Категорія
Війна
Дата

Зима не принесе затишшя. Що може змінити зимова воєнна кампанія на фронті великий розбір Forbes

Автомобіль під снігом у селі Мощун. Воно було зруйноване внаслідок бомбардування російською армією, яка протягом кількох днів намагалася захопити аеропорт Гостомель /Getty Images

Автомобіль під снігом у селі Мощун. Воно було зруйноване внаслідок бомбардування російською армією, яка протягом кількох днів намагалася захопити аеропорт Гостомель Фото Getty Images

Бойові дії не зупинило осіннє бездоріжжя і перший сніг. Концентрація російських сил стає все більшою, бо Кремлю потрібен реванш на Сході і підґрунтя для втягування України в переговори

Forbes запустив YouTube-проєкт «Країна героїв». Дивіться новий епізод про ХЕРСОН після окупації

ЗСУ звільнили близько 40% окупованих РФ територій і продовжують звільняти українські землі. 

Більшість західних військових експертів припускали, що зимова кампанія принесе затишшя, а справжні бої відновляться лише навесні. Проте ситуація на фронті демонструє зворотнє. 

Російські сили жорстко атакують позиції ЗСУ від Сіверська до Вугледару. Просування ворога тут мінімальні, проте інтенсивність боїв близька до максимуму. Щодня українські солдати відбивають до 100 атак, що в 4-5 разів більше ніж в попередні місяці.

На інших напрямках атакують вже ЗСУ — витісняють сили росіян на відрізку Кремінна-Сватове та проводять рейди на лівий берег Дніпра. 

Відступ росіян з правого берега скоротив лінію прямих бойових дій приблизно на чверть. Росія перекидає частину військ з Херсонщини на інші напрямки, а мобілізованих на фронті стає все більше.  

Як вплине зима на стан війни

Головне питання – наскільки російська армія готова до холодів? 

Ще в березні військові РФ страждали від обморожень кінцівок через погане взуття, одяг і відсутність обігріву. Якщо ситуація із забезпеченням в російській армії залишиться такою, як є, то для зима для них стане критичним випробуванням.

Щоб облаштувати прийнятні умови зимування, командування РФ, ймовірно, прагне побудувати лінію фронту вздовж населених пунктів.

Цим можна пояснити відчайдушні штурми Бахмута, Соледара і Сіверська — зимувати в полі в окопах перед Бахмутом буде складно. Значно краще провести зиму в межах міст. Але для цього їх спочатку треба захопити.

Скоріше за все зима матиме акумулюючий ефект, який проявить себе ближче до лютого. Тоді вплив важких умов накопичиться, що може призвести до відступу російських підрозділів на певних напрямках та зламу бойового духу.

Зимові холоди — це випробування, яке створить більш сприятливі умови для того, хто краще до нього підготується. 

ЗСУ має досвід ведення війни взимку, починаючи з 2014 року. Партнери з НАТО обіцяють достатню кількість теплого одягу і засобів обігріву. Росія ж восени втратила більшість своїх основних сил, а переважна кількість солдат на фронті з боку РФ будуть тими, хто ще кілька місяців тому споглядав на війну по телевізору. 

Досвід бойової участі перших мобілізованих, яких направили на фронт показав, що вони несуть значно більші втрати і частіше відступають з позицій, ніж військові регулярних сил РФ.

Австралійський військовий експерт Мік Раян доходить висновку, що зимові кампанії, хоч і мають свої особливості, але не означають зменшення інтенсивності бойових дій. Найважчі бої ІІ Світової війни відбувалися саме взимку 1942-1943 років. І багато в чому визначили подальший хід війни. 

«Зимова погода може завдати непропорційної шкоди погано оснащеним російським військам в Україні, але добре забезпечені українські війська навряд чи припинять контрнаступ і, можливо, зможуть скористатися перевагами замерзлої місцевості, щоб пересуватися легше, ніж у каламутні осінні місяці», — йдеться в повідомленні Інституту вивчення війни ISW.

Можливість наступу також буде залежати від прохідності польових доріг. Бездоріжжя може тривати до кінця листопада і більшість грудня. В таких умовах швидке просування сил малоймовірне. Тому великих атакувальних операцій від ЗСУ навряд чи варто очікувати до кінця року. 

Важкі бої на Сході можуть тривати всю зиму

Відступ росіян з Херсонщини співпав з черговою активізацією російського штурму на Донеччині. Окрім постійних атак в районі Бахмут-Соледар-Сіверськ та Авдіївки росіяни також завдали масованого удару в напрямку Павлівки (біля Вугледару). 

Російське командування намагалося компенсувати бодай якоюсь перемогою відступ з Херсону. В підсумку армії РФ таки вдалося увійти в Павлівку, але ціною настільки важких втрат, що їх визнали навіть самі росіяни. 

Основними силами штурму Павлівки були морські піхотинці 155-ї бригади Тихоокеанського флоту РФ. Штурм села пішов настільки погано, що військові написали листа губернатору, з проханням врятувати їх від смерті. За чотири дні боїв морпіхи втратили близько 75% сил, які були задіяні в штурмі. 

Російські «воєнкори» почали писати публічні скарги і шукати винних в провальному плануванні військової операції. 

Але атака на Павлівку не припинилася. Росія лише перекинула на цей напрямок додаткові сили. В середині листопада російська сторона заявила, що нібито захопила населений пункт. Але принаймні частина Павлівки не може бути під контролем РФ, адже там продовжуються бої. 

Зважаючи на втрати і невигідну позицію, навіть ті, хто воює на боці Кремля, не вважають це успіхом. До того ж Павлівка і Піски — чи не найгучніші здобутки російської армії впродовж всієї осені, бої за які тривали місяцями.

Ситуація навколо Бахмута ще драматичніша. Кількість російських солдат, тілами яких вкриті поля, невідома. Хоча й велика частина загиблих — не надто цінний для РФ ресурс з найманців «Вагнера». 

У вересні-жовтні загальна чисельність ув’язнених в російських в’язницях скоротилася на рекордні 23 000 осіб, пише російське видання «Медіазона». Ймовірно, більшість з них відправилася на фронт.

Але і для ЗСУ на Бахмутському напрямку непросто, Росія стягнула туди значну кількість артилерії і щодня продовжує руйнувати місто і все довкола. Околиці Бахмуту перетворилися на долину тіней. Тут немає жодного вцілілого дерева, а землю вкрили вирви від артилерійських снарядів. 

Нові напрямки атак

В останньому дослідженні The Economist аналізує можливі напрямки атакувальних дій цієї зими:

  • північ Луганщини;
  • форсування Дніпра на південному напрямку;
  • запорізький напрямок.

Продовження боїв на околицях Сватового-Кремінної говорить про те, що ЗСУ готує підґрунтя для майбутньої атаки на півночі Луганщини. Можливо ця атака відбудеться взимку.  

Російські війська тут скаржаться на постійні обстріли і важкі втрати передньої лінії оборони. Але за рахунок мобілізованих і негоди, яка обмежує пересування колісної техніки, Росії вдалося стабілізувати цю ділянку фронту після відступу з Лиману.

Збільшення щільності військ РФ на півночі Луганщини навряд чи дозволить ЗСУ провести швидкі маневрені прориви, як на Харківщині. Але й мобілізовані несуть великі втрати, не маючи необхідної підготовки і досвіду. 

Щодо Півдня, то тут ситуація неоднозначна. Після звільнення Херсона у соцмережах зʼявилося відео з форсуванням Дніпра українськими військовими та повідомленнями про звільнення Кінбурнської коси та навіть Олешків на лівому березі Херсонщини. Проте наступ не підтвердився.

Скоріше за все, спецпризначенці ЗСУ проводять певні дії в гирлі Дніпра. Але навряд чи варто сподіватися на масовану атаку на лівий берег, де проблемою є не стільки форсування Дніпра, скільки подальша підтримка сил. 

Щоб захиститися від артилерійських обстрілів, росіяни відвели більшість своїх сил приблизно на 15 км від берега. Це дозволяє ЗСУ проводити рейди по нечисельних позиціях ворога в першій лінії оборони. Але говорити про те, що Генштаб наважиться формувати плацдарм для можливого наступу на цьому напрямку зарано.  

Getty Images

Українські військові стоять перед зруйнованою будівлею Міжнародного аеропорту Херсон у селі Чорнобаївка, на околиці Херсону Фото Getty Images

Останній ймовірний напрямок це запорізький фронт. Тут активізація може бути як з боку ЗСУ, так і з боку Росії. 

Росія може перекинути більшість сил з Херсонського напрямку для атаки на напрямку Кам’янське-Горіхів-Гуляйполе. Лінія фронту тут статична ще з весни, коли ЗСУ зупинили просування в бік Запоріжжя. 

Для України це, можливо, найважливіший напрямок з точки зору перспектив. В 30 км від лінії фронту знаходиться Токмак, через який проходить єдина залізнична колія з Донецька в Крим.

Ще в 50 км на південь — Мелітополь, який є «ключем від Півдня». Втрата контролю над містом переріже всі шляхи між Кримом і Донбасом. Тримати війська на решті окупованої Херсонщини і Запоріжжя не матиме сенсу. Армія РФ опиниться в тій же ситуації, що і на правому березі Дніпра. 

Але, так само як і на Херсонщині, Запоріжжя — це відкритий стен та нечисленні населені пункти. Битва за ці 80 км може тривати довго. 

Для початку ЗСУ мають нанести удари по логістичних маршрутах. Західні аналітики називають це «тактикою тисячі бджолиних укусів». Коли замість одного масованого удару з чисельними ризиками і жертвами, відбувається поступове виснаження противника через десятки точкових атак по базах, складах і переправах. 

Росія має дуже слабкі логістичні ланцюги на півдні: два транспортні коридори з Криму і залізнична гілка від Волновахи, яка пролягає близько від фронту. 

Єдина безпечна лінія постачання, до якої не дістають снаряди HIMARS, це колія Чонгар-Мелітополь. 

Зима не принесе затишшя. Що може змінити зимова воєнна кампанія на фронті — великий розбір Forbes /Фото 1

Для українських солдат стала б істотною перевагою поставка снарядів ATACMS, дальністю 150-300 км, які зможуть повністю зруйнувати логістику росіян на Півдні. Але Білий дім поки не готовий розглядати постачання цієї зброї.  

Нова хвиля мобілізації в РФ

Зараз в боях задіяна приблизно третина новобранців з РФ. Ймовірно, в найближчі тижні в Україну перекинуть більшість із 300 000 мобілізованих. Це може подвоїти сили росіян кількісно, але не якісно. Більшість підрозділів, які раніше воювали, доведеться відводити на територію РФ для поповнення втрат. 

Можливо, Росія спробує об’єднати в ударне угруповання рештки своїх регулярних військ, розуміючи, що мобілізовані не можуть стати потужною атакувальною силою.

Збільшення щільності військ росіян уповільнює просування ЗСУ. Проте через відсутність підготовки, до кінця зими фронт може «перемолоти» жовтневу хвилю російської мобілізації.

Зима не принесе затишшя. Що може змінити зимова воєнна кампанія на фронті — великий розбір Forbes /Фото 2

Війна з боку РФ переходить в іншу фазу. Вона схожа на масові війни ХХ століття, коли якість і підготовка бійців майже не бралися до уваги. Такі війни відрізнялися колосальним рівнем втрат.  

Щоб Росія могла планувати продовження війни в 2023 році, потрібно більше воєнного ресурсу. В інформполі зʼявляються повідомлення про нову хвилю мобілізації в РФ, яка може стартувати в січні. Вона найімовірніше триватиме до кінця війни, хоча й буде прихованою.

При цьому в Кремлі розуміють, що велика непрофесійна армія — не та сила, якою досягають військових перемог. Джерела в оточенні Путіна вважають війну програною, повідомляє російська «Медуза». Тому в Москві зробили ставку на мирний договір, який легітимізує захоплення Криму і чотирьох українських областей в тих чи інших межах. 

Щоб примусити Україну до перемовин, Росія регулярно влаштовує ракетний терор

Матеріали по темі
Новий випуск Forbes Ukraine

Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні