Коронакриза назавжди змінить бізнес-модель банків. Що буде з їхніми співробітниками

Співробітники середньої ланки, з якими поговорив Forbes, задоволені новим режимом. Раніше робочий день працівниці ПУМБ Олександри (ми не наводимо її прізвища, оскільки вона не уповноважена спілкуватися з пресою) проходив в опенспейсі й нескінченних нарадах. Тепер вона працює на дачі й проводить робочі будні значно продуктивніше. Дарина з Райффайзен Банку Аваль і Катерина з Укргазбанку встигають набагато більше, ніж раніше, тому що перестали витрачати час на дорогу в офіс.

«Ми шукаємо нову модель офісної роботи»,– розповідає заступник голови правління ПУМБ Себастіан Рубай. До кризи банк планував розширюватися і шукав приміщення поза столицею, а тепер збирається скоротити офісні площі на третину, а кількість персоналу в офісах (у банку 8000 співробітників) – навпіл.

У Райффайзен Банку Аваль зі штатом понад 7000 осіб майже 80% співробітників центрального офісу продовжують працювати віддалено. «Ми не повернемося до колишньої концепції роботи»,– говорить заступник голови правління Оксана Шевченко.

«У 95% випадків віддалена робота не вплинула на ефективність»,– підтверджує HR-директор державного Укргазбанку Дмитро Байкалов. У фінустанові переглядають функції підрозділів підтримки, щоб поділити персонал на три групи: для роботи в офісі, у віддаленому режимі і позмінно (кілька днів в офісі, кілька – віддалено).

За три місяці весни без роботи залишилися до 5% співробітників банків, що переважно займалися обслуговуванням клієнтів, констатують експерти Незалежної асоціації банків. Ця оцінка добре узгоджується з даними найбільшого в Україні сервісу з пошуку роботи Work.ua: з березня по травень там з’явилося 6700 резюме банківських співробітників із досвідом роботи (5% від 133000). «Упопередні кризи були проблеми в банківській системі, а нині їх немає,– каже виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова.– Тому і глобальних скорочень у фінустановах теж немає».

Але заспокоюватися рано. Цього разу обійшлося без краху гривні і набігу на банки, але стара бізнес-модель виглядає проблематично. У квітні 10 з 20 найбільших банків знизили прибуток, порівнюючи з попереднім місяцем, а два – Промінвестбанк і «Кредит Дніпро» – зазнали збитків. Причина – зниження операційних доходів.

Якщо вірити аналітикам McKinsey, це тільки початок. У травневому огляді, присвяченому європейському банкінгу, вони говорять про «втрачене чотириріччя» й падіння доходів банківського сектора (з урахуванням списань) на 40%. «Цей сценарій виявиться більш суворим для економіки банків, ніж фінансова криза 2007–2008 років або європейська боргова криза 2010-го»,– припускають аналітики. Врятуються, на їхню думку, лише ті, хто зможе швидко (у найближчі два-три роки) і радикально (на 25–35%) скоротити витрати– насамперед завдяки діджиталізації всіх процесів.

Для керівників і співробітників українських банків це означає одне – треба багато чого навчитися. 

Опубліковано у другому номері журналу Forbes (липень-серпень 2020)