Категорія
Компанії
Дата

У рік українець з'їдає в середньому 15 кг риби, в чотири рази менше, ніж у розвинених країнах. Куди слід рости рибному ринку України

Shutterstock

Shutterstock

В останні роки експорт риби в Україні стабільно зростає, при цьому після анексії Криму власний вилов зменшується. Що визначатиме розвиток українського рибного ринку

Загальне споживання риби в Україні 2020 року склало 550 000 тонн, за даними аналітиків Асоціації українських імпортерів риби і морепродуктів (UIFSA). У перерахунку на кількість населення країни, яке згідно з електронним переписом 2019 року становить близько 37 млн, це становить 15 кг на особу в рік, що відносно небагато. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоровʼя, середній загальносвітовий показник становить близько 22 кг. У країнах із більш високим рівнем економіки він значно вищий: у Норвегії – 66 кг, Японії – 58 кг, Південній Кореї – 78 кг, Португалії – 62 кг.

Культура споживання риби в Україні ще на стадії формування

Українці споживають як імпортну рибу, так і власного виробництва. З імпортом простіше – завдяки митній статистиці бачимо, скільки риби ввозиться в нашу країну щорічно, і можемо простежити динаміку. 2015 року через соціально-економічну кризу в Україні обсяги імпорту становили 230 000 тонн. Однак уже 2018-го в міру відновлення економіки було ввезено 375 000 тонн рибної продукції. Минулого року цей показник досяг 415 000 тонн риби.

У переліку країн, що експортують до України рибу, на першому місці Норвегія. Звідти імпортуємо оселедець, лосось, форель і скумбрію. На другому місці Ісландія, яка також лідирує по поставках скумбрії й оселедця. Замикає трійку найбільших країн-експортерів риби в Україну США, які славляться минтаєм і хеком, диким лососем Аляски та червоною ікрою.

Практично вся риба, імпортована до України, не обкладається жодними митами, крім стандартного для всього імпорту ПДВ. Відповідно, відсутні додаткові барʼєри, які можуть штучно здорожчувати продукт для кінцевого споживача.

З локальним українським продуктом ситуація більш складна, оскільки багато гравців рибного ринку працюють в тіні. Вони не декларують обсяг виловленої або вирощеної шляхом розвитку аквакультури риби. Так, згідно з оцінками аналітиків UIFSA, до анексії Криму Україна видобувала 200 000–220 000 тонн риби, з яких половину було виловлено в прибережних водах півострова. Після анексії цифра зменшилася до 90 000 тонн (2014–2019 роки), у 2020-му вилов риби скоротився до 70 000 тонн. Але завжди потрібно робити поправку на тінізацію рибного ринку. Тому це число можна сміливо збільшити в два-три рази.

Яка риба на українському ринку найбільш цінна

Найціннішою зі споживчої точки зору в Україні є червона риба, зокрема лосось і форель. Згідно з даними Державної митної служби, 2020-го Україна імпортувала 42 400 тонн червоної риби на загальну суму $160,8 млн, це на 31% вище аналогічного показника минулого року, в цілому за останні пʼять років обсяг імпорту червоної риби зріс у 2,1 рази.

В ЄС, навпаки, популярна біла риба – тріска, яка в Україні не входить навіть до першої двадцятки рибних позицій за обсягами споживання і, відповідно, імпорту.

На рівень споживання впливає доступність продукту для споживача. Минтай – один із най більш популярних і численних видів риби в світі. Його загальносвітовий вилов становить близько 3,5 млн тонн щорічно. Продукт знаходиться в нижньому ціновому діапазоні і тому дійсно максимально доступний. В Україні минтай експортують з Аляски, де він живе. Це стовідсотково «дика» риба, тобто виловлена з природного місця існування – морів і океанів, а тому натуральна й корисна. Невисока ціна пояснюється великим обсягом вилову, але вона не менш корисна, ніж певні сорти дорогої риби на прилавках.

Заморожена чи охолоджена риба

90% риби Україна імпортує в замороженому вигляді. Імпорт в охолодженому вигляді налічує не так багато позицій – відносна близькість Норвегії дозволяє везти охолоджені форель і лосось, а з Туреччини – сібас і дорадо. Інші позиції, які користуються попитом на українському ринку, везти в охолодженому вигляді затратно й часом неможливо, адже майже вся дика риба виловлюється строго в певний сезон.

Сучасні технології шокової заморозки дозволяють зберігати свіжість, смак, аромат і текстуру мʼяса риби і морепродуктів. Особливо якщо переробку робили прямо на судні після вилову. Найчастіше якість замороженої продукції перевищує якість свіжої, адже останню везуть до споживача кілька днів з моменту вилову. Наприклад, в грудні минулого року в Україні під егідою Асоціації імпортерів риби стартувала безкоштовна освітня платформа Easyfish.club. Вона допомагає споживачеві в правильному виборі морепродуктів у магазині, зберіганні й розморожуванні. Крім того, амбасадори платформи – провідні шеф-кухарі українських ресторанів, які діляться секретами приготування риби як смачного, корисного і модного продукту.

Аквакультура vs дика риба

Динаміка споживання риби свідчить про те, що набирає обертів тренд здорового способу життя, в результаті споживачі все більше надають перевагу рибі й морепродуктам. До того ж риба краще засвоюється організмом, після неї немає «тяжкості» .Це особливо актуально зараз, у теплу пору року, коли хочеться більше рухатися й не переїдати.

Світове зростання споживання риби в світі відбувається за рахунок розвитку аквакультури. Технології з вирощування риби зробили крок вперед. Безумовно, така продукція може відрізнятися за якістю: одна річ – це лосось, який вирощують в ідеальних умовах у Норвегії. Ця країна – піонер у розвитку аквакультури. А ось якість річкової продукції, імпортованої наприклад, з азіатських країн, може викликати сумнів, оскільки контроль у сфері аквакультури там набагато нижчий. Однак, в будь-якому випадку, сьогодні кожна друга риба в світі – вирощена. І ця тенденція буде зростати. За нашими прогнозами, до 2030 року 70% всієї риби становитиме фермерська риба. Це логічно – за рахунок аквакультури можна задовольнити постійно зростаючий попит населення на рибу й морепродукти, а сегмент дикої риби перейде в преміальний, рідкісний товар.

Для прикладу, дикий тихоокеанський лосось (горбуша, кета, нерка, кижуч і чавича) Україна імпортує з Аляски. Чистота акваторії й обсяги вилову риби на Алясці строго контролюють на законодавчому рівні, тому що цей сегмент ринку базується на збереженні популяції риб для майбутніх поколінь.

Серед усього різноманіття видів риби залишилося занадто мало таких, які можна спробувати в первозданному вигляді. Лосось з Аляски – зразок первозданності продукції. У цьому регіоні заборонено аквакультуру як таку. Як стверджують аналітики Інституту маркетингу морепродуктів Аляски (ASMI), найбільша цінність риби з Аляски полягає в тому, що людина жодним чином не впливає на її розвиток. На Алясці усвідомлюють, що слід ловити рибу сьогодні так, щоб завтра її не зменшилося, щоб зберегти запаси для наступних поколінь.

У більшості розвинених країн усвідомили, що ресурс світового океану не безмежний. Цей промисел необхідно контролювати, щоб не повторилася ситуація, як з осетровими в Каспійському морі. 40–50 років тому їх добували там у необмеженій кількості, що призвело до критичного зменшення чисельності осетрових. Більше 20 років промисел осетрових там заборонено – цей вид риби виявився на межі повного зникнення.

Необхідність збереження ресурсу, турбота про його відновлюваність, можливість самовідтворення для риби й морепродуктів – екотренд, що почався в США ще в 1970-ті роки, став особливо популярним у наш час і буде рости з кожним роком. Можливо, Україні поки що до цього далеко, але курс узятий правильно, у нас вже є і спеціальні рибгосподарства, і супермаркети, і навіть мережі рибних ресторанів.

Що буде визначати розвиток українського рибного ринку

Додаткова цінність продукції формується саме за рахунок переробки та доробки риби. При цьому основний світовий тренд, який поступово стає стандартом, це максимальна зручність вживання для кінцевого споживача й економія його часу, мінімізація зусиль на підготовку продукту.

Риба та морепродукти в супермаркетах ЄС і США пропонуються в практично готовому до приготування вигляді: випотрошені тушки, філе, брикети, посипані спеціями і в маринаді, розділені на оптимальні для одноразового вжитку упаковані, вакуумовані порції (по 270–300 г), рибні бургери та високоякісні рибні палички, які треба лише розігріти. Асортимент зручних для споживача страв у ЄС і США вражає, чого не скажеш про український ринок, де риба переважно представлена в необробленому вигляді.

Однак у майбутньому цей тренд визначатиме розвиток українського рибного ринку. Адже платоспроможний споживач уже сьогодні готовий платити більше, обираючи якісний і практично готовий до вживання продукт. Саме тоді український ринок риби і морепродуктів розвиватиметься відповідно до світових стандартів.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Рейтинг зарплат | 15 найкомфортніших банків