2006 рік. 80% річних | Історія українського бізнесу /Фото УНІАН
Категорія
30 років українского бізнесу
Дата

2006 рік. 80% річних | Історія українського бізнесу

Ігор Кравець і Микола Лагун на прес-конференції з приводу початку видачі споживацьких кредитів у відділеннях Укрпошти. Фото УНІАН

30 років українського бізнесу. Якими ми були, як стали тими, хто ми є, — Forbes розповідає про те, як із руїн радянського ладу поставали ініціатива, винахідливість, ділова хватка українських підприємців. Один рік — одна історія, один урок. 2006 рік

«Муха» – такою була робоча назва рекламного ролика, який у 2006 році випустив у ТВ-ефір Дельта Банк. Співробітниця відділення з милою посмішкою розповідала про умови кредитування та майстерно ловила настирливу муху. Швидкість реакції – характерна риса співробітників банку, який видає кредити менш ніж за півгодини, повідомляв закадровий голос. 

Видавати роздрібні кредити щошвидше і щобільше – такою була наймодніша ідея українських банкірів у 2006-му. Кредити на мобільні телефони, побутову техніку та електроніку можна було тепер отримувати не лише у відділеннях, а й просто в торгових залах. Спочатку банки доплачували ритейлерам за кожен виданий кредит. Роздрібна торгівля в 2006-му і 2007-му, за даними Держстату, зростала майже на 20% на рік, у Києві темпи зростання сягали 25–30%. 

Моду на «потреби», як банкіри називали такі позики між собою, диктував Дельта Банк, заснований Миколою Лагуном. «Дельта» першою почала видавати споживчі кредити в мережах, що торгували технікою. Наприкінці 2006-го її столики були практично у всіх великих мережах, кількість таких точок наближалася до 3000. Щоб залучити ритейлерів, банк пропонував мережам кредити на будівництво і купівлю землі. 

Банкіри закладали ризик неповернення в ціну кредитів, звертаючи мало уваги на здатність позичальників повернути гроші, каже Олександр Савченко, 63. З 2005-го до 2009-го він працював заступником голови НБУ. Ефективна ставка за споживчими кредитами досягала в 2006 році 80% річних, частка неповернень – 25%, розповідав Лагун в одному зі старих інтервʼю. Ресурси залучали на зовнішніх ринках під 10% річних. 

Кредитний бум допоміг українцям відчути себе багатшими. /Фото Getty Images

Кредитний бум допоміг українцям відчути себе багатшими. Фото Getty Images

«Дельта», яка стартувала в 2006-му, протягом першого ж року видала споживчих кредитів на 1 млрд грн, або $200 млн. Але на тлі Укрсиббанку, що входив у французьку групу BNP Paribas і спеціалізувався на автокредитах та іпотеці, це були дрібнички. «Укрсиб», якому не бракувало дешевого зовнішнього фінансування, у 2006-му видав громадянам 6,6 млрд грн ($1,1 млрд). Загалом же 10 найбільших банків збільшили того року портфель кредитів фізичним особам на 32 млрд грн ($6,4 млрд). 

І це при тому, що кредити тоді, по суті, видавалися «вручну» – без автоматичного скорингу, поширеного на більш розвинених ринках. Тарас Кириченко, який у 2006-му очолював роздрібний бізнес Укрсиббанку, розповідає, що рішення про видачу кредитів ухвалювали децентралізовано – на рівні підрозділів, відповідальних за обласні центри. Що більше видавали конкуренти, то більше стимулів мали співробітники великих банків нарощувати свій портфель, розганяючи кредитну бульбашку. 

Першим сучасний скоринг впровадив ТАС-Комерцбанк Сергія Тігіпка. «Він найняв консультантів Deloitte Polska», – розповідає Олена Домуз, яка очолювала департамент роздрібних ризиків ТАС-Комерцбанку. Спочатку Тігіпко хотів робити ставку на кредитні карти, але консультанти пояснили йому, що кредитна карта – складний продукт, і для швидкого зростання портфеля краще видавати кредити готівкою. Банк закупив кеш-диспенсери і софт чеської компанії Creditinfo. Співробітник відділення заповнював анкету, сканував документи, після чого заявка йшла в підрозділ ризиків. На ухвалення рішення витрачали близько години.

Все йшло добре – в 2007 році Swedbank придбав ТАС-Комерцбанк за $735 млн, до раптової зупинки на світових фінансових ринках. Восени 2008-го приток валюти в Україну скоротився, курс долара підскочив на 50%. Частка непрацюючих кредитів фізосіб зросла з 2% у 2006-му до 20% у 2010-му. «Укрсиб» зазнав мільярдних збитків на валютній іпотеці. У 2015-му НБУ визнав «Дельту» неплатоспроможною.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

30 до 30 | Квартал 95, лідер "Великого будівництва"