Інвестбанкір Ігор Мазепа став гостем чергового випуску Business Breakfast із Володимиром Федоріним від Forbes Ukraine. Яким він бачить закінчення війни з Росією, що викликає його оптимізм щодо 2025 року в Україні і чому він продав бурштиновий бізнес китайському інвестору?
Ігор Мазепа, 48, двічі був на обкладинці Forbes Ukraine: у 2011 році – як найуспішніший інвестбанкір України, у 2024-му – як підозрюваний у створенні злочинної групи і найгучніший приклад свавілля силовиків. На третій рік війни у Мазепи повно планів. Він продає бурштиновий бізнес китайському інвестору і анонсує створення мільярдної енергетичної компанії.
Що допомагає і що заважає Мазепі з оптимізмом дивитись у майбутнє?
Інтерв’ю скорочено та відредаговано для ясності.
Про перемогу Дональда Трампа на виборах у США
Республіканці опікуватимуться інтересами США. Якщо це буде перетинатися з українськими інтересами, вони допомагатимуть. Думаю, американцям буде дешевше продовжувати підтримувати Україну зброєю і грошима, ніж припинити або істотно зменшити підтримку. Тому не очікую переламних дій з боку союзників.
Володимир Зеленський каже, що єдиний варіант миру – вихід України на кордони 1991 року. Гадаю, поки що це неможливо. Тому питання, чи готується Трамп здати інтереси України, відносне.
У бізнесових колах поширена думка: треба закінчити війну за лінією фронту, отримати беззаперечні гарантії НАТО чи двосторонні гарантії від союзників – і бігти далі. Працювати, робити країну кращою. Згодом дипломатичним шляхом повернути всі свої території. Це може тривати десятками років, але це більш практичний для підприємців підхід до завершення війни з Росією.
Тож якщо Трамп посприяє завершенню війни з Росією, але Україна буде не у кордонах 1991 року – це не найгірший варіант.
Про очікування від 2025 року
Війна – це великі гроші. Зі слів моїх іноземних друзів, коли Хорватія воювала з сербами, кількість дорогих авто у Загребі на душу населення була найбільшою в Європі. В Україні теж не знайти дорогу автівку, доступну для миттєвої купівлі. Люди заробляють гроші і витрачають їх. Завдяки цьому компанії, які оперують на споживчих ринках, переживають ледь не найкращі часи. Зокрема ті, у які я інвестував.
Уже більш-менш зрозумілі джерела покриття близько 70% дефіциту бюджету України на 2025 рік. Тому я очікую макростабільності наступного року. За умови, що ситуація на фронті не погіршиться суттєво.
Про брак людей
Війна несе ризики, на які не можна не зважати. Людський фактор стає таким ризиком і для економіки, і для воєнної справи. Але є і зворотній бік: реальні зарплати підтягуються до високих зарплат, що отримують військовослужбовці.
Нещодавно був у Кишиневі, у готелі зустрів людей із Бангладеш. У Молдові вони отримують $200–300 на місяць, а вдома за цю саму роботу – $50–100. Тому я закликаю українських урядовців: відкривайте ринки робочої сили. 10 млн українців виїхали, зокрема молоді економічно активні люди, це треба якось компенсувати.
Навіщо Україні євроінтеграція
У Європі все справді дуже зарегульовано. Весь Брюссель живе за рахунок бюрократії. Але ризик української влади набагато більший за ризик європейської бюрократії. Україні потрібні рамки, щоб не скотитися до диктатури та економічно невільної держави.
Що змінилося з січня 2024 року
Україна у крихкій ситуації: дуже багато залежить від іноземної допомоги. Половину бюджету фінансують партнери. З листопада 2023-го до квітня 2024-го уряд не розумів, звідки візьме гроші на зарплати роздутому держапарату, пенсії і зарплати військовослужбовцям. Це впливало на настрої підприємців.
Ukraine Facility на €50 млрд, допомога США, Японії, ЄС, Норвегії, Британії дають більше впевненості у тому, як ми пройдемо наступний рік.
Але якщо говорити про 2026-й, нашу здатність забезпечувати самих себе – ризики дуже високі. Щоб стати самодостатньою країною, треба виконати рекомендації МВФ і західних партнерів: провести приватизацію, перезапустити правоохоронну систему, люструвати митників, значно скоротити держапарат.
Україна могла б стати самодостатньою протягом двох-трьох років. Щоб провести всі ці реформи, потрібні політична воля і хист. Натомість влада намагається прикрити бездіяльність війною.
Видимість реформ – це ще гірше. Я інвестував у «Добробут». У медичній сфері відбулася недореформа, краще б її не було зовсім. У результаті в медичний сектор не хлинули сотні чи мільярди доларів інвестицій, а влада вже поставила галочку.
Проблема приватизації: за час повномасштабної війни державний сектор зріс з 35% до 70%, за розрахунками Concorde Capital. У банківському секторі – катастрофа: держава займає понад 60% ринку.
Ігор Мазепа вирішив продати невеликі активи, щоб сконцентруватися на більших проєктах. Фото Сергій Пірієв для Forbes Ukraine
Про продаж найбільшого приватного видобувача бурштину
У 2017-му ми з партнером Юрієм Благодирем вклали у «Центр «Сонячне ремесло» $4–5 млн. Повернули ці гроші на перші два роки роботи і ще заробили. Продали актив китайському інвестору Рену Йонгпенгу за невеликі гроші, мільйони доларів. Ми залишились у плюсі. Жодного дисконту через війну не було. Українські активи взагалі продаються з суттєвою премією, попри війну.
Вважаю, що прихід китайського інвестора на тлі війни – гарний знак. Йонгпенг – один з найбільших операторів на ринку бурштину в Україні. Він має найкращий доступ до китайського ринку, що споживає 95% українського бурштину.
Я вирішив продати невеликі активи, щоб сконцентруватися на більших проєктах. Тому продаю й інший великий бурштиновий проєкт і низку інвестицій у готельний бізнес.
Про плани в енергетиці
Планую побудувати мільярдну компанію в енергетиці, бачу величезний потенціал у цьому секторі. Україні бракує 4 ГВт генерації. Це нагальна потреба, що вимірюється мільярдами доларів. Уже цього тижня ми оголосимо про новий проєкт на €300 млн.
Ми з партнерами побудували систему збереження енергії, обсяг інвестицій – €30 млн. Плануємо рефінансувати в українських банках десь дві третини. Ми вже отримали підтримку DFC. Радником у цьому проєкті був Андрій Коболєв.
Для побудови мільярдної компанії ми зібрали гроші у українських бізнесменів, які вірять у цей сектор. Залучаємо людей з найкращою експертизою. Ми радо поконкуруємо із ДТЕК та іншими гравцями енергосектора.
Про інвестиції у «Галнафтогаз» (ОККО)
Avalia Investments Limited (Кіпр) стала власницею 7,35% акцій АТ «Концерн Галнафтогаз» (мережа АЗК ОККО). Дуже задоволений інвестицією, це елемент плану в енергетиці. Купили з премією. Частка точно не буде збільшуватися.
Про інтереси до переробки будівельних відходів
Ми в Concorde Capital розглядаємо можливості інвестувати у заводи з переробки будівельних відходів в Україні. Концентруємося на виробництві будівельних матеріалів – «Кривий Ріг цемент», цементний завод у Камʼянському, купа кар’єрів. Тому розглядаємо переробку будівельних відходів як можливість зробити ще більше будівельних матеріалів. За цим сектором майбутнє. Тому ми туди інвестуємо із партнерами – Василем Даниляком і Віталієм Антоновим.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
