30 років українського бізнесу. Якими ми були, як стали тими, хто ми є, — Forbes розповідає про те, як із руїн радянського ладу поставали ініціатива, винахідливість, ділова хватка українських підприємців. Один рік — одна історія, один урок. 2008 рік
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Фінансова криза 2008–2009 років стала першим глобальним випробуванням для українського IT, який виріс із пелюшок. І репетицією 2020 року.
Український IT‑сектор складався тоді переважно з аутсорс‑компаній, які навчилися працювати з іноземними замовниками. Крах американського інвестбанку Lehman Brothers восени 2008 року змусив здригнутися фінансову систему. Глобальні клієнти ставили контракти на паузу, довелося звільняти людей та скорочувати зарплати, каже співзасновник і CEO аутсорс‑компанії Intellias Віталій Седлер.
У 2008 році IT‑індустрія була в 16 разів меншою, ніж у 2020‑му. За даними НБУ, Україна тоді експортувала «комп’ютерні та інформаційні послуги» на $316 млн.
Восени 2007‑го у львівського IT‑аутсорсера ELEKS був офіс на 2200 кв. м і команда з 250 осіб. Криза наздогнала компанію у 2009‑му: обійшлося без масових звільнень, але бізнес просів відсотків на 20, каже співзасновник компанії Олексій Скрипник. Протрималися завдяки фінансовій подушці, а вже через рік ELEKS збільшився до 400 осіб – попит на розробку відновився швидше за світову економіку.
«Кризу ми відчули, коли потрібно було скорочувати витрати, в тому числі знижувати зарплати всім співробітникам на 10%»,– говорить Оксана Бульба, керівник юридичного департаменту Luxoft Ukraine. Зате можна було поповнитися талантами. «З погляду найму це був єдиний момент в історії компанії, коли на ринку IТ‑праці пропозиція перевищувала попит»,– каже Бульба.
Айтішники відбулися легким переляком. У 1998–1999 роках, коли курс гривні до долара впав майже у 2,9 раза, було гірше. Тоді IT‑бізнес працював на внутрішній ринок. «Усі клієнти відмовилися платити», – згадує Скрипник. Струс допоміг: українські аутсорсери переорієнтувалися на зовнішній ринок, щоб убезпечити себе від специфічних ризиків країни.
У 2009 році в Україні з’явилися такі продуктові компанії, як Grammarly, Depositphotos і MacPaw. І це не випадково. Навіть короткочасний збій аутсорсингової моделі змінив підприємницькі стимули. Керівний партнер венчурного фонду GrowthUp і засновник Unicron.Nest Денис Довгополий вважає, що саме в цей період в Україні зароджується індустрія стартапів.
Кризи роблять тих, хто вижив, сильнішими. І вчать справлятися з новими кризами. «Компанія має швидко реагувати на зміни у навколишньому середовищі», – говорив в інтерв’ю Forbes один із засновників SoftServe Тарас Кицмей у квітні 2020‑го. За його словами, для SoftServe у кризі, спричиненій пандемією, не було нічого нового – залишалося тільки використовувати інструменти, напрацьовані в попередні кризи. Загартування не підвело. За оцінкою BRDO, експорт IT‑послуг з України збільшився в 2020‑му році на 20%, до $5 млрд.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
