Валдіс Домбровскіс /Getty Images
Категорія
Гроші
Дата

ЄС надасть Україні €18 млрд, щоб пережити 2023 рік. Чи може бути більше? Інтервʼю Валдіса Домбровскіса з Єврокомісії

Валдіс Домбровскіс Фото Getty Images

Виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс про програму на €18 млрд для України наступного року, створення платформи відбудови, конференцію донорів у Франції та заклики до Зеленського повернутися до перемовин із РФ. Інтерв'ю.

Forbes запустив YouTube-проєкт «Країна героїв». Дивіться новий епізод про ХЕРСОН після окупації

18 листопада віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, 51, відвідав Україну. Упродовж візиту представник ключового виконавчого органу ЄС зустрівся з Володимиром Зеленським, премʼєром Денисом Шмигалем та іншими українськими топпосадовцями. Основна тема дискусій – програма фінансування в 2023 році на €18 млрд.

Цьогоріч Єврокомісія вже не встигне виконати раніше анонсований план підтримки України – замість намічених €9 млрд уряд отримає лише €6 млрд. На яку ще допомогу від ЄС варто розраховувавти? Forbes запитав про це у Домбровскіса по завершенню його офіційних зустрічей у Києві.

Це скорочена та відредагована для зрозумілості версія інтервʼю.

«€18 млрд від ЄС – фактично soft loan для України»

З якими меседжами до українського керівництва ви приїхали до Києва?

Основною метою було обговорити, як Євросоюз надалі може підтримувати Україну, зокрема в рамках нашої нової програми макрофінансової підтримки. Також темою було залучення України до єдиного ринку ЄС і потенційно – інтеграція як члена ЄС.

Також, проїжджаючи повз польсько-український кордон, я скористався нагодою, щоб обговорити з владою обох країн, як можна посилити пропускну здатність Solidarity lanes.

Чи планує Єврокомісія окрему лінію підтримки України для фінансування відновлення інфраструктури, яку продовжують руйнувати росіяни?

Є різні джерела фінансування таких потреб. Наприклад, сьогодні вранці я відвідував Ірпінь та місцевий міст, на відновлення якого Єврокомісія виділила €4,9 млн. Зараз ми працюємо над серією ґрантів до €200 млн, а також ведемо перемовини з європейськими фінансовими інституціями (Європейський інвестиційний банк, ЄБРР), для того щоб акумулювати додаткові кошти для України.

Чи можуть ці кошти надійти вже цього року? 

Ми маємо різні треки. Наприклад, наступного року будемо рухатися в рамках програми макрофінансової допомоги на €18 млрд, вона також включатиме фінансування термінових потреб України. Але також є окремі програми, такі як €100 млн на відбудову українських шкіл, яку ми анонсували у вересні. У цьому сенсі є різні ініціативи, тож ми активно дивимося, як ще можемо допомогти Україні.

Getty Images

Зруйнована росіянами школа в Лимані Донецької області Фото Getty Images

Цього року Україна отримає €6 млрд замість анонсованих €9 млрд. Чи бачите ви ризики, що програма на 2023-й у €18 млрд також не буде виконана?

До 2022-го ми плануємо надати Україні €2,5 млрд 22 листопада та ще €500 млн у грудні.

Дійсно, коли ми готували макрофінансову програму на €18 млрд, то мали на увазі три мільярди, які залишилися з цього року. Тобто програма 2023-го збільшилася на відповідну суму. Від початку ми обговорювали менші обсяги. Також нашим завданням є підготувати перший транш наступної програми вже в січні. Це було одним із прохань українського уряду, оскільки саме на початку року зазвичай просідають податкові надходження.

Яким може бути обсяг першого траншу? 

Ми поки що не можемо називати конкретні цифри. Запит, озвучений премʼєр-міністром Денисом Шмигалем, – €2,5 млрд. Будемо працювати з тим, щоб врахувати це побажання.

Як буде структуровано програму наступного року? Чи може Україна розраховувати на стабільне фінансування, наприклад, у €1,5 млрд на місяць?

Ми розуміємо важливість створення стабільного фінансового потоку. Цього року в нас було багато вимушених ad hoc рішень як реакції на російську агресію. Тож фінансовий потік не був таким стабільним та передбачуваним, як нам би хотілося. Цього разу ми організуємо програму інакше. Вона передбачена бюджетом ЄС, тому ми можемо орієнтуватися на поквартальне фінансування обсягом до €4,5 млрд у привʼязці до умов, які були прописані в меморандумі про порозуміння з українським урядом. У першому кварталі ця сума, ймовірно, буде розділена на два субтранші, перший із них, як я казав, очікується в січні.

Чи усі €18 млрд є кредитами? 

Так, але це highly concessional loans. Вони матимуть 10-річний grace period при загальному строку кредиту у 35 років. Також у програмі є ґрантова складова, яка покриває платежі за відсотками. Тобто фактично для України це soft loan.

Чи правильно ми розуміємо, що ця програма ще не є затвердженою?

Так, її ще має затвердити Європейський парламент та країни-члени. Європарламент, ми очікуємо, розгляне це питання наступного тижня, країни члени – у першій половині грудня. Також потрібно затвердити та підписати меморандум про порозуміння з Україною.

Getty Images

Валдіс Домбровскіс Фото Getty Images

Українські посадовці стверджували, що Україна не може використовувати для фінансування потреб армії міжнародну допомогу, у тому числі від ЄС. Чи так це та чи може ця позиція від донорів змінитися наступного року?

Ми не маємо строгої позиції стосовно напрямків, на які повинні використовуватися ці кошти. Вони призначені для українського держбюджету, тож саме Україна вирішує, як їх витратити. Разом із тим, сама назва макрофінансової програми говорить про те, що вона націлена на підтримку макростабільності в країні та стабілізацію фінансових потоків в економіці.

«Інші партнери вважають, що вступ України до ЄС є окремим треком»

Під час конференції донорів у Берліні президент Володимир Зеленський запропонував окрему програму Fast Recovery Program на €17 млрд на додаток до €38 млрд, які потрібні на покриття бюджетного дефіциту наступного року. Однак виглядає, що потенційні донори не надто зацікавились цією ідеєю. Чому та чи готова Єврокомісія розглянути такий трек?

Кілька слів, як побудована робота у сенсі допомоги України. Є оцінка термінових потреб у фінансуванні, яку зазвичай складає МВФ. Звичайно, є велика невизначеність, тож цифри відрізняються, але ми виходимо з оцінки у €3,5 млрд на місяць. Цей фінансовий розрив включає потреби у швидкій відбудові та відновленні критичної інфраструктури.

З них Єврокомісія надаватиме €1,5 млрд, решту – інші донори. Наприклад, країни G7, включно зі США, міжнародні фінансові інституції, такі як МВФ та Світовий банк.

Що стосується більш довгострокового фінансування – це історія, лідерами у якій, ймовірно, виступатиме G7, можливо, у форматі «G7+». Зі свого боку Єврокомісія вже запропонувала створити секретаріат для координації цих зусиль. 

У грудні у Франції відбудеться наступна конференція донорів України. Чи варто очікувати, що на цьому заході буде створено координаційну платформу з відбудови України?

Робота над аджендою конференції ще триває. Але однозначно дискусія буде в тих самих рамках, що і в Лугано та Берліні: як саме має бути організований процес відбудови України.

Чи має Єврокомісія розуміння моделі, за якою має бути влаштована майбутня платформа відбудови України?

На нинішньому етапі поки що важко сказати, як зрештою буде виглядати платформа. Ми вже публікували наше бачення (Єврокомісія опублікувала свій концепт ще в травні. – Forbes). Звичайно, Єврокомісія є не єдиним гравцем. Наприклад, ми постійно підкреслюємо, що відбудова України має відбуватися у звʼязці з її євроінтеграцією. Інші партнери вважають, що вступ України до ЄС є окремим треком та зацікавлені суто в фінансуванні відбудови. Тобто зараз ідеться про те, щоб звести різні думки до єдиного знаменника.

ЄС надасть Україні €18 млрд, щоб пережити 2023 рік. Чи може бути більше? Інтервʼю Валдіса Домбровскіса з Єврокомісії /Фото 1

Скріншот із документу Єврокомісії

«Позиція ЄС є чіткою: нічого про Україну без України»

18 листопада видання Politico опублікувало інформацію, що ЄС заморозив російські активи на €68 млрд. У цьому сенсі є багато контраверсійних цифр. Яке ваше розуміння суми російських коштів, які можуть бути передані Україні, та що для цього треба зробити?

Для того щоб вирішувати ці задачі, ми заснували Freeze and Seize Task Force. Окрім безпосередньо питань щодо арешту та конфіскації активів, вони займаються підготовкою загальної юридичної основи для передачі цих ресурсів Україні. Зараз це працює у рамках національних законодавств країн, у яких ці активи розташовані фізично, тож процес займає багато часу.

Як довго може тривати юридична підготовка?

Важко сказати, але процес можуть пришвидшити останні міжнародні рішення щодо російської агресії. Наприклад, резолюція ООН щодо репарацій на користь України або рішення деяких національних парламентів визнати РФ державою-терористом. Європарламент наразі також готується до подібного голосування.

Зараз ми спостерігаємо чергову активізацію міжнародних зусиль для того, щоб започаткувати ефективні переговори між Україною та РФ. При цьому українське політичне керівництво неодноразово заявляло умови для цього та констатувало неможливість вести переговори з російським президентом Путіним. Чи існує ймовірність, що Україна може втратити саме фінансову підтримку партнерів у разі подальшої відмови від переговорів із РФ?

Я не можу говорити про інші країни, але позиція ЄС є чіткою: нічого про Україну без України. Саме українське керівництво повинно вирішувати, коли та за яких обставин повертатися до переговорів із РФ. Ми просуваємо такий підхід і серед наших партнерів, які також підтримують Україну.

Як би ви наразі охарактеризували рівень єдності всередині ЄС із питання війни в Україні? Чи погіршився він з початку війни?

Я думаю, що єдність, з якою ЄС відреагував на агресію РФ, була несподіванкою для росіян. Звичайно, дискусії не є простими, оскільки ми маємо приймати складні рішення та враховувати негативний економічний вплив на ЄС та країни-члени. Але, зрештою, ми продовжуємо працювати разом, продовжуючи тиснути на Росію через санкції, та підтримувати необхідним чином Україну. Однак важливо, щоб ці питання не зникали з порядку денного.

Матеріали по темі
Новий випуск Forbes Ukraine

Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні