«Землю куплено, проект зроблено. Залишилася справа за малим – побудувати», – прокоментував у Facebook 14 квітня гендиректор UMG investments Андрій Горохов плани компанії інвестувати в будівництво зернового комплексу в акваторії порту Південний.
UMG входить до групи СКМ Ріната Ахметова та інвестує у видобуток корисних копалин, енергетику, промисловість. Це перший інфраструктурний проект для UMG за 14 років роботи на інвестиційному ринку. Чому фонд зацікавився портовою логістикою? З 2010 року портовим бізнесом СКМ управляла профільна компанія «Портінвест». 2020 року вона пережила реструктуризацію та перейшла в управління UMG. Разом із «Портінвестом» інвесткомпанії дісталися кілька десятків гектарів землі в районі причалу №10 порту Південний і проект будівництва перевантажувального комплексу, розроблений американською AECOM.
Проект AECOM презентували в 2018 році. Планувалося побудувати зерновий термінал, термінал із перевалки рослинних масел, маслоекстракційний завод, три причали. Інвестиції в агрохаб американський проектувальник оцінював у $366,4 млн, з яких дві черги зернового терміналу було оцінено в $219,5 млн. 2014-го серед потенційних партнерів будівництва комплексу розглядався агрохолдинг «Укрлендфармінг» Олега Бахматюка, який шукав рішення для логістики власного експорту. Тоді партнерство не відбулося.
За словами директора з інвестицій UMG Investments Надії Казначеєвої, інвесткомпанія вирішила реанімувати AECOM, обмежившись будівництвом комплексу з перевалки зернових. Після реалізації першого етапу, на який відводиться три роки, термінал зможе перевалювати до 7,5 млн т зерна на рік. Друга черга передбачає збільшення обсягів до 9 млн т. Капітальні інвестиції – понад $150 млн.
UMG не розкриває структуру партнерів. «Знаходимося на стадії формування. Крім стратегічних партнерів очікуються участь у проекті міжнародних фінансових організацій і залучення довгострокового боргового фінансування», – каже Казначеєва.
У чому економіка проекту? UMG розраховує окупність із прогнозу зростання врожайності зернових. «Є тренд на збільшення суднових партій відправки зерна. Ми бачимо потенційний інтерес від експортерів на глибоководні термінали, здатні завантажувати судна класу Panamax і Post-Panamax до повного осідання», — зазначає Казначеєва.
За даними консалтингової компанії УкрАгроКонсалт, за останні пʼять років урожайність зернових в Україні зросла в середньому на 11%, досягнувши історичного максимуму в 2019 році – 75,1 млн т зернових. Тепла зима й літня посуха 2020-го перервали позитивну динаміку останніх років – за підсумками року виробництво зернових упало на 13%. «Це, скоріше, виняток, ніж правило, – каже експерт УкрАгроКонсалт Єлизавета Малишко. – Тренд виробництва й експорту зростаючий». До 2026 року, за прогнозами УкрАгроКонсалт, урожайність зернових збільшиться на 7–10%. «Експорт зернових може вирости до 62–65 млн т», – зазначає Малишко.
При сприятливих погодних умовах Мінекономрозвитку прогнозує річний обсяг виробництва зернових у 2030 році на рівні 100 млн т, експорту – не менше 70 млн т. Якщо прогноз виправдається, портова інфраструктура може не впоратися з такими обсягами, вважає ексначальник управління стратегічного розвитку ДП «АМПУ» Володимир Шемаєв, а значить, проект UMG буде затребуваний ринком і нестачі в клієнтах не буде.
В іншому випадку UMG зіткнеться з жорсткою конкуренцією за вантажопотоки з терміналами портів Миколаєва, Чорноморська та Південного. За оцінкою гендиректора УКАБ Романа Сластьона, зараз дефіциту в зернових терміналах немає – у 2020 році незавантаженими залишалися близько 30% потужностей. При цьому кілька проектів перебувають на стадії реалізації.
«У Маріупольському порту будується державний зерновий термінал, у Миколаївському регіоні розвиваються зернові потужності терміналів «Ніка-тера» і «Єврозовнішторг», у Південному набирає обертів Neptune, – зазначає Шемаєв. – Потужності ростуть і створюють природну конкуренцію, що призводить до зниження ставок на перевалку, а це збільшує терміни окупності інвестицій».
Ставки на перевалку зернових падають протягом останніх пʼяти років, каже глава Чорноморського регіону «Луї Дрейфус Компані Україна». За його словами, багато існуючих проектів терміналів були закладені, коли вартість перевалки зерна становила $20 за 1 т, що дозволяло швидко окупати витрати. Зараз ставка на перевалку в глибоководних портах варіюється в діапазоні $8–12 за 1 т.
Частково завантажити новий термінал дасть змогу агрокомпанія в структурі СКМ – HarvEast Holding. В її управлінні земельний банк близько 120 000 га, з яких під вирощування зернобобових відведено 50%. Але цього недостатньо. «Їхня компанія не робить і десятої частини від проектної потужності майбутнього терміналу, – каже співзасновник компанії RISOIL SA Шота Хаджішвілі. – Відсутні обсяги потрібно буде залучати на ринку».
Де взяти кілька мільйонів тонн зернових при існуючому профіциті логістичних потужностей? Шемаєв каже, що успіх проекту багато в чому залежатиме від того, чи зможе UMG залучити до нового терміналу якірних вантажовідправників і зернотрейдерів.
Ризиків додають невеликі глибини підхідних каналів – щоб їх збільшити, потрібна участь держави. «Зараз у районі майбутньої групи причалів, на яких за проектом планується здійснення перевалки вантажів, необладнаний берег, а глибини недостатні для маневрування судів», – каже Шемаєв. Навантаження суден класу Panamax і Post-Panamax можливе при глибинах понад 15 метрів. UMG розраховує що АМПУ проведе днопоглиблення підходів до причалів, а «Укрзалізниця» розширить залізничну інфраструктуру.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.