Покупки на швидкість
«Велика трійка» українських мобільних операторів – «Київстар», Vodafone і lifecell – витратила за один день 5,4 млрд грн. «Це був найкрутіший шопінг у моєму житті», – сміється CEO Vodafone Ольга Устинова. Але тоді було не до жартів. «Джентльменами ми бути не збиралися», – згадує експрезидент «Київстару» Петро Чернишов.
6 березня 2018 року держава виставила на аукціон частоти в діапазоні 1800 МГц – на них оператори могли повноцінно розгорнути 4G-покриття і забезпечити користувачів швидкістю до 40–50 Мбіт на секунду проти 2–5 Мбіт/с на 3G-технології. Допоміжні частоти на 2600 МГц придбали двома місяцями раніше без особливого ажіотажу. На старті вони не були потрібні, але так наполіг регулятор – інакше був ризик, що цю частину діапазону взагалі не куплять, пояснює Чернишов.
«Настрій був бойовий», – говорить Устинова. У столичних офісах трансляцію з Державного центру радіочастот дивилися менеджери, в зарубіжних – акціонери. На кону було шість лотів. Три з них оператори гарантовано ділили за фіксовану суму, за решту готувалися битися.
Vodafone хотів узяти один лот за всяку ціну, два – якщо вистачить грошей. Два лоти потрібні були й «Київстару». Придбати всі три забороняла угода з регулятором. Звідки таке загострення? Роками запуск 4G було заморожено, а звʼязок 3G зʼявився лише в 2015-му. Доки світ користувався новим стандартом, в Україні оператори буцалися за частоти – основний ресурс у телекомі.
На початку 2010-х «Київстар» поглинув двох конкурентів – Beeline і «Голден Телеком», отримавши їхні частоти на 1800 МГц і 900 МГц. Так у найбільшого оператора з’явилося більше половини спектра. Vodafone і lifecell залишилося 45% на двох, чого для повноцінного 4G бракувало.
Інфографіка Леонід Лукашенко
Аби зрушити процес із мертвої точки, був потрібен рефармінг – перерозподіл частот, а також нове ліцензування. З першим пунктом оператори могли розібратися самі, у другому потрібне було втручання держави – в Україні не діє принцип «технологічної нейтральності», який дозволяє на власний розсуд розпоряджатися радіочастотним спектром. Найбільше жертвувати потрібно було «Київстару» – як найбільшому власникові частот. Переконувати акціонера – компанію Veon, яку контролює інвесткомпанія LetterOne Михайла Фрідмана і Германа Хана, – довелося півтора року, згадує Чернишов.
Поле для перемог. Головний тренер «Реалу» Зінедін Зідан з Кубком чемпіонів. Фінал відбувся на «Олімпійському» в Києві 26 травня 2018 року.
Перед аукціоном Vodafone встановив межу на рівні 800 млн грн за лот, але розраховував вкластися у значно меншу суму. «Київстар» грошей мав більше – до 1,3 млрд грн за лот. Топменеджмент Veon дозволив підвищувати ставку до 2 млрд грн, розповідає Чернишов.
Плани конкурентів сплутав lifecell. На всі пропозиції підвищити ціну третій оператор зі скромними 7,7 млн користувачів говорив «ні». Гарантованого лота і частот на 2600 МГц йому виявилося достатньо. «Ми отримали найбільшу кількість спектра в перерахунку на одного абонента», – говорить CEO lifecell Ісмет Язиджи. Заощаджені гроші вигідніше було витратити на розвиток мережі.
«Якби ми знали, що lifecell не гратиме, витратили б інші гроші», – визнає Устинова. За розрахунками «Київстару», lifecell мав протриматися щонайменше до подвоєння стартових цін.
Іншим сюрпризом стала участь пʼятого президента України. Учасників попереджали, що Порошенко приїде або відкрити, або закрити торги. Але ніхто не очікував, що президент зʼявиться в розпал аукціону. «Я був у такому нервовому стані, що взагалі не памʼятаю, про що він говорив, – згадує Чернишов. – Ми налаштовувалися на наступний етап торгів».
Два лоти на той момент було вже куплено. Один дістався «Київстару» за 612 млн грн, другий за 742 млн придбав Vodafone. За третій почалася жорстока боротьба, ціна зі стартових 271,6 млн грн підскочила до 900 млн грн.
Чернишов дивувався: конкурент повинен був зупинитися на набагато меншій сумі. «Потім сказав: під три чорти, йдемо до нашої максимальної ціни, гроші маємо», – згадує він.
Команда Vodafone підвищувати ставку до мільярда не наважилася. «Можна було почути у відповідь «забирайте» і залишитися без грошей на налаштування самого заліза», – каже Устинова. Лот дістався «Київстару».
Інфографіка Леонід Лукашенко
Покриття 4G почало запускатися в Україні того ж місяця. До 2021 року «трійка» інвестувала у швидкісний інтернет уже 86 млрд грн. Будівництво мереж триває досі, а на горизонті – нові покупки. Кабмін планує провести тендер на частоти для 5G в грудні 2021 року, а розгортати мережі почнуть з 2022-го. Оператори не в захваті від цієї ідеї: перш ніж діставати чергові мільярди з кишені, вони хочуть окупити попередні витрати, покривши всю Україну звʼязком четвертого покоління.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
