Категорія
Компанії
Дата

Перехід економіки в «зелену» — неминучий. Як за це заплатить кожен українець

Getty Images

Getty Images

Трансформація економіки позначиться на податках для бізнесу, робочих місцях, нових технологіях. Але головне, на повсякденному житті українців, тому що доведеться змінювати практично всі сфери життя

За оцінкою Міністерства екології України необхідний обсяг інвестицій у кліматичні трансформації — 102 млрд євро упродовж 10 років. Якщо враховувати щорічну потребу в інвестиціях, то це приблизно 8% українського ВВП і 1/3 від доходів бюджету.

Україна не може ігнорувати «зелений» тренд, тому що економіка може втратити міжнародні ринки збуту і підтримку. Тому зміни ми побачимо дуже скоро. Плани дій для країн-членів ЄС розписані до 2050 року, а це всього лише 30 років.

У чому специфіка переходу на «зелену» економіку

Трансформація всієї економіки. Кліматичні зміни будуть стосуватися майже всіх галузей: енергетики, металургії, будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства, сільського господарства (малюнок нижче).

Зачепить життя кожного українця. Часто думають, що клімат — це про погоду й парникові гази. Однак ті, хто думають, що клімат не буде стосуватися їх економічно, помиляються. Доведеться істотно змінювати інфраструктуру, якою ми користуємося щодня.

Наприклад, якщо перейти на нові електромобілі, то вони зараз коштують у 2 рази дорожче ніж нові традиційні аналоги такого ж класу (порівнювалися однакові автомобілі з різницею лише в двигуні: бензиновий двигун і plug in). Скоро основні виробники автомобілів взагалі зупинять виробництво традиційних моделей. Audi вже повідомила про повну відмову від бензинових моторів до 2033 року. У цьому випадку українці мають будуть пересісти на електрокари, які доступні далеко не всім.

Якщо будувати будинки з нульовим СО2 викидом, то вартість буде в рази більше за квадратний метр, ніж зараз. Якщо впроваджувати тільки чисті технології опалення або охолодження, то їхня вартість буде вищою.

До того ж це все вимагає інфраструктури та нових технологій.

Ціна «байдикування» висока

Відмовитися від впровадження «зеленої економіки» не можна. Українська економіка може втратити міжнародні ринки експорту і підтримку основних кредиторів:

1. ЄС (ймовірно, скоро й інші країни) вводить вуглецевий податок (CBAM). Якщо експортер «не доведе», що його продукція кліматично нейтральна, то йому доведеться платити вуглецевий податок на кордоні. Україна є великим експортером металів (близько 20% експорту всіх товарів) і с/г продукції (близько 45% експорту всіх товарів), введення CBAM матиме величезний вплив на Україну. Імовірніше, CBAM рано чи пізно буде стосуватися і МСБ, частина якого становить приблизно 25% в сумарному обсязі експорту.

2. З огляду на, що в найбільших індустріальних містах проживає близько 7 млн осіб і зайнято в цих галузях 3,6 млн осіб (18% зайнятого населення України), то проблема серйозна. Уявіть, що з'являться міста-примари, але вже не вугільні, а індустріальні.

3. Знизяться кредити Міжнародних фінансових організацій у міську інфраструктуру. Уже зараз кожен проєкт включає вимоги щодо підвищення екологічності. Далі вимоги будуть набагато вищими.

4. Зіпсуються міжнародні відносини, завдяки яким бюджет отримує дешеві ресурси.

Чи зможе Україна отримати для себе вигоди

Якщо розіграти карти правильно, то проблема перетвориться на можливості:

1. Підвищення екологічності. Незважаючи на те, що всі говорять про економічний ефект, насамперед зелений курс спрямований на поліпшення стану зовнішнього середовища, яке впливає на якість життя кожного.

2. Нові робочі місця. Нові технології й галузі принесуть нові можливості для працевлаштування натомість тим, які підуть в «неекологічне» минуле.

3. Продукти з доданою вартістю. У результаті розвитку кліматичних технологій та індустрій, компанії зможуть отримувати більш високий прибуток, що матиме позитивний вплив як на бюджет, так і на зарплати співробітників. Малий і середній бізнес зможе зайняти нову продуктову нішу, яка ще не монополізована великими компаніями.

Як уряд може вирішити проблему

До змін потрібно готуватися. Навряд чи за один день усі заводи модернізують, а українці пересядуть на електромобілі — дорого, немає інфраструктури тощо, або придбають житло з нульовим споживанням енергії. Це довгострокові цілі, до яких рухаються десятиліттями. Уряду потрібно створити систему політик, які дозволять правильно акумулювати гроші і витрачати їх ефективно. Можлива архітектура представлена на малюнку нижче.

1. Система підтримки. Уряду потрібно створити систему підтримки бізнесу й населення, як фінансової, так і інформаційної, як мінімум на перехідний період. Такі системи є і в країнах ЄС, вони дозволять знизити соціальну напругу (Social Climate Fund). Наприклад, у ЄС вони дотують нові технології (автомобільну промисловість, металургію тощо).

2. Доведеться піднімати податки на викид. Зараз основні джерела забруднення — це промисловість, транспорт, виробництво енергії, видобуток і транспортування енергоресурсів, сільське господарство і поводження з відходами.

А податок становить 10 грн/тонну — це найнижча ставка в Європі після Польщі (у Швеції податок становить 116 євро/тонна).

3. Потрібно шукати додаткові джерела фінансування. На жаль, Україна безпосередньо не зможе отримати доступ до фондів ЄС (доступні тільки для членів ЄС). Тому потрібно шукати партнерів і створювати середовище для інвестицій у «зелені» технології.

4. Без міжнародної допомоги не обійтися. Навряд чи профінансувати «зелену» трансформацію вийде тільки завдяки коштам бюджету. У цьому можуть допомогти МФО й донори, з якими Україна співпрацює вже 30 років. До того ж комбінація з донорами забезпечить надійність. Успішним прикладом такої співпраці стало створення Фонду ЕЕ, який зараз успішно функціонує. Але й тут потрібно розуміти, що така допомога не буде безкоштовною — потрібно показати результати.

Уряд вже впроваджує стандарти ЄС (деякі з останніх ініціатив):

· Другий Національно-визначений внесок України — скорочення викидів на 65% від рівня 1990 року;

· Моніторинг звітності викидів — введений із січня 2021 року;

· Фонд енергоефективності — стартував у 2018 році (гранти населенню для підвищення енергоефективності в багатоквартирних будинках);

· Енергоаудит будівель — введений обов'язковий енергоаудит для великої кількості будівель.

 

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Рейтинг зарплат | 15 найкомфортніших банків