили, й вона потрапила під обстріл. Для її евакуації висунули підкріплення, частина з якого також підірвалася на мінах.

Українські військові, які брали участь у цій битві, говорять, що західна техніка забезпечила головне – збереження життя солдат.

Під кінець минулого тижня ЗСУ вдалося зрушити лінію фронту.

Найбільше підтверджене просування відбувається на Новосільському напрямку. Там українські бійці проривають оборону та відбивають одразу п’ять населених пунктів. Загальне просування вглиб позицій ворога становить близько 6 км.

На інших напрямках підтверджене просування становить 1–3 км, і там зарано говорити про повноцінний успіх у прориві першої лінії оборони.

Складнощі атаки

Загалом прорив першої лінії оборони виявляється досить складним через тотальне мінування та відкриту місцевість.

Будь-яке переміщення техніки легко відстежується ворогом за кілька кілометрів. На мінних полях бронетанкові групи стають досить вразливою мішенню.

Армія РФ використовує велику кількість артилерії, РСЗВ, авіацію. Також застосовуються відносно нові системи зброї: мінувальні РСЗВ «Земледелие», які розкидають міни на відстані 5–15 км та багато FPV-дронів (раніше цей тип БпЛА частіше використовували українські бійці).

Попереду української атаки зазвичай йдуть кілька броньованих розмінувальних машин, позаду – кілька танків, які забезпечують основне ураження ворожих позицій, й до 10 одиниць БМП і броньованих машин для доставлення піхоти.

В умовах суцільного мінування така група достатньо вразлива. Щоб зупинити її, необхідно лише уразити машини розмінування в голові колони, без яких пересуватися мінними полями неможливо.

Українські війська обмежують використання бронетанкових груп та атакують менш помітними силами.

Втрати української техніки

Найчутливішою та найобговорюванішою темою початку контрнаступу є втрата західної техніки.

Найвідчутніший удар армія РФ завдала по американським БМП Bradley.

ЗСУ втратили 16 одиниць Bradley, за даними Oryx. Але лише п’ять із них оцінюються як знищені. 11 же отримали ушкодження й з високою ймовірністю підлягають відновленню.

Західна техніка «живучіша» завдяки кращому захисту. Складно сказати, яка з цієї техніки остаточно втрачена, а яку вдасться евакуювати і відновити.

Втрати техніки передбачалися й були неминучими з огляду на те, наскільки заміновані території на Півдні.

Основні втрати західної техніки, за даними Oryx:

Чотири броньовані машини розмінування.
Чотири танки Leopard 2.
Два колісні танки АМХ-10.
16 БМП Bradley.
П’ять бронетранспортерів MaxPro.

Найвідчутніша втрата для ЗСУ – навіть не західні танки, а машини розмінування, яких Україна отримала лише близько 70 одиниць і яких не так багато у союзників.

Навіть значні втрати техніки не варто сприймати категорично.

У більшості випадків це підірвана на мінах техніка, яка залишається цілою всередині, і її можна відновити. До того ж ця техніка виконує своє завдання – дозволяє евакуюватися українським бійцям з поля бою.

За публічними фотозвітами, Росія в перші дні контрнаступу все одно втратила більше техніки, ніж ЗСУ.

Як оцінювати початок контрнаступу

Жодні оцінки перших днів контратаки ЗСУ не можуть бути об’єктивними:

Ворог перебуває в оптимальному стані. Артилерійські батареї завчасно укомплектували боєприпасами, позиції мають достатній запас БК. Армія РФ поки не відчуває дефіциту живої сили. Початок наступу – завжди найскладніший етап.
Говорити про вагомі успіхи ЗСУ та колапс російської оборони також зарано. Навіть у напрямку Великої Новосілки, де українські бійці розвинули найбільший успіх, друга лінія оборони проходить приблизно за 10 км від найперших позицій ЗСУ. Тільки після подолання другої лінії захисту можна буде говорити про повноцінний прорив російської оборони.
Не варто робити висновків, який з напрямків буде головним, оцінюючи поточні атаки. У будь-який момент може з’явитися неочікувана розв’язка контрнаступу.

Бої дійсно важкі та складні. Навіть у таких умовах українським бійцям вдається демонструвати досить позитивну динаміку й значний результат. ЗСУ вдалося довести – потужну лінію оборони росіян можна проривати.

У довгостроковій перспективі ключовими факторами для успішності контрнаступу є системність і методичність вимотування сил ворога, що може в майбутньому привести до колапсу оборони. Будь-які укріплення без живої сили не мають жодного сенсу, що вже довів приклад Бєлгородської області.

Загальна ситуація на фронті

Майже на всіх ділянках фронту ЗСУ забирають ініціативу у ворога, й поки насправді складно говорити про те, який із напрямків буде основним.

Українські бійці активно контратакують на Авдіївському напрямку й довкола Бахмуту.

Очевидно, основне завдання першого етапу контрнаступу – максимально розтягнути сили ворога й змусити залучити всі резерви. Щоб у випадку прориву оборони РФ не було чим закривати проблемні ділянки фронту.

ЗСУ активно полюють на російську артилерію, командні пункти й склади боєприпасів. З 4 до 12 червня українські бійці знищили майже 200 артилерійських систем. Це значно б’є по вогневих потужностях ворога.

У результаті одного з ударів у тил вдалося ліквідувати генерал-майора, начальника штабу 35-ї армії РФ.

Не варто очікувати, що контрнаступ буде швидким та блискавичним, адже Росія довго готувалася до нього і побудувала потужну кількарівневу лінію оборони. Кожен із рубежів оборони є складним завданням.

Для підтримки контрнаступу буде важливо отримувати нову техніку від західних партнерів.

Поки що союзники говорять про готовність компенсувати втрати ЗСУ. США поставлять додаткові БМП Bradley, а Німеччина може надати танки Leopard 2.

Західна техніка, хоч і не є невразливою, забезпечує зовсім інший рівень захисту екіпажу.

Матеріали по темі