Категорія: Війна
Дата: 28 листопада 2022 18:27

Росія вже втратила 90% танків і 70% артилерії. Але в неї ще є тисячі неточних ракет. Розрахунки Forbes

Володимир Даценко

Forbes

4 хв читання

За дев'ять місяців війни РФ втратила основу свого важкого атакувального озброєння та професійних військ – майже 90% танків та 75% високоточних ракет, які мала на початок вторгнення. Проте в РФ залишилося щонайменше 10 000 одиниць бронетехніки та 7000 ракет комплексів С-300

Російська Федерація роками робила ставку на не надто чисельну, але максимально озброєну армію, здатну лякати НАТО. Якщо дивитися на кількість і не брати до уваги якість, то російський атакувальний потенціал у рази перевищував потенціал будь-якої окремої європейської країни НАТО. Єдиним співставним конкурентом були США.

На початок вторгнення, за даними The Military Balance, Росія мала близько 20 000 танків і бронетехніки, понад 2800 одиниць бойової авіації, 3700 артилерійських систем.

У лютому співвідношення кількості солдатів до одиниць бронетехніки в російській армії було 18/1, тобто на 18 солдатів припадав принаймні один танк, БМП чи БТР. В українській армії це співвідношення зараз – приблизно 100/1.

Росія, ймовірно, була останньою країною в світі, яка мала окрему танкову армію. Настільки велику, що сучасних танків у неї було більше, ніж у Франції, Німеччини і Британії разом узятих, – понад 600, коли ЗСУ загалом мали 850.

Росія погрожувала Заходу, неофіційно заявляючи, що саме Перша танкова армія РФ має «зупинити» НАТО у випадку прямого протистояння. Восени, після семи місяців війни в Україні, ця танкова армія перестала існувати та стала найбільшим «постачальником» техніки до ЗСУ.

Людські втрати Росії

За даними Генштабу ЗСУ, Росія вже втратила понад 87 000 солдатів. Якщо додати приблизну кількість важкопоранених (орієнтовно в два рази більше, ніж вбитих), то загальні втрати російської армії – близько 250 000 солдат. Це приблизно 70% всіх наземних бойових сил, які були в Росії на початок війни.

Спочатку Росія планувала залучити до нападу тільки близько 200 000 військовослужбовців. Переважно сили Західного, Південного і Східного військового округів. Решту підрозділів (приблизно 150 000) російське командування перекинуло до України вже в квітні–травні, розуміючи важкі втрати основних наступальних формувань.

У жовтні РФ мобілізувала 300 000 резервістів. Серед мобілізованих недостатньо солдатів із досвідом управління танками або артилеристів. Та й час їхньої підготовки занадто короткий, аби пройти повний військовий вишкіл.

Нова армія Росії – це переважно погано екіпірована піхота, яка поступово перетворюються на чисельну армаду зразка Другої світової війни, оснащену старими Т-62, раритетними гаубицями Д-1 та гвинтівками Мосіна.

Втрати танків

На початок війни у РФ було 3330 відносно сучасних танків. За даними Генштабу ЗСУ, росіяни вже втратили понад 2900 із них – майже 90% того, що було на момент вторгнення. Щонайменше 590 із них були захоплені українськими військовослужбовцями як трофеї.

На складах тривалого зберігання в росіян законсервовано ще приблизно 10 000 танків Т-72 і Т-82. Проте швидко відновити більшість із них неможливо. Танки Т-72 і Т-80 роками використовувалися як донори для іншої працюючої техніки. Вони є на озброєнні в багатьох інших країнах, їхні запчастини продають на чорному ринку. На супутникових знімках видно, що іноді законсервовані Т-72 і Т-80 – це лише корпус без запчастин, які, ймовірно, були вкрадені.

Росія також була змушена розконсервувати старі й значно примітивніші Т-62. Вони лишилися на озброєнні кількох країн в одиничній кількості. Там немає високоточних приладів, тому на їхні запчастини немає попиту.

За інформацією самих росіян, їх планується відновлювати лише близько 800 одиниць на рік – це максимум можливостей російського ОПК.

Щонайменше 94 танки Росії передала Білорусь. Ймовірно, загалом росіянам вдалося доукомплектувати близько 1000 танків упродовж війни. Але це покриває лише третину втрат.

Втрати танків стали настільки серйозними, що розвідка Британії зазначила, що Росії потрібні роки, аби відновити свою елітну Першу танкову армію.

Ймовірно, зараз Росія не має переваги над Україною за кількістю танків. Адже окрім 590 танків, які ЗСУ захопили як трофеї, іще понад 400 одиниць Україні поставили західні союзники (переважно Польща й Чехія).

Втрати іншої техніки

Щодо кількості іншої бронетехніки росіяни не відчувають дефіциту. На момент вторгнення на озброєнні РФ стояли 16 650 одиниць бронетехніки.

Переважна більшість із них – радянські БМП-1/2, БТР-70/80 і МТ-ЛБ. Нових БМП-3 у росіян було трохи більше 600, а розпіарених «Термінаторів» – усього кілька десятків.

Навіть з урахуванням втрат, у росіян лишається понад 10 000 бронемашин. Це в п’ятеро більше, ніж загальна кількість, поставлена Україні союзниками.

Війна відчутно вдарила по російській артилерії – було втрачено приблизно 70%.

Зазвичай артилерія знаходиться позаду лінії фронту і несе значно менші втрати, ніж танки й бронетехніка. Але наявність високоточних гаубиць і САУ зразка НАТО робить перебування російської артилерії поблизу фронту небезпечним.

Усвідомивши втрати, російське командування вирішило відновлювати 2С7 «Піон», які є єдиною далекобійною радянською гарматою з дальністю понад 40 км. Але Росія мала їх на зберіганні всього 260 одиниць.

Основна артилерійська одиниця в армії РФ це САУ «Мста-С» і «Акація». Їхня максимальна дальність лише 25–30 км. Це на 10–15 км менше, ніж у натівських артсистем.

Найменший відсоток втрат зазнала російська авіація, проте це найдорожчі втрати. Загальна вартість збитих літаків і гелікоптерів РФ за розрахунками Forbes складає близько $8 млрд.

Росія також використала приблизно 75% своїх високоточних ракет.

За даними міністра оборони України, за час війни РФ виготовляла близько 75 ракет на місяць.Тобто навіть у випадку повного виснаження запасів Росія матиме можливості щонайменше для одного масованого обстрілу України щомісяця.

Також у росіян залишаються тисячі невисокоточних ракет, переважно дальністю до 250 км. Зокрема, майже 7000 ракет комплексів С-300, якими обстрілюють прифронтові Миколаїв, Запоріжжя, Харків, Нікополь, а тепер і Херсон.

У розрахунках Forbes використовував дані Генштабу України, Міністерства оборони України, щорічної оцінки Інституту військового потенціалу та оборонної економіки 171 країни світу The Military Balance, розвідки США, розвідки Великої Британії, нідерландського сайту розвідки на основі відкритих даних Oryx

Матеріали по темі