Голова правління УЗ Олександр Камишін, 38, подав у відставку. Напередодні він дав інтервʼю Forbes, яке так і не було погоджено. Він розповів про збільшення перевезень до ЄС, падіння вантажообігу вдвічі та боротьбу з корупцією. Ось десять головних тез з тієї розмови
Голова правління УЗ Олександр Камишін 27 лютого подав у відставку. Він керував державною «Укрзалізницею» з серпня 2021-го. Тимчасово виконуватиме обовʼязки голови правління компанії Євген Лященко, член правління «Укрзалізниці», пише в Facebook член правління компанії Орест Лагунов.
Камишін тепер очолить офіс з євроінтеграції «Укрзалізниці» в Європі.
Шлях до УЗ
В серпні 2021-го Камишін прийшов у держкомпанію, фінансову ситуацію в якій Рада нацбезпеки оголосила небезпечною для країни. За підсумками 2020-го УЗ отримала збитки у 12 млрд грн. На новій посаді Камишіну знадобилось шість днів, щоб підняти тарифи на вантажні перевезення.
Це було лише перше з декількох етапів підвищень тарифів. 2021 рік держкомпанія вже закінчила з прибутком — майже 460 млн грн. Дохід від вантажних перевезень зріс на 11,2%, до 72 млрд грн, а від пасажирських – на 50,7%, до 6,2 млрд грн, EBITDA підскочила майже на 43% – до 14,5 млрд грн.
З 2012 по 2019 рік Камишін працював інвестиційним менеджером у групі SCM Ріната Ахметова, де відповідав за транспортний напрям. Через ескаемівський бекграунд, що передбачав конфлікт інтересів, його призначення в УЗ викликало критику.
Але старі зв’язки не завадили Камишіну підвищити вантажні тарифи, що суперечило інтересам колишнього роботодавця. Найбільший актив Камишіна – аграрна компанія Grano Group із земельним банком в 10 000 га. Він також володіє через фонд Fortior Capital медіакомпанією Latifundist Media (виторг у 2021-му – приблизно $1 млн грн, за даними компанії) та ще кількома невеликими фондами й компаніями.
В середині лютого Forbes взяв інтервʼю у Камишіна, яке не було погоджене до його відставки. Тому публікуємо переказ головних тез з тієї розмови.
Про збитки
УЗ показала 11 млрд грн збитків у 2022-му. Камишін не захотів деталізувати, з чого складається цей результат. Під час війни фінансові результати, бізнесові задачі набагато менше важать, ніж державницькі, каже він. Перші 100 днів війни УЗ на 100% була зайнята виконанням державницької функції. Першочерговим завданням компанії торік було безплатно евакуювати 4,5 млн українців.
Серед інших пріоритетів УЗ минулого року – максимально швидко відновлювати залізничне сполучення на деокупованих територіях. Наприклад, з Балаклією лише за п’ять днів, з Херсоном – за вісім днів.
УЗ відновила залізничне сполучення з деокупованим Херсоном за вісім днів Фото з особистого архіву
Про потяги до ЄС
Торік УЗ встановила рекорд у залізничному сполученні Україна – ЄС, перевізши 1,4 млн пасажирів. Це майже в 10 разів більше за результати 2021-го і в півтора раза більше за показники доковідного 2019-го, коли було встановлено попередній рекорд (0,9 млн пасажирів).
В планах – збільшення вагонів для поїздок територією Євросоюзу. УЗ чекає від польської сторони погодження на використання нових українських вагонів, які будуть їздити Польщею на змінених візках. Це дозволить в рази збільшити кількість вагонів, що курсують між Києвом та Варшавою, і поставити на маршрут вагони з більшою місткістю.
Про недосяжні показники для більшості залізниць світу
Під час війни в складних умовах людям треба опиратись на щось стабільне та надійне. УЗ хоче довести надійність до абсолюту.
У 2022-му близько 80% поїздів курсували за графіком. На початку цього року компанії вдалось суттєво покращити цей показник. 7 лютого 2023-го був найкращий день з точку зору on-time performance: 97% поїздів відправились вчасно і 98% прибули вчасно.
Такі показники недосяжні для більшості залізниць світу.
Про вантажні перевезення
Торік УЗ перевезла 150 млн т вантажів, що майже вдвічі менше, ніж у довоєнні роки. Основна причина – вантажів в країні через війну стало менше. Деякі підприємства опинились в окупації, деякі були зруйновані, деякі були вимушені зупиняти виробництво через розрив ланцюгів постачання та відсутність електрики.
При цьому, за словами Камишіна, зросла роль аграрного сектора. В певні періоди компанія перевозила зернові майже на рівні довоєнних показників.
Рекордний об’єм аграрних вантажів УЗ перевезла у листопаді 2021-го – 4,1 млн т. У жовтні – грудні 2022 року УЗ перевозила в середньому по 3 млн т зерна на місяць, а в жовтні минулого року досягла позначки в 3,6 млн т.
Про тарифи
За 1,5 року УЗ вдалось тричі підняти тарифи, при чому один раз рекордно за всю історію України, на 70%. Перший раз – з 1 вересня 2021-го, другий раз – з 1 січня 2022-го і третій – з 1 липня 2022-го.
Раніше, коли «Укрзалізниця» намагалась підняти тарифи, на її адресу починала лунати критика. Тепер, за словами Камишіна, між компанією і бізнесом є діалог. УЗ показує розрахунки, пояснює, навіщо потрібно піднімати тарифи.
Наприклад, останнє підвищення тарифів додало аграріям $5 до вартості перевезення однієї тонни вантажу. Однак ціни на зернові за цей час зросли значно більше. Тому підйом тарифів на аграріїв критично не вплинув. Значно більше аграрії переплачують за фрахт, страховку, перевалку. До відома: перевалка коштувала до війни $12, зараз – $22–24.
У 2023-му УЗ не планує підвищувати тарифи ні на вантажні, ні на пасажирські перевезення, попри те, що ціни на все зростають: паливо, матеріали, валюта. Це рішення була підтримане віцепремʼєр-міністром Олександром Кубраковим, за словами Камишіна.
Третина колій УЗ – це прострочений ремонт. Фото Getty Images
Про ремонт колій
Третина колій УЗ – це прострочений ремонт. У 2022-му було відремонтовано рекордну кількість за останні чотири роки: 470,5 км. Вищі результати «Укрзалізниця» демонструвала лише у 2013 (майже 862 км), 2016 (біля 517 км) та 2018 роках (близько 558 км).
Зараз компанія розробляє програму наздоганяючих ремонтів інфраструктури до 2030 року. Цього року УЗ планує виконати найбільший обсяг ремонтних робіт за останні 10 років.
Про електрифікацію
Лише половина колій УЗ електрифіковані. У 2022-му було електрифіковано 82 км колій, у 2021-му – 75 км. В перші роки незалежності електрифікували в середньому по 100 км колій в рік, згодом показники впали до 3 км.
У 2023-му більшість робіт з електрифікації – це відновлення пошкодженої інфраструктури на деокупованих територіях.
Електрифікація – це найкращий спосіб боротьби з крадіжками палива, каже Камишін.
Про корупцію з закупівлями пального
Минулого року УЗ почала напряму закуповувати паливо в ExxonMobil та Orlen. Тепер немає жодних навіть натяків, що у закупівлі палива УЗ може відбуватися якась «хімія», оскільки нікому й на думку не спаде грати з Orlen у відкатні історії, впевнений Камишін.
Зараз в УЗ не має системної корупції, а крадіжки пального лише на рівні депо. Майже щотижня компанія ловить когось на цьому. Завдання – зовсім викорінити це явище.
Про євроколію
В України немає іншого виходу, крім переходу на європейську колію.
Зараз Україна перебуває на такому собі залізничному острові Європи. Україні треба створювати спільну мережу з ЄС.
До того ж Україна не може купувати залізничну техніку за прийнятними цінами: виробникам не вигідно підлаштовуватись під вимоги української колії, щоб зробити умовні 10 тепловозів.
Проєкт переходу на євроколію потребуватиме значного фінансування та десятків років на його втілення. Має бути прийнята державна програма. На наступний рік УЗ планувало запустити прямий поїзд Варшава – Львів через Раву-Руську. Для цього поїзда зміна візків не буде потрібна.
Про інвестиції
УЗ змінює підхід до інвестпланів. Тепер компанія планує не на рік, а на два-три. Такий підхід має допомогти робити ремонти вчасно і в потрібному обсязі. Так працюють більшість залізниць світу: вони планують сьогодні на три роки вперед.
Всі капітальні інвестиції УЗ фінансує коштом міжнародних донорів: IFC, ЄБРР, ЄІБ, Світового банку.
У фінансовому плані Укрзалізниці на 2023 рік заплановані капітальні інвестиції у 50 млрд грн.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
