Категорія: Війна
Дата: 29 листопада 2023 14:54

Армія РФ залучила на війну майже половину запасів артсистем. Але так і не змогла перемогти українську артилерію. Як ворог програє у великій артдуелі? Розрахунки Forbes

Володимир Даценко

Forbes

3 хв читання

Дослідження супутникових знімків складів зберігання військової техніки армії РФ підтверджує безпрецедентні втрати Росії. OSINT-аналітики підрахували, що ворог уже зняв зі складів зберігання понад 7500 артилерійських систем. Як Росія намагається перемогти в найбільшій битві артилерій сучасності, досліджував Forbes.

Росія менш ніж за два роки війни з Україною вже залучила на фронт більше артилерійських систем, ніж мають усі країни НАТО, разом узяті. На початку вторгнення армія РФ, згідно з даними The Military Balance, мала на озброєнні приблизно 4200 артилерійських систем, включаючи 1100 реактивних систем залпового вогню (РСЗВ). Україна ж оперувала втричі меншою кількістю артилерії. До всього ворог тримав на складах тривалого зберігання близько 17 000 радянських артсистем, які залишилися з часів Холодної війни.

Якщо з повномасштабною війною російська та українська армії використовували приблизно однакові артилерійські системи, то з початком постачання Україні натовських зразків озброєння різниця якості та кількості ставала дедалі очевиднішою. Високоточні системи HIMARS, снаряди Excalibur та звичайні FPV-дрони щодня знищують десятки артилерійських систем ворога.

Згідно з даними Генштабу ЗСУ, Росія вже втратила у війні в Україні понад 7800 артилерійських систем та понад 900 РСЗВ. Це найбільші втрати артилерії з часів Другої світової війни. Ворог уже застосував в Україні більше артилерії, ніж будь-яка сторона у війнах у Кореї, В’єтнамі чи на Близькому Сході (максимальна кількість артилерії в цих війнах сягала 6000–10 000).

Дослідження складів зберігання армії РФ

Аналіз супутникових знімків російських складів зберігання показує, що росіяни активно знімають зі зберігання артилерійські системи. Наприклад, на 94-му арсеналі в Омську до вторгнення РФ в Україну на одному з майданчиків зберігалося 108 одиниць САУ 2С5 «Гіацинт-С».

У травні 2023 року з них залишалося 38 одиниць. Імовірно, тих, які потрібно відновлювати або які використали як «донори» для ремонту інших систем.

На наступних двох майданчиках 94-го арсеналу станом на 2021 рік зберігалося 194 одиниці 2С5 «Гіацинт-С».

Станом на травень 2023 року їхня кількість зменшилася приблизно на 60 одиниць. Техніка зникає з майданчика не послідовно, а вибірково. Це може свідчити про те, що росіяни намагаються відбирати кращі зразки серед наявних.

Загалом з 94-го арсеналу «зникло» близько 200 САУ 2С5 «Гіацинт-С». Іще 50 цих систем було переміщено з інших складів зберігання (120-й арсенал у Брянську, арсенали в Уссурійську та Бурятії).

Аналогічне вилучення техніки стосувалося й інших артилерійських систем. На одному з майданчиків із 65 одиниць 2С3 «Акація» влітку 2023 року залишилося тільки 15 одиниць.

Самохідні артилерійські системи – досить складна техніка, її відновлення потребує ремонту двигунів, елементів управління, основних вузлів і агрегатів. Тоді як відновлення буксованої артилерії цього не потребує. Основним вузлом у ній є безпосередньо гармата.

Згідно з даними іншого дослідження супутникових знімків арсеналів РФ, де зберігалися гаубиці, Росія загалом зняла зі складів зберігання близько 6350 гармат.

Частину цих гармат могли використати для заміни стволів артилерійських систем, які вже були на озброєнні. Ресурс артилерійського ствола становить близько 2000–6000 пострілів, залежно від типу і стану. Тобто з часом ствол потребує заміни.

Також, згідно з даними супутникових знімків, Росія поставила на фронт понад 400 одиниць РСЗВ.

Проте загальна кількість знятої зі зберігання техніки може бути ще більшою, адже супутникові знімки досліджують лише відкриті майданчики для зберігання. Частина техніки (ймовірно, найкращої) зберігалася в ангарах. І, скоріш за все, її відправили на фронт у першу чергу.

Кількість проти якості

Попри те, що російська армія зняла зі зберігання тисячі одиниць артилерійських систем, ситуація на фронті в артилерійській дуелі є досить рівною останнім часом. Це сталося завдяки тому, що ті нечисленні системи НАТО, які отримала Україна (загалом Україна отримала приблизно 500 сучасних артсистем), істотно краще за радянські зразки.

Зараз на полі бою перебуває майже 40 американських систем HIMARS та M270. Проте численні відео доводять, що вони ефективніші, ніж 1000 радянських «Ураганів», «Смерчів» і «Градів». Щодня системи HIMARS знищують кілька десятків російських артилерійських систем.

Також радянська артилерія має менш ефективну дальність стрільби. Більшість із них ефективні лише на дальності 20–30 км. Тоді як натовські зразки можуть вражати цілі на відстані 30–40 км. А окремі типи боєприпасів дозволяють стріляти на відстань до 60 км. Системи HIMARS мають ефективну діяльність у 85 км.

Основним засобом контрбатарейної боротьби росіян залишається баражуючий боєприпас «Ланцет», який, звісно, є небезпечним, але від якого можливо побудувати захист у вигляді металевих огороджень і який не гарантує знищення цілі. Тоді як снаряд GMLRS, випущений із системи HIMARS, неможливо зупинити загороджувальними конструкціями.

Поки західної зброї та боєприпасів до неї буде достатньо для протидії навалі масованої російської артилерії, ЗСУ зможуть стримувати ворога. Росія вже зняла зі зберігання близько половини своїх запасів радянської артилерії. Ймовірно, найкращу половину. Тож у битві артилерій Україна все ще може перемогти.

Матеріали по темі