Інформація про те, що Україна вимагала у турецької Baykar $10 млн за приєднання до електрики їхнього майбутнього заводу з виробництва безпілотників, не відповідає дійсності. Але проблема дійсно існує, і не лише у турецьких інвесторів. Розбір: як було насправді.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
«Знаєте, скільки коштує приєднатися до мережі [в Україні]? $10 млн. Як вам таке? І вони кажуть, що на підʼєднання знадобиться два роки», – заявив гендиректор Baykar Defence Халук Байрактар журналістці Наталії Мосейчук в інтервʼю, опубліковане 24 січня.
Baykar ще минулого року оголосив про плани побудувати в Україні науково-виробничий центр на 30 000 кв. м, де працюватиме понад 300 фахівців. Завод виготовлятиме не тільки безпілотники Bayraktar TB2, а й важкий Akıncı, безпілотний винищувач Kızılelma. Строки будівництва заводу – близько двох років.
Висловлювання «Байрактара» сколихнуло українське бізнес-середовище, яке багато років жаліється на проблеми з приєднанням до електромереж. Слова CEO компанії Baykar зводили нанівець піар-зусилля влади з підвищення інвестиційної привабливості України.
Проте, як дізнався Forbes, керівник турецької компанії випадково (чи ні) ввів суспільство в оману. В кейсі Baykar корупційних зловживань з боку держструктур або енергокомпаній, скоріше за все, не було, проблема набагато системніша.
31 січня Міністерство енергетики провело зустріч із представниками компанії Baykar, держкомпанії «Укренерго», енергетичного холдингу ДТЕК та НКРЕКП, щоб розібратись у ситуації.
«Представники турецької компанії запевнили, що не мають претензій до України», – каже Forbes високопосадовець у Міністерстві енергетики України. Представники компанії також перепросили за те, що їхні висловлювання могли нашкодити репутації України, каже Forbes менеджер великої енергетичної компанії, який знає подробиці зустрічі.
На момент публікації у Baykar не відповіли на запит Forbes.
Скільки коштує приєднання заводу Baykar до енергомережі
У листопаді 2022-го Baykar звернувся до «Укренерго», ДТЕК та «Укрзалізниці», щоб отримати технічні умови приєднання до мережі майбутнього заводу. Ці три компанії можуть підключити їх виробництво в обраній локації.
Baykar спочатку планувала побудувати тільки завод в Київській області, пізніше вирішили будувати на тому ж майданчику великий технопарк, частиною якого буде завод з виробництва дронів. Відповідно, прогнозована належна потужність для приєднання зросла удвічі, каже співрозмовник у Міненерго.
Крім великої потужності є ще одна складність – це локація, де компанія планує розмістити виробництво. Baykar будуватиме технопарк на віддаленій відстані від ключових підстанцій і ліній електропередачі.
Щоб підʼєднати майбутнє виробництво, Baykar потрібно збудувати підстанцію на 110 кВ, модернізувати існуючу підстанцію та провести 10–12 км ліній електропередачі, каже співрозмовник у Міненерго.
Для оцінки вартості проєкту Baykar замовив послуги підрядної організації, назву якої не розкриває. Підрядник використовував технічні умови, надані «Укренерго», каже менеджер великої енергетичної компанії.
Ця приватна компанія оцінила вартість робіт у $10 млн, а строки – у два роки. «Жодна з українських енергокомпаній не проводила таких розрахунків і не виставляла Baykar чек на $10 млн», – запевняє високопосадовець з Міненерго.
Але підрядник назвав не захмарні цифри. За попередніми оцінками, вартість цих робіт, враховуючи їхній обсяг і складність, близько $8 млн, каже співрозмовник Forbes в уряді.
Заявлений обсяг робіт – це мільйони доларів, каже Олег Палайда, радник міністра енергетики у 2019–2020 роках, який опікувався питаннями реформування системи приєднання до енергомереж. «Точну вартість можна буде визначити тільки після проведення техніко-економічного обґрунтування або передпроєктних робіт», – каже він.
Багаторічна проблема з приєднанням
Питання складності й дорожнечі приєднання нових підприємств до електромереж в Україні одне з найбільш наболілих для бізнесу.
Подібний гучний кейс був у 2019-му, коли вінницьке обленерго виписало австрійській корпорації Head чек у €1,6 млн за підключення їхнього заводу до мереж.
«При Порошенко підписали меморандум, де була вказана одна вартість приєднання, а коли влада змінилась, обленерго каже: меморандум – це лише протокол про наміри», – згадує Ігор Гуменний, засновник торговельно-промислового холдингу UBC Group, яка була генпідрядником будівництва заводу.
Завод Head приєднали тільки після втручання у ситуацію президента Володимира Зеленського. «Це ж неправильно, коли президент має таке вирішувати», – каже Гуменний. – Енергетика – це величезна проблема, яка ставить хрест на інвестиціях в Україну».
Подібних проблем немає у цивілізованому світі, стверджує Гуменний.
UBC Group переносить частину виробництва зі зруйнованого заводу в Харкові до Болгарії. «Там взагалі питання про приєднання не виникає, – каже він. – Нас там, навпаки, носять на руках, бо ми прийшли з інвестиціями».
У Латвії, за його словами, приєднання безкоштовне, в Канаді й США треба заплатити фіксовану ціну за МВт і підприємство підключають.
У деяких країнах держава бере на себе частину або й всю вартість приєднання, щоб зацікавити інвесторів, пояснює Олег Палайда. В інших – вартість підключення закладається у кінцевий тариф, наприклад, так це працює у Туреччині, додає співрозмовник з Міненерго. «На жаль, в Україні зараз війна, і ми не можемо собі дозволити такі роботи державним коштом», – каже високопосадовець.
Проблема України не завжди у вартості приєднання, але завжди у складності й непрозорості цього процесу, – стверджує Палайда. По цьому показнику в рейтингу Doing Business Україна пасе задніх. Країна стабільно займає 120-130 місце в рейтингу зі 190 країн.
У 2021-му Світовий банк оголосив, що більше не публікуватиме звіт Doing Business про стан та умови ведення бізнесу в різних країнах. Якби звіт публікувався, Україна суттєво піднялась би в цьому рейтингу, наголошує урядовець. За останні два роки, за його словами, процедура приєднання була суттєво спрощена, запрацював електронний сервіс за принципом «єдиного вікна».
Проблеми можуть виникати на рівні обленерго, більшість з яких знаходяться у приватній власності, каже високопосадовець з Міненерго.«Зараз міністерство разом з регулятором веде роботу, щоб навести лад в обленерго на місцях», – каже він.
Порушення процедури приєднань з боку обленерго практично не фіксуються і не караються регуляторами, а нечисленні штрафи ніяк ситуацію не змінюють, каже Палайда. «Не вирішивши проблему з приєднаннями, можна забути про післявоєнне відновлення та інвестиції», – каже він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
