Україна збирає сили для весняного наступу, а Росія вже як понад три тижні веде власну наступальну операцію на Сході. На що можуть розраховувати росіяни? Що українські сили можуть протиставити РФ? Американський військовий аналітик центру CNA Майкл Кофман написав серію твітів, у яких аналізує потенціал російського наступу. Forbes вибрав головне
📲 Forbes Ukraine у WhatsApp. Підписуйтесь й читайте головне про бізнес та економіку
Майкл Кофман
Директор програми дослідження Росії у незалежній, неприбутковій дослідницькій організації CNA, що спеціалізується на питаннях безпеки. Старший науковий співробітник в аналітичному центрі CNAS (Центр нової американської безпеки). Він досліджує російську військову потужність, операції та стратегію.
Кофман вважає, що російська наступальна зимова операція почалася понад три тижні тому, але значних успіхів російській армії вона не принесла. «Погана якість особового складу, втрата молодшого офіцерського складу, проблеми із боєприпасами і обладнанням обмежують наступальний потенціал росіян», – пише експерт.
За його словами, операція почалася в останній тиждень січня з нападу росіян на Вугледар. Далі російська армія розпорошила свої сили у 5–6 напрямках замість того, щоб виконати одну цілеспрямовану атаку на одній частині фронту.
Російські сили здійснюють наступ у районах Вугледару, Марʼїнки, Авдіївки, Бахмуту (і Білогорівки), Кремінної в напрямку Лимана, а також намагаються просунутися біля Купʼянська.
Військовий аналітик пише, що бої за Вугледар не були надто успішними для російської армії. «Російські підрозділи, які поповнили мобілізованими, схоже, втратили свій наступальний потенціал, але не думаю, що ця помилка їх чогось навчить», – пише Кофман.
Крім того, територія біля Вугледара дуже відкрита, замінована і перебуває під прицілом українських груп із протитанковими керованими ракетами, тому у російських сил дуже мало варіантів для маневрів. Аналітик також задається питанням, чи не бракує армії РФ спеціалізованого обладнання для таких завдань, як розмінування.
Щодо напрямку Кремінної Кофман говорить про кілька невеликих успіхів у росіян, і тутешні бойові дії можуть мати два сценарії: ЗСУ покинуть Кремінну або армії будуть вести бої, в яких не буде остаточного переможця.
За словами американського експерта, з кожним днем ростуть шанси на те, що українська армія відведе свої сили від Бахмута до іншої лінії оборони – на схід від Словʼянська та Краматорська. Тоді російські війська можуть повернути на північ і спробувати консолідувати контроль над територією аж до річки Донець (включно із Білогорівкою).
За Авдіївку і Марʼїнку теж не один місяць точаться запеклі бої, але на цих напрямках російський наступ не надто схожий на наступ, бо тут у росіян була не одна невдала атака.
Російські резерви
Наразі не схоже, що Росія застосувала свої резерви і, ймовірно, вона використовує мобілізованих для заміни вбитих та поранених або чекає на прорив, яким можна буде скористатися. Проте, зазначає Кофман, немає доказів того, що у Росії в запасі є велика кількість додаткових сил.
«Я був скептично налаштований щодо того, що назріває додатковий «весняний наступ». Для такої операцій Росії потрібно було б заздалегідь організувати другу хвилю мобілізації, а її не було. Прогнози про те, що 500 000 солдатів буде мобілізовано до середини січня, не підтвердилися», – пише експерт CNA.
Він додає, що військові чиновники США і НАТО останні кілька днів говорять про те саме. Вони згодні з тим, що наступ росіян на Донбасі вже триває певний час і дає очікувані результати, якщо взяти до уваги стан армії РФ.
Кофман припускає, що Москва почекає результатів цього наступу, перш ніж оголошувати про другу хвилю мобілізації. «Я не відкидаю жодної можливості, але наразі російський наступ дає мізерні успіхи, на які витрачають велику кількість обладнання і боєприпасів», – зазначає аналітик.
Експерт розглядає можливість оголошення мобілізації в Росії влітку після початку наступальної операції українських сил навесні і припускає, що у 2023-му стратегія росіян буде полягати у виснаженні людських ресурсів ЗСУ.
Кофман прогнозує, що найближчими місяцями стане зрозумілою реальна ситуація із артилерійськими боєприпасами у Росії. Ймовірно, вона буде досить проблематичною, адже російська армія виснажує свої боєприпаси, а навесні про це може пошкодувати, коли їх буде обмаль.
Але, за його словами, справи із боєприпасами в української сторони не найкращі, і проблеми можна очікувати у недалекому майбутньому. «Райдужні оцінки західного виробничого потенціалу [боєприпасів] у довгостроковій перспективі можуть не відповідати потребам України у наступні 6–12 місяців», – зазначає аналітик.
Різні стратегії
Кофман вважає, що Україні найбільше підходить тактика стримування російських атак і виснаження наступального потенціалу РФ, а після цього ЗСУ можуть перехопити ініціативу навесні. «Виснаживши боєприпаси, кращих солдатів і обладнання, російська армія загалом буде у гіршій оборонній позиції», – пояснює він.
Військовий аналітик каже, що у Суровікіна і Герасімова кардинально різні стратегії ведення операцій. Якщо Суровікін обирав оборону, нарощення сил і відбиття наступу ЗСУ на півдні, Герасімов виснажує російські сили наступальними операціями, які приносять мінімальні і аж ніяк не стратегічно важливі результати.
Хай там як, а американський експерт вважає, що весняний наступ буде важкою операцією для України. У росіян тепер є достатньо людей і резервів для того, щоб уникнути виснаження сил на передовій, як це було на Харківщині.
«Херсонський наступ – це, ймовірно, не ідеальний, але кращий приклад того, як буде розгортатися майбутня наступальна операція українців», – міркує Кофман.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.