Підприємці Дмитро Золотарьов та Інна Фурман побудували перший дім за допомогою 3D-принтера власного виробництва. І планують масштабуватися. Наскільки життєздатною є ця ідея? Про це їх розпитали девелопер Артур Мхітарян та бізнес-консультант і урбаніст Максим Бахматов
Дмитро Золотарьов, 40, понад 10 років будує у Сумах котеджні містечка і таунхауси. У 2020 році він шукав альтернативу газоблоку й зацікавився технологією будівництва за допомогою 3D‑принтера. Підприємець розробив власний 3D‑принтер.
У 2022‑му він об’єднався з Інною Фурман, 35, яка теж працює у сфері девелопменту. Разом вони побудували на 3D‑принтері та готують ввести в експлуатацію будинок в Ірпені. Це благодійний проєкт – його подарують місцевій родині, чиє житло було зруйновано. Цей будинок підприємці демонструють як доказ, що будівництво за допомогою 3D‑принтерів може стати у пригоді під час відбудови України. Наскільки це реально?
Розмову скорочено і відредаговано для ясності.
Артур Мхітарян: Розкажіть коротко про ваш продукт, що він таке?
Інна Фурман: Кінцевим продуктом, який ми зараз презентуємо, є нерухомість, надрукована за допомогою будівельного 3D‑принтера.
А. М.: До якого виду будівництва ви відноситесь згідно з державними будівельними нормами (ДБН)?
І. Ф.: ДБН прирівнюють нас до монолітного будівництва. За своєю природою ці норми регулюють правила проєктування, а не технології будівництва. Ми плануємо ввести в експлуатацію перший будинок наприкінці листопада.
А. М.: Ваша технологія розрахована на одноповерхові чи багатоповерхові будинки?
І. Ф.: Наразі ми можемо будувати одно‑ та двоповерхові будинки. Ми зводили одноповерховий будинок в Ірпені і подаруємо його родині, яка втратила житло та батька на війні. Можемо стверджувати, що це єдиний в Україні проєкт, надрукований українським 3D‑принтером.
Інна Фурман, 35
Співзасновниця UTU
З 2009 року працює в сфері девелопмента, в інвестиційно‐будівельних компаніях Citadel Group, Fenix Group.
Максим Бахматов: Обладнання ваше на 100%?
Дмитро Золотарьов: Так.
М. Б.: Скільки вам коштувало зробити цей принтер?
Д. З.: Це коштувало трьох років життя та сотень тисяч євро. Я створював це обладнання для масштабування будівництва приватних будинків. Нині найпоширеніша технологія – газобетон, ми теж його використовували.
Але я стикнувся з тим, що важко знайти будівельників і, відповідно, гарантувати замовникам строки завершення будівництва. Саме тому почав шукати альтернативу газобетону, аби позбутися залежності від людського фактора. У 2021 році ми розробили першу ітерацію принтера, в яку інвестували близько $150 000, зібрали команду, щоб розробити софт.
Тоді ж, у 2021‑му, у Сумській області ми надрукували споруду для парку, аби показати, що він працює. Але результат нас не зовсім задовольнив. Ми провели роботу над помилками й розробили другу ітерацію принтера, який уже збудував будинок в Ірпені. Сам принцип підйомно‑радіального 3D‑принтера, який ми побудували, не новий, але є унікальні технічні рішення, розроблені командою інженерів.
А. М.: Які конкурентні переваги між вашою пропозицією та іншими подібними проєктами? Чому хтось має купити ваш дім, а не більш зрозумілу нерухомість?
Д. З.: Ця технологія дає змогу будувати надійні та енергоефективні будинки. В технології 3D‑будівництва ми зберігаємо мікроклімат у приміщенні завдяки контуру утеплення, бетон працює як акумулятор енергії.
Дмитро Золотарьов, 40
Засновник UTU
З 2012 року побудував таунхауси та котеджні містечка «Провулок Льотний», «Титул», «Берег», «Липки» в Сумах.
А.М.: Тобто конкурентна перевага – це енергоефективність?
І. Ф.: Існують й інші. Технологія надає можливість створювати різноманітні форми. Ви можете давати завдання вашим архітекторам – і вони творитимуть будинки круглих і напівкруглих форм. Це підійде для клієнтів, які хочуть щось оригінальне та цікаве.
Ще одна перевага – швидкість будівництва. 130 кв. м із внутрішніми перестінками ми побудували за 58 мотогодин. На майданчику принтер працював сім чи вісім днів, але це з урахуванням обмежень комендантської години. А якщо увімкнути його працювати цілодобово, будівництво займе три дні.
А. М.: Чи потрібні для такої будівлі фундамент, палі?
І. Ф.: У цьому разі ми використали шведську плиту, бо хочемо поєднати класичне будівництво з інноваційним і подивитися, як вони поводитимуться, чи приживуться разом, чи є якісь нюанси.
А. М.: За три дні ви побудували не весь будинок, а фактично каркас. Як вирішуються питання з водопроводом, електрикою і комунікаціями?
І. Ф.: У стінах є спеціальні канали, до яких ми прокидаємо інженерні мережі. За три дні ми надрукували всі стіни, які є готовим рішенням інтер’єру та екстер’єру. Додаткове оздоблення всередині не потрібне. Можна пофарбувати у колір, який вам подобається. Це конкурентна перевага перед традиційними методами будівництва.
Ми можемо швидко видавати кінцевий продукт і швидко заселяти людей. Протягом півтора‑двох місяців від виходу на майданчик ми готові віддати будинок людині під заселення.
А. М.: Чи є якесь підтвердження, наскільки він витримує всі необхідні нормативи з тепло‑ та звукоізоляції?
І. Ф.: Стіна завширшки 45 см, і вона поділяється на дві комірки. У першій комірці друкується тримальна частина (ребро жорсткості), а другу ми заповнюємо утеплювачем. Є тримальна частина з ребрами жорсткості з арматури. І далі за опорною стінкою є додаткова камера, як утеплення.
А. М.: Хто виробляє для вас бетонну суміш?
Артур Мхітарян, 41
Засновник та Сео Taryan Group
Taryan Group реалізував такі проєкти, як фітнес‐центр Tsarsky, житлові комплекси Jack House, Royal Tower, Taryan Towers.
І. Ф.: Компанія Henkel, під брендом Ceresit. За півтора року спільної роботи у нас вийшов непоганий продукт. Суміш пройшла випробування на міцність і витримала навантаження 30 МПа на стиснення.
А. М.: Приймаємо за даність те, що ви говорите. Якщо споживач дивитиметься й обиратиме, який дім придбати – збудований 3D‐принтером чи за класичною технологією, – якою буде різниця в ціні?
І. Ф.: Ми прорахували вартість 1 кв. м, але зможемо озвучити її після введення в експлуатацію. Собівартість – одне з основних питань, якими завжди цікавляться потенційні інвестори. За попередніми підрахунками, будинок, зведений за нашою технологією, дешевший аналогічного будинку з газоблоку на 20–25%, які наразі найдешевші.
М. Б.: Але ж внутрішні стіни будуть кругленькі? Це буде найдорожчий круглий будинок. Уся фурнітура, паркет, усе зроблено під квадрат. Щойно тобі потрібно щось нестандартне, це значно збільшує вартість…
І. Ф.: Наш варіант будівництва дуже чітко і міцно переплітається з класичним. Різниця лише в тому, що стіни вибудовуються не людською працею – їх друкує машина.
Скажи мені, хто твої конкуренти
А. М.: На мою думку, ціна та строки будівництва – це два основних показники у вашому бізнесі. Менший строк – це вже сама по собі перевага. Але ви маєте чесно відповісти, у скільки реально обходиться будівництво відносно потенційних конкурентів та скільки часу це займає.
Д. З.: З мого досвіду газобетонний дім площею 110 кв. м ми могли побудувати, відремонтувати й віддати замовникові за 5,5-6 місяців. Є певні мокрі роботи і послідовність дій. Такий самий будинок площею 110 кв. м, зведений за допомогою 3D‐принтера, ми здатні віддати замовнику за два місяці.
І. Ф.: Є ще одна перевага. Будь‐яка генпідрядна організація зовсім скоро зіштовхнеться з дефіцитом працівників. Уже сьогодні мулярів удень зі свічкою не знайдеш. Вартість професіоналів, класних будівельників і їх дефіцит щодня зростатимуть. Робота на будівельному 3D‐принтері в майбутньому стане доступнішою людям з інвалідністю. Оператором 3D‐принтера зможе бути будь‐хто, ми плануємо проводити навчання.
Найбільші будівлі, зведені за допомогою 3D-принтера
А. М.: Проведіть тверезий конкурентний аналіз: які є мінуси і плюси вашого продукту та як ви плануєте мінімізувати слабкі й посилити сильні сторони?
І. Ф.: На ринку будівельних 3D‐принтерів в Україні конкурентів у нас немає. Якщо дивитися на девелопмент узагалі, то нашими конкурентами є індивідуальні будинки з газоблоку і збірні будинки у форматі префаб. Наша технологія дешевша й швидша порівняно з ними.
Ми можемо закривати як бюджетний сегмент будівництва, так і преміум. До нас на об’єкт приїздять представники влади та питають, чи зможемо ми побудувати швидко й економно? Ми можемо.
Але так само технологією цікавляться відомі архітектори, наприклад Yod Group, Сергій Махно. В індивідуальному будівництві технологію продають архітектори. І це вже не про економний сегмент ринку.
А. М.: Споживачу, за великим рахунком, байдуже, чи зведений будинок на 3D‐принтері, чи ні. І навіть навпаки: людська природа така, що все нове відкидається. Вам доведеться добре попрацювати з маркетингом, аби донести людям свою цінність. Гадаю, вам треба сфокусуватись і визначитись, у якому ціновому сегменті ви плануєте конкурувати.
І. Ф.: Я вважаю, що можна бути і розумним, і гарним водночас. Це й є диверсифікація. Якщо обираємо, що ми за гарних, то йдемо у преміум‐сегмент. Якщо обираємо практичність, тоді це масштабні замовлення в економ‐сегменті. Технологія здатна задовольнити потребу і першої, і другої цільової аудиторії.
Протягом найблищих п’яти років аналітики прогнозують зростання світового ринку 3D-будівництва щорічно на 92%, до $1 млрд
А. М.: Чи замислювалися ви над тим, щоб одним із кінцевих продуктів були не лише будинки, а й самі принтери? Якщо вони виявляться за конкурентними перевагами кращими, ніж альтернативні, то я б на цьому зробив акцент.
М. Б.: Якщо виявиться, що у вашого обладнання 90% деталей з Китаю, то на цьому все й закінчиться. Ви не побудуєте бізнес на виробництві й продажу принтерів. Хтось зацікавиться будівництвом із використанням вашого 3D-принтера, тільки якщо є якісь унікальні вузли та ноу-хау.
Максим Бахматов, 45
Засновник ГО «Офіс Трансформації»
Засновник українського Comedy Club, працював над проєктами ВДНГ, UNIT.City, Radar Tech, член борда Miltiplex
Д. З.: Зараз на ринку 3D‐принтерів 99% компаній працюють за портальним принципом – це чотири стійки, які друкують стіни під собою. Наш принтер друкує навколо себе. Його можна було легко переставляти. Складність полягала у тому, що нам довелося зробити для нього програмне забезпечення з чистого аркуша.
Завдяки ірпінському проєкту ми отримали зворотний зв’язок від світу. Маємо зацікавленість від німців, швейцарців, американців. Їх зацікавив саме принтер, який ми показали.
Наприклад, американська компанія Icon за допомогою 3D‐принтерів будує котеджні містечка. Аби звести будинок, приїжджає шість фур і 15 людей, які встановлюють стійки, обладнання, роблять монтаж.
У нас приїздить три людини і маніпулятор. Ми розкроювали обладнання таким чином, щоб наш 3D‐принтер поміщався на маніпулятор. Поруч стає бетонний вузол, за яким із причепом приїжджає суміш. Принтер монтується дві години, після чого підключається вода, електроенергія, суміш. І все, він працює. Вартість цього принтера, якщо ми виводимо його як продукт на ринок, є однозначно дешевшою, ніж аналоги.
М. Б.: У вас є порівняння?
Д. З.: Наприклад, принтер компанії Cobod, яка будує у Львові корпус школи, коштує €286 000. Ціна нашого принтера – €230 000 для європейського ринку. Для українського ринку ми можемо його пропонувати менш ніж за €200 000.
М. Б.: Повернімося до розмови, коли продасте хоча б 10 принтерів.
Д. З.: Переговори про принтери тривають. Ми плануємо брати участь у міжнародних виставках. У планах побудувати за наступний рік мінімум 150 будинків на замовлення архітекторів і держави. Разом з архітектурною студією Махна ми розробили проєкт зупинки – наземного укриття від уламків, і хочемо його запропонувати державі.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
