Переговори між Україною та США в Берліні завершилися. У центрі дискусій – безпекові гарантії для України, територіальні питання та фінансові механізми за рахунок заморожених російських активів. Сторони кажуть про продуктивну розмову. З якими позиціями вони підходили до перемовин? Головне зі статей Bloomberg та Financial Times.
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1259 грн замість 1799 грн. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас. В період акції Christmas sale діє знижка 30% 🎁
Другий раунд переговорів між Україною та США щодо завершення війни з Росією, які відбулися в Берліні, завершилися без публічного оголошення фінальних домовленостей, однак сторони називають їх конструктивними. Секретар РНБО Рустем Умєров, який брав участь у перемовинах, заявив, що діалог був змістовним і спрямованим на пошук реальних рішень. «Ми сподіваємося, що вже до кінця дня вдасться вийти на домовленість, яка наблизить нас до миру», – написав він у соцмережі X.
Під час спільної пресконференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом президент Володимир Зеленський зазначив, що сторони мають різні позиції у питанні територій, однак позитивно оцінив можливість пошуку фінального рішення.
З чим сторони підходили і які компроміси обговорювали за зачиненими дверима – Forbes Ukraine проаналізував матеріали міжнародних медіа Bloomberg і Financial Times.
Донбас і територіальні питання
Американська сторона підтримує вимогу Москви, щоб Україна вивела війська з частини Донецької області, яку Росія не змогла захопити військовим шляхом із 2014 року, зазначає Bloomberg. Для Києва це не лише політично, а й стратегічно важливий регіон – найбільш укріплена лінія фронту на сході країни.
Донбас – це не просто територія, а цілий «пояс фортець» із містами Покровськ, Костянтинівка, Краматорськ і Слов’янськ, які стримували російський наступ протягом війни. Захоплення або передача території Донбасу полегшила б Росії просування вглиб України, йдеться в матеріалі Financial Times.
Попри понад $1 млрд інвестицій України в оборонні укріплення Донбасу, російські війська останнім часом просунулися вперед. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підтвердив, що на окремих ділянках поблизу Покровська українські сили були змушені частково відійти через інтенсивність росіян. Це посилює тиск на Київ у переговорах і підтверджує аргументи Вашингтона про необхідність компромісу, пише FT. Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає територіальні поступки як «неминучий елемент» будь-якої мирної угоди, пише FT із посиланням на посадовця, обізнаного з перебігом переговорів.
Представники США Стів Віткофф та Джаред Кушнер перед перемовинами з українськими посадовцями у Берліні Фото Getty Images
Президент України Володимир Зеленський залишається принциповим. Він неодноразово заявляв, що не має юридичного та морального права відмовлятися від українських територій і що будь-яка така угода спричинить серйозну внутрішню кризу, зазначає Bloomberg. Зеленський наполягає на припиненні вогню по нинішній лінії вогню та наголошує, що компроміси без гарантій безпеки означатимуть лише паузу перед новою війною, додає видання.
Американська сторона також просуває ідею створення «нейтральної, демілітаризованої буферної зони» на сході України – за аналогією з корейською моделлю. У попередніх версіях плану ця зона навіть передбачалася як міжнародно визнана територія Росії, зазначає Financial Times. Один з європейських дипломатів, присутніх на брифінгу американської сторони, назвав ці пропозиції «нудотними», пише FT.
Українські та західні аналітики застерігають, що подібна модель ризикує повторити помилки Мінських угод, які заморозили конфлікт, але не змогли запобігти повномасштабному вторгненню в 2022 році. Компроміси не зупинять Кремль: «Путін не зупиниться. Він бачить Україну як міст до Європи», – зауважує Нобелівська лауреатка миру Олександра Матвійчук, яку цитує FT.
Альтернатива НАТО
Водночас Київ зазначає про готовність до компромісів у питанні вступу до НАТО. Зеленський допускає відмову від перспективи членства в Альянсі за умови укладання двосторонніх угод безпеки зі США, європейськими державами та потенційно з Канадою та Японією, які за своєю суттю нагадували б механізм «Статті 5», пише Bloomberg із посиланням на одного з європейських топпосадовців, знайомих із перебігом перемовин.
«Це не можуть бути документи чи обіцянки, це мають бути реальні війська, реальні можливості, щоб Україна могла захистити себе. Ми маємо розуміти, що Донбас – це не кінцева мета Путіна», – наголосила глава дипломатії ЄС Кая Каллас, коментуючи переговори, пише Bloomberg.
Володимир Зеленський та Дональд Трамп Фото пресслужба Володимира Зеленського
Позиція Росії
Росія не брала участі в переговорах у Берліні та демонструє жорстку позицію щодо можливих домовленостей. Помічник президента РФ із зовнішньої політики Юрій Ушаков заявив, що Москва не готова приймати зміни до американських пропозицій, які вже були узгоджені з Кремлем, повідомляє Bloomberg. За його словами, будь-які коригування, запропоновані Україною чи європейськими союзниками, викличуть «дуже серйозні заперечення» з боку Росії, додає видання.
У Кремлі також дають зрозуміти, що територіальні питання залишаються принциповими. Москва намагається через переговори отримати контроль над тими частинами Донбасу, які не змогла захопити військовим шляхом із 2014 року, зазначає Financial Times.
Паралельно Кремль намагається захистити свої фінансові інтереси. Центральний банк Росії подав позов проти депозитарію Euroclear на суму $229 млрд, намагаючись деблокувати або повернути заморожені активи, які Захід розглядає як джерело фінансування допомоги Україні, пише Bloomberg.
У підсумку переговори в Берліні демонструють розбіжність підходів. США прагнуть швидкої угоди, навіть ціною неприйнятних компромісів для України, тоді як Київ і більшість європейських союзників наполягають, що мир без чітких гарантій безпеки та без збереження територіальної цілісності лише відкладе наступний етап війни, пише Bloomberg.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
