Без сильного експорту не може бути сильної економіки. 2022 року український експорт скоротився на 35%, війна знищила 17%, а 30% частково втратили активність.
Дмитро Ушмаєв, власник компанії «Три ведмеді», розповідає, що ще, окрім повномасштабної війни з РФ, заважає нарощувати український експорт і що потрібно зробити для покращення ситуації.
Чому експорт такий важливий для України
Перша причина – демографія країни останнім часом значно погіршилась.
Україна щороку втрачає приблизно 600 000–700 000 своїх громадян (2020 року – 619 800, 2021-го – 714 300). За міжнародними експертними оцінками понад 6,4 млн українців виїхали за кордон через війну. Частина з них, найімовірніше, не повернеться.
Разом із скороченням населення впали й споживчі ринки: молочний ринок – на 28%, аптечний ритейл – на 29%, громадське харчування – на 53%. Українському бізнесу слід виходити на нові ринки за межами України.
Друга причина – стабільність гривні. Стабільна нацвалюта – це впевненість інвесторів у тому, що можна вкладати в Україну. Для цього потрібний позитивний торговельний баланс. Наразі торговельний баланс України позитивний, але виключно за рахунок допомоги міжнародних партнерів. Після закінчення війни їхня допомога скоротиться, і Україні потрібно буде самій оплачувати свої рахунки.
Україна імпортує багато продукції: автопром, нафту, газ, легку промисловість, електроніку. За даними Митної служби України, за 2022 рік імпорт товарів становив $55,5 млрд. Для їхньої оплати потрібна іноземна валюта.
Якщо раніше ми «виїжджали» за рахунок експорту металу та зернових (становив до 80% валютної виручки України), зараз нас витягують зернові, перекази українців з-за кордону та IT-сектор (IT-бізнес сплатив до зведеного бюджету України 2022 році $7,3 млрд податків та зборів).
Але ці джерела залежать від зовнішніх коливань, їх недостатньо для стабільного припливу валюти в Україну.
Зростання експортного потоку на багато років забезпечило б стабільний курс гривні. Нові виробничі майданчики створять робочі місця. Це збільшить надходження податків та зростання добробуту зайнятого населення.
І найголовніше – приплив інвестицій. Після війни нам належить відновлювати країну, знадобляться інвестиції. Щойно діловий світ дізнається, що Україна – це хороша європейська платформа, де вигідно та безпечно створювати нові виробництва, інвестиції ринуть у країну рікою.
Головні проблеми експортерів
Сьогодні експорт українських компаній існує не завдяки, а всупереч. І стикається з величезною кількістю проблем.
- ПДВ на ввезення обладнання для виробництва.
Щоб виробити нову продукцію, потрібно закупити в основному імпортне обладнання та заплатити державі 20% від його вартості «живими» грошима до того, як воно заїде до країни. Це скорочує фінансові можливості компаній, які хочуть розширюватись та залучати фінансування.
Якщо скасувати ПДВ на цю категорію товарів, бізнесу буде розвиватися значно простіше.
- Вартість кредитів.
Кредити – одне з джерел зростання бізнесу. В Україні вартість кредитів для юридичних осіб становить 20–24% річних, тоді як у Європі – 6–7%.
Така різниця у вартості фінансових ресурсів зменшує нашу конкурентоспроможність. Україна має кредитну програму для бізнесу «5-7-9», яка закриває лише незначний обсяг потреб.
Щоб конкурувати з європейськими компаніями, ми маємо підтягувати технологічність, своєчасно оновлювати та збільшувати виробничі потужності. Для цього необхідно зменшити вартість кредитів для бізнесу.
- Податки у фонд оплати праці.
За кожні 10 000 грн зарплати, яку співробітник отримує на руки, компанія сплачує 51,5% податків (5155 грн). Це основна причина зарплат у конвертах.
Щоб система стала прозорою, слід зменшити оподаткування на оплату праці.
Відкриваючи виробництво з нуля або розширюючи існуюче, потрібно підключитись до електричних мереж, побудувати додаткову електричну підстанцію, прокласти кабелі. Зробити це може лише монополіст ринку – обленерго, коштує це дорого, а терміни довгі та невизначені. Хто стикався з подібним завданням, знають, що я маю на увазі. Моя компанія вже кілька років відкладає розширення електричних потужностей із цієї причини. Терміни, які нам озвучили, – 12–14 місяців, а вартість підключення можна порівняти з відкриттям нового невеликого виробництва.
Рішення – усунути монополію підключення до електричних мереж. Цим питанням, а також питанням розширення наявних потужностей має займатися місцева влада. Наприклад, у деяких країнах місцева влада власним коштом прокладає електрику та газ, залучаючи до себе інвесторів та бізнес.
- Страхування ризиків несплати іноземного покупця.
Експорт продукції, як правило, передбачає відстрочення платежу. Але ми не маємо механізму, який убезпечить підприємця від пов'язаних із цим ризиків.
Наприклад, Німеччина відкрила мережу офісів, які страхують такі ризики в країні, куди продається товар. Якщо взяти за основу їхній досвід, експортувати товар українським компаніям стане простіше та безпечніше.
П'ять порад влади, як допомогти експортерам
- Скасувати ПДВ на ввезення обладнання, якщо воно використовується для потреб.
- Зменшити навантаження на фонд оплати праці до 10–15%.
- Поставити завдання НБУ стабілізувати ціни та ліквідувати бар'єри на переміщення капіталу, що різко збільшить обʼєми кредитного ринку України. Це значно здешевить кредитний ресурс для бізнесу.
- Забрати монополію на підключення до електричних мереж. Провести лібералізацію енергетичного ринку, спростити та здешевити підключення до електричних мереж.
- Створити умови для розвитку повноцінного страхового ринку, у тому числі створити мережу приватних експортно-кредитних агентств.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
