Інклюзія – це фундамент для суспільства, де кожен має рівний доступ до послуг, ресурсів і можливостей. Україна вже робить впевнені кроки до цифрової безбар’єрності: від державних платформ до бізнесу, створюючи екосистему, яка враховує інтереси кожного. Як інклюзія змінює країну та як компаніям сприяти цифровій безбар’єрності? Розповідає Олександр Ворона, президент Спілки громадських організацій людей з інвалідністю Києва, директор Центру інклюзивного дизайну
Форум «Вільна» повертається 20 лютого, щоб стати вашим джерелом ідей, знайомств і можливостей. Долучайтеся до заходу за посиланням! 🎟
Останніми роками про інклюзію, зокрема й цифрову, говорять дедалі частіше. У людей почало з’являтися розуміння, що інклюзивність – це не лише для людей з інвалідністю. Це про доступність і рівність, про можливість кожного брати участь в активному соціальному житті.
Інклюзія – це екосистемне середовище, в якому враховані інтереси всіх користувачів архітектурного чи онлайн-простору, орієнтуючись на їхні здібності та запити.
Інклюзія – це про різноманітність
Щоб всі були включеними в різноманітні процеси життєдіяльності, мають бути створені альтернативні можливості й до цифрових систем. Показовим у цьому є досвід Великої Британії та США.
Для користувачів, які не можуть використовувати цифровий формат, послуги в цих країнах можна отримати через мобільний, стаціонарний телефони та класичне листування у паперовому форматі (в якому також пропонується розмір шрифту: стандартний, середній, великий). Клієнт може завчасно узгодити це з лікарем, соціальним працівником, роботодавцем або сервісом і отримувати підтримку у зручний для нього спосіб.
Цифрова інклюзія як виклик для держави й бізнесу
З початком повномасштабної війни інклюзія взагалі та цифрова інклюзія зокрема набули для суспільства ще більшого значення. Багато людей релокувалися, тож зросла потреба в отриманні державних послуг онлайн.
В Україні наразі понад 4,6 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), згідно з даними Мінсоцполітики. 6,8 млн українських біженців перебувають за кордоном, звітує ООН. Держава має думати, як створити інклюзивні умови для їхнього повернення. Адже це люди працездатного віку й вже з досвідом роботи в Європі та світі. І цей досвід може допомогти кращій інтеграції українських бізнесів на світових ринках. Забути про цих людей означає назавжди втратити неоціненний людський капітал.
Через повномасштабну війну стрімко зросла й кількість людей з інвалідністю – на 300 000, або на 10%. Загалом в Україні понад 3 млн людей мають інвалідність.
Але доступність цифрових послуг важлива не тільки для людей з інвалідністю, а й для людей старшого віку, людей з травмами чи тимчасовим погіршенням здоров’я.
Вебдоступність держсайтів в Україні
97 зі 100 державних вебсайтів мають певні бар’єри у сфері доступності для людей з інвалідністю, порушеннями зору чи для людей старшого віку, свідчать результати моніторингу ООН та Мінцифри. Тож працювати є над чим.
Рівень користування державними е-послугами зріс з 53% у 2020 році до 63% у 2022-му. Найбільш популярним сервісом став державний застосунок «Дія». Електронне пенсійне посвідчення, яке стало доступним у «Дія» у 2022 році, – чудовий приклад втілення цифрової інклюзії.
У перші місяці повномасштабної війни, коли люди втрачали свої документи й відновити їх для людини з інвалідністю було неможливо, цифровий формат посвідчення дуже допомагав. Сьогодні цей електронний документ продовжує діяти. Цього року також має запрацювати оновлена версія сайту Електронний кабінет особи з інвалідністю.
Цифрова інклюзія в українському бізнесі
Кілька прикладів, як український бізнес вже впроваджує інклюзію (зокрема й цифрову).
Фінанси
ПриватБанк реалізує стратегію безбар’єрності, засновану на Національній стратегії безбар’єрності. У 2023 році банк запровадив програму підтримки ветеранів та працевлаштовує людей з інвалідністю. Його проєкт «Стійкість» включає навчання персоналу інклюзивної комунікації. Через додаток Приват24 доступні послуги без відвідування банку, а пластикові картки можуть скоро удосконалити тактильними позначками для людей із порушенням зору.
У 2020 році Спілка громадських організацій людей з інвалідністю Києва та Українська асоціація фінтех та інноваційних компаній створили платформу «ФінСкарга» – перший в Україні сервіс для приймання, аналізу та вирішення скарг споживачів фінансових послуг.
Платформа дає змогу швидко і безплатно вирішувати конфлікти з фінансовими установами, зокрема щодо проблем, які стосуються людей з інвалідністю, та підвищувати фінансову обізнаність.
Національний банк України також тримає лідерство серед державних інституцій у розвитку інклюзивності та донесенні цієї важливої місії до ринку.
Інклюзивність у фінтех завдяки цифровізації відкриває доступ до ширшої аудиторії клієнтів і партнерів, може зменшити корупцію та сприяє міжнародним інвестиціям через прозорість і відкритість бізнес-процесів.
Індустрія розваг
Музична індустрія України також активно впроваджує інклюзію. Продюсерський центр «Pomitni» Ірини Горової системно створює доступні умови: облаштовує простори, додає субтитри до відео та забезпечує доступність музичного продукту для кожного. Інклюзивність стала важливим елементом галузі, що охоплює широке коло людей.
Книгарня Readeat, локація Bel’etage та музичний фестиваль Atlas Weekend стали прикладами успішної інклюзії. Atlas Weekend першим серед масштабних музичних заходів зробив турботу про людей з інвалідністю пріоритетом. У 2024 році ATLAS UNITED замінив VIP-сектор зоною для людей з інвалідністю, демонструючи системний підхід до комфорту всіх відвідувачів.
Поради з цифрової безбар’єрності
Приватні компанії та громадські організації мають забезпечувати доступність своїх цифрових рішень.
Кілька порад для бізнесу, як це зробити:
- Розробляти доступні для всіх вебсайти чи інші цифрові рішення. На етапі створення цифрового продукту включіть його відповідність стандартам вебдоступності як обовʼязкову вимогу для розробників. На етапі пілотування – запросіть до команди фахівця з вебдоступності. Перед безпосереднім запуском цифрового продукту – отримайте сертифікат відповідності стандартам вебдоступності.
- Підтримувати й створювати освітні програми чи курси для покращення навичок користування цифровими послугами. Зараз ними користуються лише 49% людей з інвалідністю та понад 33% людей літнього віку.
- Вдосконалювати цифрову інфраструктуру, щоб в усіх громадах був доступ до інтернету. Згідно з даними дослідження КМІС, проведеного у 2022 році, приблизно 82% опитаних користувалися інтернетом хоча б раз на тиждень, з них 78% щодня чи майже щодня.
- Впроваджувати інклюзивну політику у працевлаштуванні та в доступі до технологій. Згідно з даними Мінсоцполітики, в Україні на сьогодні лише кожна четверта людина з інвалідністю офіційно працевлаштована. Це вдвічі менше, ніж в Європі.
- Співпрацювати з некомерційними організаціями та громадою для того, щоб виявляти та усувати бар’єри на шляху до цифрової інклюзії.
- Підвищувати рівень професійної компетентності своїх розробників у питаннях вебдоступності та інклюзивності цифрових продуктів.
Від теорії до практики
Спілка громадських організацій людей з інвалідністю Києва у співпраці з Кембридзьким університетом створила інструменти, що відображають потреби користувачів з інвалідністю.
Розроблено вісім профілів (персон), які демонструють технічні можливості, цифрову компетентність і щоденні виклики таких користувачів. Незабаром цей інструмент стане доступним для українського бізнесу, допомагаючи краще розуміти аудиторію та створювати доступні цифрові рішення.
Це сприятиме формуванню справедливого середовища, де кожен зможе ефективно користуватися послугами – від державних до приватних, включно з онлайн-шопінгом, медіа, транспортом і веббанкінгом.
Інклюзія – це довгострокова інвестиція, що потребує створення екосистеми рішень, а не лише окремих пандусів чи підіймачів. Безбар’єрність, зокрема цифрова, потребує зусиль держави, бізнесу та громад вже сьогодні, щоб будувати суспільство рівних можливостей у вільній Україні.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
