30 років українського бізнесу. Якими ми були, як стали тими, хто ми є, — Forbes розповідає про те, як із руїн радянського ладу поставали ініціатива, винахідливість, ділова хватка українських підприємців. Один рік — одна історія, один урок. 2006 рік
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
«Муха» – такою була робоча назва рекламного ролика, який у 2006 році випустив у ТВ-ефір Дельта Банк. Співробітниця відділення з милою посмішкою розповідала про умови кредитування та майстерно ловила настирливу муху. Швидкість реакції – характерна риса співробітників банку, який видає кредити менш ніж за півгодини, повідомляв закадровий голос.
Видавати роздрібні кредити щошвидше і щобільше – такою була наймодніша ідея українських банкірів у 2006-му. Кредити на мобільні телефони, побутову техніку та електроніку можна було тепер отримувати не лише у відділеннях, а й просто в торгових залах. Спочатку банки доплачували ритейлерам за кожен виданий кредит. Роздрібна торгівля в 2006-му і 2007-му, за даними Держстату, зростала майже на 20% на рік, у Києві темпи зростання сягали 25–30%.
Моду на «потреби», як банкіри називали такі позики між собою, диктував Дельта Банк, заснований Миколою Лагуном. «Дельта» першою почала видавати споживчі кредити в мережах, що торгували технікою. Наприкінці 2006-го її столики були практично у всіх великих мережах, кількість таких точок наближалася до 3000. Щоб залучити ритейлерів, банк пропонував мережам кредити на будівництво і купівлю землі.
Банкіри закладали ризик неповернення в ціну кредитів, звертаючи мало уваги на здатність позичальників повернути гроші, каже Олександр Савченко, 63. З 2005-го до 2009-го він працював заступником голови НБУ. Ефективна ставка за споживчими кредитами досягала в 2006 році 80% річних, частка неповернень – 25%, розповідав Лагун в одному зі старих інтервʼю. Ресурси залучали на зовнішніх ринках під 10% річних.
Кредитний бум допоміг українцям відчути себе багатшими. Фото Getty Images
«Дельта», яка стартувала в 2006-му, протягом першого ж року видала споживчих кредитів на 1 млрд грн, або $200 млн. Але на тлі Укрсиббанку, що входив у французьку групу BNP Paribas і спеціалізувався на автокредитах та іпотеці, це були дрібнички. «Укрсиб», якому не бракувало дешевого зовнішнього фінансування, у 2006-му видав громадянам 6,6 млрд грн ($1,1 млрд). Загалом же 10 найбільших банків збільшили того року портфель кредитів фізичним особам на 32 млрд грн ($6,4 млрд).
І це при тому, що кредити тоді, по суті, видавалися «вручну» – без автоматичного скорингу, поширеного на більш розвинених ринках. Тарас Кириченко, який у 2006-му очолював роздрібний бізнес Укрсиббанку, розповідає, що рішення про видачу кредитів ухвалювали децентралізовано – на рівні підрозділів, відповідальних за обласні центри. Що більше видавали конкуренти, то більше стимулів мали співробітники великих банків нарощувати свій портфель, розганяючи кредитну бульбашку.
Першим сучасний скоринг впровадив ТАС-Комерцбанк Сергія Тігіпка. «Він найняв консультантів Deloitte Polska», – розповідає Олена Домуз, яка очолювала департамент роздрібних ризиків ТАС-Комерцбанку. Спочатку Тігіпко хотів робити ставку на кредитні карти, але консультанти пояснили йому, що кредитна карта – складний продукт, і для швидкого зростання портфеля краще видавати кредити готівкою. Банк закупив кеш-диспенсери і софт чеської компанії Creditinfo. Співробітник відділення заповнював анкету, сканував документи, після чого заявка йшла в підрозділ ризиків. На ухвалення рішення витрачали близько години.
Все йшло добре – в 2007 році Swedbank придбав ТАС-Комерцбанк за $735 млн, до раптової зупинки на світових фінансових ринках. Восени 2008-го приток валюти в Україну скоротився, курс долара підскочив на 50%. Частка непрацюючих кредитів фізосіб зросла з 2% у 2006-му до 20% у 2010-му. «Укрсиб» зазнав мільярдних збитків на валютній іпотеці. У 2015-му НБУ визнав «Дельту» неплатоспроможною.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
