Голова «Нафтогазу України» Олексій Чернишов розповів Forbes про те, в якому стані він отримав найбільшу компанію країни, коли Україна зможе відмовитись від імпорту газу та перейде на ринкові тарифи для населення.
Forbes спілкується з Чернишовим зранку 16 грудня, під час девʼятої масованої атаки на українську енергосистему. Протягом кількох годин росіяни випустили майже 100 ракет, за даними генштабу ЗСУ.
Незважаючи на черговий ракетний удар, очільник «Нафтогазу» не переносить інтервʼю. Змінюється лише локація: замість його кабінету на девʼятому поверсі розмова проходить в підземному автономному мініофісі, який дає змогу керувати компанією навіть у разі повного блекауту.
Чернишов очолює «Нафтогаз» шість тижнів. Йому дісталась найбільша компанія країни з відповідними її розміру проблемами: дефолтом, мільярдними збитками, недостатніми запасами газу під час однієї з найважчих в історії України зими.
Подолання цих проблем – пріоритет Чернишова на найближчі три місяці. У цьому йому мають допомогти не тільки багаторічний бізнесовий досвід та два роки на чолі Міністерства регіонального розвитку, а й теплі стосунки з президентом Володимиром Зеленським та премʼєром Денисом Шмигалем.
«В перший день мого призначення я звернувся до уряду з проханням відновити процедуру відбору Наглядової ради. Зараз іде активний процес щодо її формування», – каже Чернишов. Його попередник не міг домогтися цього рішення уряду майже рік.
Про нестачу газу й недовіру до «Нафтогазу»
Ви очолюєте «Нафтогаз» 6 тижнів. Окресліть пріоритети
Найближчі три місяці маємо забезпечити достатні обʼєми газу для виробництва тепла й електроенергії, щоб пройти зиму.
Наявних у сховищах на початку опалювального сезону 14,5 млрд кубометрів газу було достатньо для проходження цьогорічної зими, однак агресор почав атакувати об’єкти електроенергетики.
Газ для виробництва електроенергії – це новий виклик у цьому опалювальному сезоні.
Ми зараз в укритті під час чергового масованого удару по енергетиці. Мені як голові Штабу з підготовки до опалювального сезону наразі приходять повідомлення, які гідроелектростанції, ТЕС і ТЕЦ постраждали від цього удару. Це автоматично призводить до збільшення споживання газу, оскільки треба швидко запускати газові енергоблоки.
Тому зараз головне – зберегти рівень видобутку газу та збільшити імпорт. Ми вже маємо підтримку ЄБРР ($300 млн), уряду Канади ($350 млн) та Норвегії ($200 млн).
За ці кошти ми закуповуємо газ на січень-лютий. Саме в січні-березні нам буде потрібен цей додатковий газ як у сховищах, так і в газотранспортній системі на випадок різкого зменшення добової температури.
Чи достатньо цих $850 млн? Ні, недостатньо. Це дасть нам змогу закупити близько 500 млн кубометрів газу. Додатково до цього, до кінця опалювального періоду, нам необхідно ще майже 2 млрд кубометрів. Причина – масовані ракетні удари по енергосистемі.
Не весь газ у сховищах належить державному «Нафтогазу». В сховищах є частина газу приватних видобувників та іноземних компаній.
Також серед першочергових завдань – повернути довіру до «Нафтогазу» з боку уряду, місцевих влад, споживачів, іноземних партнерів.
Вважаєте, що довіра до компанії була втрачена за попереднього керівництва?
Я поки не маю підстав якось коментувати попереднє керівництво. Це передчасно та непрофесійно. Але ми обовʼязково проведемо аудит попередніх періодів.
Перед звільненням Вітренка «Нафтогаз» припинив поставки газу на Трипільську ТЕС через неплатежі. Як ситуція зараз?
Ми завжди йдемо назустріч нашим споживачам, особливо в умовах війни. Це наш обовʼязок. Компанія «Центренерго», куди входить Трипільська ТЕС, – це окрема історія. Там постійні несплати за газ. Але ми знаходимо рішення, щоб продовжувати поставки на ці обʼєкти.
Важливе рішення нещодавно ухвалив Кабмін, а саме: газове ПСО для виробників електроенергії. Рішення має бути незабаром опубліковане. «Нафтогаз» постачатиме газ для виробників електроенергії за ціною, нижчою від ринку, залежно від умов поставки: 11 000 грн та 16 500 грн за 1000 кубометрів. Це дасть змогу виробникам тепла використовувати газ для виробництва електроенергії не у збиток.
Але треба підкреслити, що електростанції того ж «Центренерго» мають насамперед спалювати вугілля. За ПСО працювати на газу для них може бути вигідніше, ніж на вугіллі. Але зараз для країни газ занадто коштовний, щоб його спалювати, коли є вугілля.
Як це контролювати?
Це важкий челендж, але ми знайдемо рішення.
З якими запасами ми завершимо опалювальний сезон без додаткових 2 млрд кубометрів імпорту?
Поки важко оцінити. Це залежить від ударів по енергосистемі. Орієнтовно вийдемо із запасами 6-8 млрд кубометрів. Але моє завдання – вийти з опалювального сезону із суттєво більшими запасами.
Зараз у «Нафтогазі» плануємо одразу наступний опалювальний сезон, який буде не менш тяжким. Раніше починали готуватись до наступного опалювального сезону після закінчення попереднього. Ми змінюємо цю логіку і готуємось уже зараз. Сподіваюсь, такий підхід збережеться після війни.
Ми маємо завжди планувати одразу на дві зими. Щоб восени країна не перебувала у стані форс-мажору, як це відбувалось усі попередні роки.
Олексій Чернишов: «В наступному році ми зможемо обійтись без імпорту газу»
Про підготовку до наступної зими та зниження ренти
Як підготовка одразу на два роки реалізується на практиці?
Наше завдання – на 15 жовтня 2023-го, тобто на початок наступного опалювального сезону, накопичити у сховищах не менш ніж 15 млрд кубометрів.
Крім завдання вийти з опалювального сезону з достатніми запасами протягом наступного року, ми також будемо збільшувати видобуток.
«Нафтогаз» планує збільшити видобуток в наступному році на 1 млрд кубометрів – до 13,5 млрд кубометрів. Цей рік ми маємо завершити з видуботком близько 12,5 млрд кубометрів.
Але в нас були втрати через обстріли, тому показник 2022-го може бути скоригованим. Оцінюємо загальні збитки в $700 млн. Це те, що ми не змогли видобути через обстріли, плюс пошкодження інфраструктури. Левова частина цієї суми – це збитки за жовтень-грудень 2022-го.
Також ми маємо стимулювати видобуток приватників. Сподіваюсь, що приватні видобувники в наступному році добудуть більш ніж 5 млрд кубометрів. Зараз я, нажаль не бачу, щоб вони збільшували видобуток. Їм це не вигідно.
Якщо в наступному році загальний видобуток складе понад 18,5 млрд кубометрів, ми зможемо обійтись без імпорту або з мінімальним імпортом.
Якими мають бути податки й рента?
Податки й рента мають бути такими, щоб приватникам було вигідно збільшувати видобуток. Моє завдання – знайти таку модель разом з урядом, профільним комітетом Верховної Ради. Зараз видобуток збитковий через діючу ренту.
Ми маємо суттєво збільшити мотивацію приватників, щоб зростав видобуток. Це вигідно для держави. Так ми зможемо відмовитись від імпорту газу за тими космічними цінами, які є зараз. Плюс ці гроші залишаться в Україні. «Нафтогаз» буде закуповувати газ приватників і не буде витрачатись на імпорт.
Ми точно знаємо, що необхідний нам обʼєм є в надрах. Його просто треба видобути.
За якою ціною «Нафтогаз» закуповуватиме газ у приватників?
За ціною, яка складеться на нашому внутрішньому ринку. Вона точно буде меншою, ніж в ЄС.
Чи можливий експорт газу?
Під час війни експорт газу неможливий. Будь-які надлишки потрібні країні. Але після війни, протягом декількох років, Україна може стати країною-експортером газу.
Про фінансові показники, дефолт та Наглядову раду
Який фінансовий результат «Нафтогазу» очікуєте на кінець року?
Наразі ми прогнозуємо збиток. Проте моя мета – завершити рік із прибутком. Як? Будемо покращувати дисципліну платежів плюс очікуємо на компенсацію з держбюджету за ПСО.
Фактично уряд є частиною цієї фінансової моделі. «Нафтогаз» не може нормально працювати, коли між ним і урядом Берлінська стіна. Це неможливо.
Зараз у мене з урядом конструктивні взаємовідносини.
Збільшення видобутку на один мільярд – це великі інвестиції. Де «Нафтогаз» братиме кошти?
Так, у нас амбітна мета, яка потребує інвестицій. Маємо три джерела фінансування: власний капітал, вивільнені кошти після скорочення витрат і нові кредити. Ми працюємо за всіма трьома напрямами.
Які витрати скорочуватимете?
Ми будемо збільшувати витрати на видобуток і скорочувати адміністративні витрати. Зокрема, поріжемо витрати на управлінський персонал.
Ваша зарплата відповідає ринковому рівню?
Ні, вона суттєво нижча від ринку. Вважаю, що під час війни пріоритет – це вистояти.
У керівних держкомпаній з мільярдними оборотами не має бути ринкових зарплат?
У керівників держкомпаній мають бути ринкові зарплати. Це очевидно. Але на сьогодні це не має значення. Це дрібниці, порівнюючи з тими викликами, які перед нами стоять. Після перемоги повернемось до цього питання.
Дефолт не ускладнить залучення кредитів?
Так, те що «Нафтогаз» досі в стані дефолту, ускладнює залучення коштів. Одним із перших моїх рішень після призначення було укладання угоди з компанією Lazard, яка допомагає нам у реструктуризації двох випусків єврооблігацій. Це випуск на $350 млн 2022-го і $500 млн 2026-го. Щодо випуску 2024-го ми вже домовились про реструктуризацію.
Очікую, що на початку наступного року ми досягнемо угоди з власниками бондів про реструктуризацію.
Коли очікується призначення Наглядової ради «Нафтогазу»?
Це ще один крок, який допоможе нам залучати зовнішнє фінансування. Відсутність Наглядової ради створює певні вібрації у перемовинах з кредиторами.
У перший день мого призначення я звернувся до уряду з проханням відновити процедуру відбору Наглядової ради. Зараз іде активний процес щодо її формування. Наглядова рада може бути призначена до кінця січня 2023-го.
Ваш попередник майже рік не міг домогтися зрушень з Наглядовою радою. Як вам вдалось?
Головне, що цей процес нарешті розпочався.
Це мої пріоритети на наступні три місяці: забезпечення достатніх обсягів газу в ПСГ для проходження цьогорічного опалювального сезону, реструктуризація боргів та відновлення роботи наглядової ради. Ці часові рамки збігаються із закінченням опалювального сезону. Далі – збільшувати власний видобуток і відмовлятись від імпорту.
Про ринкові тарифи на газ для населення
Ваші попередники – Коболев, Вітренко – обстоювали ринкові тарифи та адресні субсидії. Яке ваше бачення?
Є тільки один шлях – це ринок. Галузь страждає від того, що багато років тарифи не ринкові, немає компенсації цих тарифів, немає дисципліни розрахунків. Це грудка снігу, яка постійно накопичувалася, а ми продовжуємо її котити.
За своїм досвідом міністра регіонального розвитку України можу сказати, що місцеві влади підтримують це. Вони розуміють, що тарифи мають бути обґрунтованими і достатніми для нормальної роботи місцевих ТЕЦ.
Безумовно, ми не будемо підвищувати тарифи під час війни. Це абсолютно правильно, бо ми маємо підтримувати людей. Після перемоги у нас єдиний шлях – ринок.
Більше того, треба розуміти, що наші іноземні партнери, МВФ також очікують від нас цих дій. Ми це постійно обговорюємо.
Про які часові межі реформи йдеться на переговорах із партнерами? Це рік чи три роки після війни?
Вони не можуть нам диктувати умови. Але я думаю, що строки в один-три роки реалістичні. Поступовий перехід з обовʼязковою підтримкою тих, хто цього потребує, через адресну монетизацію субсидій.
Це буде ціна, яка сформується на українському ринку. У нас є власний видобуток, ми не маємо залежати в тарифоутворенні від імпорту.
Коли ми повністю забезпечимо себе власним видобутком газу, ціна всередині країни буде справедливою і доступною.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
