Олександр Марченко виробляв інноваційні ванни для президентів і шейхів, але війна зруйнувала майже все. Як він збирається перевинайти свій бізнес /Фото Олександр Чекменьов
Категорія
Свій бізнес
Дата

Олександр Марченко виробляв інноваційні ванни для президентів і шейхів, але війна зруйнувала майже все. Як він збирається перевинайти свій бізнес

Олександр Марченко, засновник Water Games Technologies. Фото Олександр Чекменьов

Ганні Туленко, 39, й Олександру Марченку, 65, довелося буквально по шматках перевозити успішний бізнес до Києва. До 2014 року вироблену ними в Донецьку сантехніку купували шейхи і президенти, а зараз вони соромʼязливо пʼють каву в непомітному шоу-румі.

«Наша Red Diamonds за €43 500 потрапила в топ десять найрозкішніших ванн у світі за версією журналу Luxury Life», — розповідає засновник Water Games Technologies (WGT) Олександр Марченко. Він до 1994 року налаштовував техніку у вугільній шахті Скочинського. Перший капітал заробив на бартерних схемах поставок електроенергії, металу і вугілля. Надихнувшись італійськими фабриками, у 2004 році запустив виробництво ванн, витративши приблизно $2 млн.

«У Олександра військове минуле і він любить порядок, тому у нас завжди було зразкове виробництво», — згадує Туленко, яка в 2009 році прийшла до WGT як логіст, а зараз відповідає за маркетинг і продажі. Ми робили рекламацію тільки президенту Молдови, додає вона.

Зробивши ставку на інновації і преміумсегмент, Марченко найняв головним технологом досвідченого італійця і трьох інженерів у R&D центр. Самостійно написали код для «заліза» і розробили дизайн ванн. На 70% сировину використовували імпортну — зі Швейцарії, Італії, Англії та Німеччини. На 3600 кв.м. донецької фабрики почали робити елітні ванни індивідуальних розмірів вартістю 3 800-15 000 євро. Поки виробництво «розкачували», продажі були одиничними — на 300 000 євро на рік. Але до 2010 року вдалося вийти на річний обіг у 1,4 млн євро.

«Не вірте, що італійська сантехніка краще української, — каже засновник WGT, — Чим? 80% робітників там це українці, марокканці тощо». Але люди консервативні, довелося пристосовуватися. Торгову марку зареєстрували в Італії і зробили там основний склад. «СНД не сприймає преміальний продукт від українців, їм потрібна тільки Італія», — розповідає Туленко. Тому везли ванни з фабрики на Донбасі на склад у Трієсті, а вже звідти відвантажували товар у країни СНД.

За словами власників, сантехніку WGT купували зірки шоу-бізнесу, політики й шейхи. До війни 35% продажів були в Україні, 60% у СНД і 5% прямувало в інші країни — Грецію, Албанію, ОАЕ і Гану.

У ваннах від WGT ніколи не протікає змішувач — його там немає. Марченко запатентував електронний змішувач з температурними датчиками — він підтримує температуру води, зливаючи надлишки. Завдяки системі доступу по смс, ванну з бажаною температурою можна набрати дистанційно.

«На профільних виставках «ExpoBagno» в Мілані і «Cersaie» у Болоньї нас визнали найкращим технічним рішенням року», — згадує Туленко.

Інновації обірвала війна. «Їхали з Краснодару додому і побачили на трасі каравани військової техніки. Ми ще не знали, що вони вже в Донецьку», — згадує Туленко. Люди на кордоні з автоматами грубо сказали, що у нас є всього пʼятнадцять хвилин, щоб вʼїхати, додала вона.

Water Games Technologies

Water Games Technologies

Water Games Technologies

Water Games Technologies

Попередній слайд
Наступний слайд

Через поток клієнтів підприємці не могли зупинити виробництво одним днем і частково продовжили роботу. Після того, як у фабрику потрапив снаряд, Марченко зважився перевезти вціліле обладнання під Київ. «Ми тоді «зʼїли» всі оборотні кошти при виїзді з Донецьку», — згадує Туленко. Насамперед перевезли інженерів з їх сімʼями, забезпечили всіх житлом. Але поїхали не всі і не все.

«Я до сих пір з Олександром Віталійовичем, тому що вірю в наш продукт. Мені не соромно його продавати», — каже Туленко, яка до 2020 була найманим співробітником за зарплату і відхиляла пропозиції нової роботи.

До 2018 року підприємці сподівалися, що повернуться додому і не шукали інвестора, втрачаючи час і гроші. Щомісячний виторг впав у пʼять разів — до 20 000 євро. Команда з пʼяти чоловік не справлялася. Замовлення, які раніше виконували за 14 днів, уже виконувались три місяці. «Шість років ми стояли на місці, не вистачало обігу, не робили маркетинг», — зізнається Марченко.

У 2020 році WGT все ж таки знайшли інвестора. В обмін на 50%, компанія отримала інвестиції від виробничого акселератора INDAX Василя Хмельницького. Точну суму INDAX не розголошують, але уточнили що вона в межах $400 000-700 000. «У них був супердосвід і вони суперстійкі, — каже Наталія Калінкіна, 33, СЕО INDAX, — Нас підкупила команда, ринок і перспектива». У власності Марченка залишилося 40% компанії, ще 10% у Ганни Туленко.

Акселератор виділив WGT приміщення на 2000 кв.м. у Білій Церкві, де будують нове виробництво. «До кінця року плануємо вийти на довоєнний обіг», — розповідає Туленко.

Ганна Туленко, відповідає за маркетинг і продажі в Water Games Technologies. /Фото Олександр Чекменьов

Ганна Туленко, відповідає за маркетинг і продажі в Water Games Technologies. Фото Олександр Чекменьов

Спільно з інвесторами WGT придумали стратегію відновлення. До люкс сантехніки додали середній сегмент — випустили ванну за €300. «Плануємо виробляти ще раковини, душові кабіни та інше», — каже Калінкіна. У середньому сегменті WGT буде непросто — в Україні щільно закріпилися бренди CERSANIT, KOLO, Colombo, RAVAK, EGO. Але в акселераторі Хмельницького вважають, що для нового гравця місця вистачить. За їх підрахунками щорічно в Україні продається більше 200 000 ванн. Зараз сантехніка WGT продається в Агроматі, Епіцентрі, Лео Кераміці та на Rozetka.

WGT вирішив також змінити стратегію експансії. «Є пропозиція виставити наш продукт у великих торгових центрах в Дубаї, причому безкоштовно на рік», — говорить Марченко. Калінкіна з INDAX каже, що компанія планує наростити частку експорту в арабські країни і Африку до 60%. «Араби не вважають Україну сировинним придатком, для них ми — виробнича країна. Допомогли численні торгові місії», — говорить вона. Араби люблять розкіш і головне для них — свій інтерес у бізнес-угоді, додає Максим Корецький, засновник інвестиційної групи Blackshield Group. Світовий ринок гідромасажних ванн, за даними Research and Markets, склав $3,43 млрд в 2020 році. До 2024 року очікується зростання до $4,17 млрд.

Віра — це одне, але успіх — це покроковий рух за планом, каже Ганна Туленко. «Якщо щось іде не за планом, то телефоную Олександру Віталійовичу і кажу: «Треба рухатися далі і швидше!». А він сміється і каже «Окей»», — додає вона.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Рейтинг зарплат | 15 найкомфортніших банків