У перший день дії оновленого законодавства про мобілізацію, 18 травня, Міноборони випустило додаток «Резерв+», у якому військовозобовʼязані можуть оновити свої дані згідно з вимогами нового закону. Чому сервіс, який має замінити походи в ТЦК та ЦНАП, зіткнувся з проблемами в момент запуску? Розмова з заступницею міністра оборони Катериною Черногоренко, що відповідала за запуск «Резерв+».
Як створити продукт, який полюблять клієнти? Отримайте цінні поради від співвласника monobank™ – Олега Гороховського. Купуйте квиток на Форум підприємців, який відбудеться 27 червня.
За три дні у застосунку Міноборони для військовозобов’язаних «Резерв+» зареєструвалися 1 млн людей, свої дані оновили – 700 000, повідомило міністерство 21 травня. Утім, у перший день запуску, 18 травня, «Резерв+» отримав шквал критики.
Військовозобов’язані, які хотіли оновити свої дані, скаржилися на проблеми з авторизацією через BankID. Чоловіки за кордоном не змогли отримати доступ до сервісу, а інженери знайшли в коді «Резерв+» сліди освітнього застосунку «Мрія», який у червні має випустити Мінцифри.
За новим законом про мобілізацію, військовозобов’язані мають 60 днів, щоб оновити інформацію про місце проживання, номер телефону та e-mail. Застосунок «Резерв+» Міноборони розробляло, щоб пришвидшити процес і скоротити черги до ТЦК та ЦНАП.
У лютому кабінет військовозобов’язаного був готовий на 40–50%. «Не буде проблем розгорнути його за два місяці», – казала тоді Forbes заступниця голови Міноборони Катерина Черногоренко. Чому в момент релізу розробники все-таки зіткнулися з проблемами і як в застосунку для військовозобов’язаних опинилися частки коду «Мрії»?
Про це – у бліцінтерв’ю з Черногоренко.
Інтервʼю скорочено та відредаговано для зрозумілості.
Одне з вузьких місць при релізі «Резерв+» була авторизація через BankID. Чому авторизація через BankID була обрана як єдиний спосіб на момент запуску?
Після прийняття Закону про мобілізацію ми мали дуже мало часу і запускали тестову версію застосунку. У нас доступна авторизація через 38 банків. BankID надає повний набір даних для проведення електронної ідентифіікації в системі. Ми очікували ажіотаж, але не в таких масштабах. Тому коли за кілька хвилин після релізу ми побачили по 10 000–30 000 заявок на авторизацію, команда розробки почала реагувати на це. Зараз проблеми з авторизацією – це одиничні випадки.
У першій половині дня суботи у нас було 137 000 успішних оновлень даних і 246 000 авторизацій. Ми думали, що на цьому етапі буде кілька десятків тисяч, бо у людей є ще 60 днів, щоб оновити дані. Ми не розраховували на такий попит на новий продукт – фактично о 00:01 суботи ми зайшли в національний бета-тест уже з офіційним запуском.
У сервісі має бути стільки способів авторизації, скільки ми можемо зробити. В наступних релізах ми додамо авторизацію через id.gov.ua. Зараз це один із пріоритетів – у червні маємо зробити.
Катерина Черногоренко Фото надано пресслужбою
Деяким спеціалістам вдалося відкрити АРК, зробити реверс-інжиніринг і знайти у «Резерв+» сліди освітнього застосунку «Мрія». Чому код «Мрії» використовували в застосунку? Можете уточнити відсоток?
Над розробкою «Резерв+» працювали команди з експертизою в розробці найпопулярніших державних сервісів. Вони використали весь свій досвід. Ця ж компанія залучена до розробки «Мрії». Розробники часто використовують попередні напрацювання та зовнішні компоненти, це світова практика.
Те, про що пишуть згадані вами спеціалісти, це дрібні нефункціональні згадки, які не стосуються основного функціоналу «Резерв+». При цьому, наскільки нам відомо, це була проміжна версія, і саме цього коду у фінальній версії «Мрії» немає, тому коду «Мрії» в «Резерв+» немає.
Я не бачу ризиків у використанні патернів з іншого державного застосунку, коли це не впливає на користувачів чи безпеку сервісу. Ми багато часу витратили на захист «Резерв+» , тому що розуміли, що він буде мішенню для ворога. Ми підстрахувалися й захищаємо цей продукт топовими державними командами з безпеки. В суботу та неділю ми пережили кілька потужних DDoS-атак – саме коли в нас були проблеми з авторизацією. Ще кілька атак було під вечір неділі.
В лютому ви казали, що застосунок готовий на 40–50% і розвернути його за два місяці не буде проблем. Чому проблеми все-таки були?
До моменту прийняття закону не було точного розуміння, який саме функціонал має бути в застосунку, і було складно прогнозувати, які саме дані закон вимагатиме від громадян оновити.
За місяць до релізу в нас змінився фокус на оновлення саме мобільного телефону, фактичного місця проживання та e-mail. Плюс нашим завданням було запустити «Резерв+» і за кордоном. Вже в понеділок на ранок ми мали реліз у 176 країнах.
Чому була затримка з релізом у закордонних AppStore та Play Market? В Україні ви вчасно запустилися.
Це був розрахунок. Ми вийшли на національний бета-тест, перевіривши базову функціональність, за півтори доби був реліз за кордоном. Це дало нам можливість розподілити навантаження.
За кордоном ми робили доступними одразу всі країни, але в різних маркетах перевірка могла займати різний час.
Ми отримали хейт за затримку з релізом за кордоном. У таких випадках треба дослуховуватися до того, що кажуть, і це буде нам сигнал для наступних продуктів – швидше комунікувати деталі. Ми засвоїли уроки.
Користувачі за кордоном, які ставлять примітку, що перебувають не в Україні, бачать повідомлення, «будьте готові до отримання електронної повістки». Що мається на увазі, адже питання електронної повістки ще не врегульовано?
Цей текст було виправлено. Фактично зараз немає такої вимоги на рівні закону. Якщо законодавча вимога з’явиться, технічно це реалізувати буде можливо. Складно буде організувати комунікацію з українцями за кордоном.
Електронна повістка зараз не в роботі, бо треба розуміти, чи буде вона прирівнена до офіційного повідомлення. Як тільки буде задача на рівні постанови уряду чи на рівні закону, будемо дивитися, як це реалізувати.
Чому підтримка в застосунку здійснюється через Telegram Міноборони?
Техпідтримка – це був проактивний хід Міноборони. В такому вигляді сервісної підтримки ми обробили вже близько 13 000 звернень. Ми не можемо кинути користувачів, особливо в контексті того, що оператори часто вносять дані в реєстр «Оберіг» із помилками. Тому ми вирішили піти до користувачів через зручні для них канали, серед яких були Telegram та Viber. Ми там не публікуємо жодних чутливих даних – нічого такого, чого немає у Facebook чи на сайті Міноборони. Це зручно на 100%.
Розробку додатку здійснювали на бюджетні кошти чи на донорські? Мені називали цифру в $100 000–150 000 за такий об’єм роботи.
На донорські. Розробку фінансували за кошти благодійного фонду, вона коштувала значно дешевше. Вартість переданого застосунку – 3 413 448 грн із ПДВ (близько $86 000. – Forbes).
Не можна сказати, що ми тут на чомусь зекономили. Вартість однієї години роботи розробника може сильно відрізнятися. Але застосунок потрібно буде розвивати, тож не виключено, що вартість із нарощуванням функціоналу виросте.
Над застосунком працювало кілька команд – це не тільки фронт-частина. Це великий об’єм роботи по синхронізації з реєстрами і по готовності «Оберега» витримувати навантаження. Багато зробили внутрішні команди Міноборони та інших міністерств, наприклад МВС. Зараз відповідь із реєстру «Оберіг» у застосунку займає декілька секунд. Добитися такого результату для нас був величезний виклик.
Ви анонсували онлайн-рекрутинг у застосунку. Ця функція з’явиться 19 червня?
Я думаю, що це буде до кінця червня. Ми плануємо вийти в реліз уже з можливістю рекрутингу в «Резерв+», підписання контракту і можливістю мобілізуватися командою.
Зараз для нас найбільший виклик – це QR-код, який прирівнює інформацію з «Оберега» до військового квитка. Також ще буде зчитувач цього коду – як в «Дії». Ще буде генерація PDF, щоб можна було завантажити дані собі на смартфон, якщо не буде інтернету, та онлайн-запис на верифікацію даних. Так ми зможемо виправити дані у більшості користувачів. Спробуємо зробити це максимально швидко – до 19 червня.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
