30 років українського бізнесу. Якими ми були, як стали тими, хто ми є, — Forbes розповідає про те, як із руїн радянського ладу поставали ініціатива, винахідливість, ділова хватка українських підприємців. Один рік — одна історія, один урок. 2008 рік
Купуйте передплату з економією 25% на 6 журналів Forbes Ukraine зі змістовними матеріалами, рейтингами та аналітикою, за ціною 1799 грн замість 2400 грн.
Фінансова криза 2008–2009 років стала першим глобальним випробуванням для українського IT, який виріс із пелюшок. І репетицією 2020 року.
Український IT‑сектор складався тоді переважно з аутсорс‑компаній, які навчилися працювати з іноземними замовниками. Крах американського інвестбанку Lehman Brothers восени 2008 року змусив здригнутися фінансову систему. Глобальні клієнти ставили контракти на паузу, довелося звільняти людей та скорочувати зарплати, каже співзасновник і CEO аутсорс‑компанії Intellias Віталій Седлер.
У 2008 році IT‑індустрія була в 16 разів меншою, ніж у 2020‑му. За даними НБУ, Україна тоді експортувала «комп’ютерні та інформаційні послуги» на $316 млн.
Восени 2007‑го у львівського IT‑аутсорсера ELEKS був офіс на 2200 кв. м і команда з 250 осіб. Криза наздогнала компанію у 2009‑му: обійшлося без масових звільнень, але бізнес просів відсотків на 20, каже співзасновник компанії Олексій Скрипник. Протрималися завдяки фінансовій подушці, а вже через рік ELEKS збільшився до 400 осіб – попит на розробку відновився швидше за світову економіку.
«Кризу ми відчули, коли потрібно було скорочувати витрати, в тому числі знижувати зарплати всім співробітникам на 10%»,– говорить Оксана Бульба, керівник юридичного департаменту Luxoft Ukraine. Зате можна було поповнитися талантами. «З погляду найму це був єдиний момент в історії компанії, коли на ринку IТ‑праці пропозиція перевищувала попит»,– каже Бульба.
Айтішники відбулися легким переляком. У 1998–1999 роках, коли курс гривні до долара впав майже у 2,9 раза, було гірше. Тоді IT‑бізнес працював на внутрішній ринок. «Усі клієнти відмовилися платити», – згадує Скрипник. Струс допоміг: українські аутсорсери переорієнтувалися на зовнішній ринок, щоб убезпечити себе від специфічних ризиків країни.
У 2009 році в Україні з’явилися такі продуктові компанії, як Grammarly, Depositphotos і MacPaw. І це не випадково. Навіть короткочасний збій аутсорсингової моделі змінив підприємницькі стимули. Керівний партнер венчурного фонду GrowthUp і засновник Unicron.Nest Денис Довгополий вважає, що саме в цей період в Україні зароджується індустрія стартапів.
Кризи роблять тих, хто вижив, сильнішими. І вчать справлятися з новими кризами. «Компанія має швидко реагувати на зміни у навколишньому середовищі», – говорив в інтерв’ю Forbes один із засновників SoftServe Тарас Кицмей у квітні 2020‑го. За його словами, для SoftServe у кризі, спричиненій пандемією, не було нічого нового – залишалося тільки використовувати інструменти, напрацьовані в попередні кризи. Загартування не підвело. За оцінкою BRDO, експорт IT‑послуг з України збільшився в 2020‑му році на 20%, до $5 млрд.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
