Категорія
Гроші
Дата

В АРМА застрягли десятки компаній, арештованих у росіян. Чому держава поки не навчилася на них заробляти

5 хв читання

Миколаївський глиноземний завод /Getty Images

Працівник Миколаївського глиноземного заводу, який належить компанії «Русал» росіянина Олега Дерипаски Фото Getty Images

Держагентство АРМА за час війни отримало в управління десятки підприємств, бенефіціарами яких є росіяни, білоруси або колаборанти. Та поки налагодити роботу арештованого бізнесу на користь держави не вдається. Як виправити ситуацію?

За 12 років консалтингова компанія Franchise Group створила 600+ франшиз. Як масштабувати бізнес за допомогою франшизи в часи турбулентності? Отримайте інсайти і стратегії на Форумі підприємців від власниці та СЕО Franchise Group Мирослави Козачук. Купуйте квиток за посиланням.

8 лютого державне Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) вперше втратило один зі «своїх» активів через його банкрутство. Форвард Банк російського бізнесмена Рустама Таріко, переданий в управління АРМА в травні, був визнаний неплатоспроможним.

Протягом майже року повномасштабної війни з РФ агентство перетворилось на справжній холдинг із банками, заводами, АЗС, нерухомістю, автопарком і навіть літаками. До АРМА за рішенням суду потрапляють арештовані корпоративні права та майно компаній, бенефіціарами яких є росіяни, білоруси або колаборанти.

Зокрема, це Глухівський карʼєр і Миколаївський глиноземний завод, які повʼязують із російським бізнесменом Олегом Дерипаскою, пакет корпоративних прав туроператора «TUI Україна» (компанії «ТТВК»), що опосередковано належить російському бізнесмену Олексію Мордашову, корпоративні права та кілька десятків об’єктів нерухомості, АЗС російської групи «Татнефть»

Попри гучні назви підприємств та імена їхніх власників, практика показала, що АРМА, яка створювалася перш за все для розшуку активів, повʼязаних із експрезидентом Януковичем і його оточенням, виявилася не готовою до таких масштабів конфіскації. Одна з ключових причин – суттєві пробіли у законодавстів про АРМА.

За оптимальних обставин АРМА залежно від рішення суду знаходить для переданих активів нових управителів чи продає їх. Красномовна статистика: з початку повномасштабної війни агентство провело 141 конкурс на пошук управителів. «Прилаштувати» вдалося лише 21 актив.

Тож значна кількість підприємств, які передані до агентства, простоює та знецінюється. Після потрапляння до АРМА компанії, як правило, існують або за рахунок коштів, що залишилися на рахунках (якщо їх не арештували) або коштом раніше укладених контрактів, розповідає один із менеджерів АРМА, який попросив не згадувати свого імені у цій статті.

«Обладнання на підприємствах тривалий час не працює, на деяких вже почались звільнення. Ситуація складна», – констатує він. 

Чому так відбувається і чи можна виправити ситуацію? 

Чому АРМА не справляється з валом активів

Один із найбільших виробників кольорової металургії у Європі, Миколаївський глиноземний завод із липня знаходиться в управлінні АРМА. Підприємство, що асоціюється з холдингом «Русал» росіянина Олега Дерипаски, до війни генерувало мільярдні прибутки. Але для АРМА завод – лише один із суперскладних кейсів, яких у агентства десятки.

«Обʼєкт є державною власністю й досі знаходиться в оренді юридичних осіб, корпоративні права яких нам передали», – розповів під час пресконференції на початку лютого виконуючий обовʼязки голови АРМА Дмитро Жоравович.

Миколаївський глиноземний завод /Getty Images

Миколаївський глиноземний завод Фото Getty Images

Власне корпоративні права, а не самі майнові комплекси АРМА отримує у 90% випадків, розповідає на правах анонімності один із менеджерів агентства.

Інша складність – відповідно до закону про АРМА, щоб управляти активом, переможцю конкурсу управителів потрібно погоджувати дії з кінцевим бенефіціаром, тобто з російськими або білоруськими власниками. «Зрозуміло, що вести перемовини з росіянами ніхто не збирається, як і порушувати закон, тому охочих на такі активи небагато», – констатує співрозмовник у агентстві.

Важко знайти тих, хто схоче стати управителем конфіскованих активів, і через побоювання з боку інвестора, що обʼєкт, можуть націоналізувати. До прикладу, АРМА відібрало управителя для Глухівського карʼєру кварцитів, але згодом компанія відмовилась від управління, бо актив потрапив під санкції та може бути конфіскований на користь держави. «Це позбавляє управителя будь-яких бізнес-перспектив», – йдеться у письмовому коментарі пресслужби АРМА.  

Ще більш складними для реалізації на конкурсі є активи, за якими арештованою є лише частина корпоративних прав. Наприклад, така ситуація на Крюківському вагонобудівному заводі, де арештовано 25% корпоративних прав. «За наявності 25% корпоративних прав неможливо ухвалити жодного рішення, – каже Жоравович. –Тому постає питання, наскільки взагалі ефективним було рішення передавати цей обʼєкт до АРМА».

Також до АРМА потрапляють обʼєкти, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях, додає керівник агенства. «Мене не дивує, що по таких обʼєктах ми можемо проводити конкурси 5-6 разів, бо на них обʼєктивно немає попиту», – констатує він.

Prozorro та більше повноважень АРМА. Як ВР планує вирішити проблему

Три співрозмовники Forbes серед нардепів із економічного та антикорупційного комітетів Верховної Ради частково погоджуються з аргументами, які наводить АРМА.

«Активи АРМА були проблемними з точки зору інвестицій і до початку повномасштабної війни, зараз питань до них стало ще більше», – каже заступник голови антикорупційного комітету Ярослав Юрчишин.

Нардеп із економічного комітету ВР Олексій Мовчан вважає, що навіть у сьогоднішніх умовах АРМА могла б працювати ефективніше. «Я не бачу з боку АРМА ініціативи щодо просування конкурсів на пошук управителя, – зазначає він. – У агентства зосереджені активи на десятки мільярдів гривень, які мають працювати на перемогу, а не просто стояти».

З позитиву можна виокремити конкурси з продажу активів, додає нардеп Галина Янченко (антикорупційний комітет). З початку 2022-го АРМА продала майно на 1,2 млрд грн. Зокрема, 27 т аміаку на понад 900 млн грн. Через ризики судового оскарження продажу колишніми власниками АРМА не може передати ці кошти до держбюджету. На ці гроші агентство придбало військові облігації, за рахунок яких Мінфін фінансує видатки.

Янченко та Мовчан є авторами конкуруючих законопроєктів щодо законодавчих змін для більш ефективної роботи агентства.

Законопроєкт №8184 Янченко вже пройшов антикорупційний комітет. Документ скасовує норму щодо обовʼязкового погодження з власником корпоративних прав дії управителя, якщо йдеться про російські або білоруські компанії. Для активів, власниками яких є українці або іноземці, ця норма залишається. Також закон дає змогу продавати російські та білоруські активи до рішення суду.

ТЦ Ocean Plaza /Getty Images

ТЦ Ocean Plaza, корпоративні права якого також передані АРМА Фото Getty Images

Законопроєкт №8311 авторства Мовчана та низки топнардерпів із «Слуги народу» пропонує радикальніші рішення. Найбільші зміни стосуються конкурсів на продаж активів, які проводить АРМА. Зараз конкурси проходять на платформі СЕТАМ або маловідомій «Придніпровʼя 2021», а переможця обирають фахівці АРМА на голосуванні за закритими дверима. Якщо нардепи проголосують за проєкт, то продаж майна проходитиме в системі Prozorro.Продажі. 

Законопроєкт також пропонує скасувати погодження дій управителя з усіма власниками корпоративних прав, а не лише з росіянами або білорусами. А також дозволяє продавати АРМА не лише рухоме, а й нерухоме майно, у тому числі землю. 

ВР концентруватиметься на другому варіанті, сказав у коментарі Forbes очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Янченко побоюється такого розширення повноважень агентства. «Це може повернути традицію віджимання підприємств через АРМА», – попереджає вона. 

У бекграунді АРМА вистачає неоднозначних епізодів. Яскравий кейс незаконного продажу активів через АРМА розкритий НАБУ та САП у 2022 році. У результаті слідчих дій встановили, що протягом 2019 року організувано щонайменше 4 схеми з продажу активів, які знаходяться в АРМА. Наприклад, продаж трьох земельних ділянок на Одещині, придбані свого часу для будівництва торговельних центрів мережі «Ашан», реалізовано у 18 разів дешевше за ринкову вартість. Загальна сума збитків державі від усіх розкритих схем – 426 млн грн. Мовчан впевнений, що запобіжником проти таких зловживань має стати саме продаж через Prozorro.Продажі.

Щодо конкурсів на пошук управителя, то для них також передбачена більш прозора процедура, але розробити її після прийняття закону має Кабмін. Мовчан не виключає, що майданчиком для проведення конкурсів також стане Prozorro.

Коли ВР може змінити законодавство про АРМА? Мовчан розраховує, що у першому читанні законопроєкт приймуть до кінця лютого, а в цілому – у квітні.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні