«Націоналізація «Київстар» була би прикрою помилкою». Президент мобільного оператора про втрату мільйона абонентів, мільярди збитків та російських акціонерів. Інтерв'ю /Фото пресслужба «Київстар»
Категорія
Компанії
Дата

«Націоналізація «Київстар» була би прикрою помилкою». Президент мобільного оператора про втрату мільйона абонентів, мільярди збитків та російських акціонерів. Інтерв'ю

Президент «Київстар» Олександр Комаров. Фото пресслужба «Київстар»

Найбільший мобільний оператор України, що мав 26 млн користувачів на початку року, продовжує підраховувати воєнні втрати. Мінус мільйон абонентів, майже втрачена мережа в кількох областях, заморожене зростання виторгу. Дно буде видно за місяць-два, озвучує сценарії президент «Київстар» Олександр Комаров.

У той же час – ризик націоналізації та регулярні кібератаки. Як живе оператор четвертий місяць війни та коли настане час для найважчого рішення – велике інтерв’ю

У скільки ви оцінюєте збитки «Київстар» за понад три місяці війни?

Ми не можемо розкривати збитки через певні домовленості зі страховими компаніями. Якщо говорити про порядок цифр, це не мільйони, а мільярди гривень.

У вас найбільше абонентів серед мобільних операторів. Як змінилася їх кількість?

Кількість суттєво знижується, і це найбільш хвилюючий фактор. По-перше, люди в роумінгу органічно переходять на місцевих операторів. Якщо ти якось легалізуєшся в новій країні, треба мати місцевий зв’язок.

На більшості окупованих територій мережа працює в автономному режимі, нашої бізнес-діяльності там немає. У Луганській області з перебоями працюють менше 10 сайтів. Ці два фактори суттєво тиснуть на абонентську базу.

Ми публікуємо тримісячний показник,але він не співставний із поточними обставинами. Деякі абоненти, що користувалися послугами в лютому, номінально ще з нами, фізично вже ні. Тому ми більше фокусуємося на одномісячній і навіть одноденній базі. Там ми бачимо зниження на понад мільйон абонентів.

І це, мабуть, найбільша загроза для всього ринку. Втрата такої суттєвої частини активного населення може бути серйозним ударом по Україні та її майбутньому.

«Націоналізація «Київстар» була би прикрою помилкою». Президент мобільного оператора про втрату мільйона абонентів, мільярди збитків та російських акціонерів. Інтерв'ю /Фото 1

Дані: квітень 2022 року, підрахунок Forbes

Згідно зі звітністю Veon, за перший квартал 2022 року гривнева виручка «Київстар» зросла на 15,1% рік до року – до 7,87 млрд грн. Зростання EBITDA – на 9,3%. Як довго триватиме ефект мирних січня–лютого?

У нас на початку березня було суттєве зростання по всіх сервісах, багато нових включень. Люди поклали багато грошей на рахунок, щоб залишатися на зв’язку. Десять днів була якась нереальна ситуація.

Потім масовий виїзд за кордон – дуже стрімко почали зростати доходи від роумінгу та міжнародного інтерконнекту. Тоді ми не відчули зниження бази, а, навпаки, побачили зростання. Як я розумію, люди купували другу, третю SIM-карту.

Приблизно із десятих чисел березня почався стійкий тренд: поступове відключення від українських операторів попри те, що ми два місяці безкоштовно надавали сервіси в багатьох країнах.

Усе залежатиме від розвитку подій на фронті. Всі ми маємо надію, що це буде оптимістичний сценарій. У такому разі під кінець другого або на початку третього кварталу ми побачимо дно. Після – почнеться певне відновлення.                                                                                                      

Тобто в другому кварталі буде падіння виторгу?

Так. Буде суттєве зниження доходів. Гадаю, буде «мінус» рік до року

Суттєвіше впадуть прибутки. Бо дохід усередині країни знижується. Від міжнародних сервісів – зростає, але його маржинальність нижча. Абонентська база зменшується. 

Ми досить багато інвестуємо в життєстійкість мережі. Вони руйнують – ми відновлюємо. На цьому сфокусована вся компанія. Безумовно впливає інфляція: на 30% подорожчала електроенергія, на 40% – оренда, на 17% – послуги вендорів. Курс – ще один фактор: 60–70% інвестицій робиться у валюті. Все це впливатиме на результати другого кварталу і, що важливо, формуватиме тренд у другому півріччі.

У тому ж звіті Veon сказано, що, ймовірно, компанія буде повідомляти про значне знецінення активів в Україні та/або Росії. Наскільки може подешевшати «Київстар»?

Ми – публічна компанія, яка повинна інформувати публічних інвесторів про всю сукупність ризиків. Дуже показовим є річний звіт компанії – 200 сторінок, третина з яких присвячена різним типам ризиків.

Безумовно, є кредитний ризик – усі великі телеком-бізнеси розвиваються у борг. Середня заборгованість операторів – дві-три EBITDA. Буває і чотири, але це вже ризикований показник. Багато кредиторів дуже прискіпливо дивляться на наші результати.

Я не вважаю, що сьогодні в Україні можна продати якийсь суттєвий бізнес за ринковою ціною. Меседжі про «потенційне знецінення активів» направлені на інвесторів, кредиторів, щоб вони розуміли реальну ситуацію. Але порахувати вартість активу зараз – це буде спекуляція. 

Veon заявляє, що не є об’єктом європейських або американських санкцій. Проте під ними Михайло Фрідман та Петро Авен – акціонери одного із співвласників Veon, Letter One. Як це впливає на бізнес «Київстар»?

«Київстар» на 100% належить Veon, у Veon – 47,9% належить компанії Letter One, що частково належить персонам, яких ви назвали. Тобто вони є акціонерами. Veon вже багато років декларує, що не має контролюючого акціонера.

Ми керуємося законодавством та статутом «Київстар». Згідно зі статутом, 99% рішень приймає менеджмент або наглядова рада «Київстар». Вона складається з топменеджерів Veon: громадяни Німеччини, Туреччини, але немає жодного російського громадянина. Троє незалежних членів ради – українці. Двоє з них – пан Коболєв та пан Шимків – знаходяться під санкціями РФ.

Ми дійсно децентралізовані в прийнятті рішень. Це свідома стратегія Veon.

Ви особисто спілкувалися з Фрідманом із 24 лютого?

Ні, не спілкувався.

Президент «Київстар» Олександр Комаров. /Фото пресслужба «Київстар»

Президент «Київстар» Олександр Комаров. Фото пресслужба «Київстар»

А до цього?

Так, декілька разів. Це було пов’язано з деякими проєктами розвитку «Київстар», а він на той час він був членом наглядової ради Veon.

Одне з питань, які має затверджувати наглядова рада Veon, – неорганічна M&A-активність. Усе, що пов’язано з можливим придбанням інших активів або інвестицій у проєкти за рамками телекому, придбання нових частот або відчуження частин бізнесу. Всі такі проєкти повинні проходити через наглядову раду. Я декілька разів виступав із пропозиціями на наглядовій раді і тоді спілкувався з паном Фрідманом.

«Київстар» періодично виринає у різноманітних «списках націоналізаторів». Як ви ставитеся до ризику можливої націоналізації?

Рішення про націоналізацію було би прикрою помилкою, великим ударом по інвестиційній привабливості і предметом довготривалого міжнародного судового розгляду.

Але я вважаю, що цього ризику не існує. Піару навколо – багато, але це трохи «білий шум». Чи допомагає він працювати? Ні. Але працювати треба. Бо десятки мільйонів людей мають отримувати зв’язок. Кожен день «Київстар» приймає сотні тисяч абонентів з інших мереж через національний роумінг.

Veon одночасно веде телеком-бізнес в Україні та Росії під брендом Beeline. Це створює конфлікт інтересів на багатьох рівнях. За яких умов акціонер може піти на продаж телеком-активів у одній із країн?

Мабуть, треба інакше формулювати питання: чи може піти на такі кроки акціонер? З моєї точки зору, може. Ця війна Росії проти України робить несумісною роботу в двох країнах одночасно.

Але треба розуміти, що оператори вбудовані в законодавче поле – на будь-яке рішення і його імплементацію потрібно багато часу.

Це моє суб’єктивне бачення ситуації, я не беру участь у такого плану нарадах. Є компанія і наглядова рада Veon, які мають стратегію на найближчі декілька років, і розуміння, на яких ринках фокусуватися.

Ви згадали про національний роумінг. Чи існує на сьогодні конкуренція між «Київстар», Vodafone та lifecell як така?

Перші два місяці всі були на 100% сфокусовані на стійкості мережі, на існуванні послуг зв’язку як таких. Зараз потроху повертаємось до якоїсь конкуренції.

Ми маємо тренди або прогнози, скільки людей повернеться й коли. Більш чи менш оптимістичні. Перш за все покинути домівки були вимушені жінки з дітьми. Чим довше триватиме вимушена міграція, тим більше людей залишиться за кордоном.

Наступний фактор – внутрішня міграція. В межах своєї області або з міста до села. Є й досить велика міграція зі сходу на захід. І в регіонах, де був задовільний чи дуже гарний мобільний зв’язок, тепер мережі перенавантажені.

Тому необхідно переглянути засади будівництва мереж. Потрібно швидше й більше інвестувати в ємність і розвиток мережі в сільській місцевості. Так історично склалося, що чим далі на захід, тим сильніші позиції «Київстар». Я сказав би, що Vodafone був сильніший на сході країни. Це також створює перекоси.

Рано казати, що ми розуміємо, яка стратегія буде в кожного з гравців. Але бачимо поступове повернення до якоїсь реклами.

Яку частину мережі не контролює «Київстар»? У яких регіонах ситуація найгірша?

У Харківській області працює 83% базових станцій. У Луганській усе дуже погано, у Донецькій працездатними залишаються 30% мережі. У частині Запорізької області на тимчасово окупованій території не працює 50% мережі. Висока ймовірність, що ми можемо втратити зв’язок на тимчасово окупованих територіях.

Яка ситуація в Херсонській області та самому Херсоні? Чи працює там бодай один сайт одного з українських операторів?

На 3 червня в Херсонській області працювало лише 2% базових станцій. Співробітники українських телеком-компаній не мають доступу до об`єктів мереж на тимчасово окупованих територіях. На жаль, окупанти відімкнули електроживлення телеком-обладнання всіх українських мобільних операторів.

Що відбувається з інфраструктурою компанії на тимчасово окупованих територіях України? Яка вірогідність повторення сценарію з «Феніксом» у так званій «ДНР»? Що ви зробили, щоб його уникнути?

Його неможливо уникнути. Ми зробили так, щоб мережа могла працювати автономно. Всі вузли комутації, де є критичні абонентські дані і можливість проникнення в мережу, на окупованих територіях вимкнені. Ми їх перенесли на територію, яку контролює Україна. Це великий проєкт, яким ми займалися перші два місяці війни, щоб знизити ризики проникнення. 

Якщо хтось вирішить завтра віджати мережу, вони відіжмуть «залізо», антенно-щоглові споруди, ретранслятори і т.д. Щоб все це перезапустити, потрібна допомога міжнародних вендорів. Це не дуже тривіальна задача. Поки що ми не відчуваємо дій, спрямованих на те, щоб розібрати мережу «Київстар» і зібрати з неї мережу «Фенікс». Але знаємо, що якісь рухи в цьому напрямку є.

Держспецзв’язку повідомив про масштабну кібератаку на сайти українських мобільних операторів 9 травня. Вочевидь, вона не була першою. Чи була ця атака найбільшою? Які від неї збитки?

Хочу зауважити, що «Київстар» не постраждав. Маємо десятки атак за тиждень, з них 70–80 вважаємо масштабними. У пресі обговорюються тільки найбільші, коли щось не працює. Але це не про нас.

Були відносно успішні атаки на «Укртелеком». Була дуже велика атака на фінансовий сектор України, що стикнувся з тимчасовими труднощами. Для нас атака 9 травня тривала 29 годин. Вона була дуже потужна, але ми витримали.

Чому ми такі впевнені? У червні 2021 року ми були предметом шантажу угрупування Fancy Lazarus. Вони зробили пробну атаку, що мала незначний вплив на наші сервіси. Потім я отримав листа з пропозицією заплатити $250 000, за те, що нас залишать у спокої.

Це неприйнятно. Ми звернулися до Держспецзв’язку і відповідних органів ЄС, тому що це глобальна злочинність, а не локальна. І почали готуватися. Шантажисти дали два тижні з умовою, що якщо ми не заплатимо, вони «вб’ють» нашу мережу, а плата щодня зростатиме у рази.

Після цього ми були під атакою потужністю 1,5 ТБ на секунду. Для порівняння: потужність атак, про які повідомляв віцепрем’єр Федоров, наприклад, на фінансовий ринок, – десятки Гбіт на секунду. Ми такого ще не бачили, але витримали.

У нас є запас міцності. Але це також війна, і з того боку є креативні люди, які щодня шукають вразливості в нашій обороні. Зважаючи на тримісячний досвід, вважаю, що ми досить добре підготовлені, щоб вести «бойові дії».

Наскільки скоротилися капітальні інвестиції компанії?

Ми мали досить великі плани на 2022 рік, було бажання достроково виконати ліцензійні зобов’язання. До 1 липня відповідно до ліцензійних зобов`язань ми мали охопити 4G-зв’язком усі населені пункти, де проживає не менше 2000 людей. Наразі до виконання зобов’язань залишилось покрити 4G трохи більше 30 населених пунктів. Але ми збавили цей темп по інвестиціям за квартал. У першому кварталі інвестували 659 млн грн, що на 38% менше, ніж минулого року.

Ми запустили 108 нових сайтів, але це інерція. Їх почали будувати чи модернізувати ще до війни. Модернізували мережу на прикордонних переходах.

Змінилася географія. Інвестиції на розвиток гігабітної мережі переносимо із великих східних міст на захід. Хочемо запустити в 14 західних містах: Ужгороді, Тернополі і т.д.

Раніше ми більше інвестували в розвиток, тепер – у відновлення. Деякі стратегічні проєкти, наприклад заміну ERP-системи, поки що відклали.

У травні 2022 року оператори на майданчику Асоціації «Телас» ініціювали подання до Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації своїх пропозицій. Операторам потрібні гарантії, що з 1 липня в них не буде анульовано ліцензії через те, що їхні умови формально не виконані внаслідок військової агресії та руйнування інфраструктури.

Комітет ВРУ підтримав необхідність урегулювання цього питання. На майданчику Асоціації «Телас» операторами було підготовлено пропозиції щодо необхідних змін до відповідного закону. Ці пропозиції направлено до Мінцифри та НКЕК для обговорення та консультацій, які наразі проходять на рівні зацікавлених сторін.

У той же час завдяки лояльності й гнучкості нашого регулятора будемо запускати стандарт 2300 МГц. Для нас це нова технологія, нові частоти. Ми прийняли концепцію, що будемо вкладатися в розвиток, незважаючи на поточну ситуацію. Під час війни це звучить дещо як ідіотизм. Але ми віримо в перемогу. Віримо, що наше основне завдання – створити потужну інфраструктуру, підтримувати й відновлювати її.

Президент «Київстар» Олександр Комаров. /Фото пресслужба «Київстар»

Президент «Київстар» Олександр Комаров. Фото пресслужба «Київстар»

Чого ви навчилися за понад три місяці війни?

У «Київстар» був план децентралізації прийняття рішень. Війна його сильно прискорила. Наразі керівники секторів, функціональні директори на операційному рівні можуть приймати до 90% рішень.

Війна дала змогу критично подивитися на деякі підходи компанії. Наприклад, ми вимкнули більшість рекламних розсилок, деякі сервіси. Це гарний момент для очищення.

Підтвердилися всі постулати, за якими я керую бізнесом. Треба більше довіряти людям. Потрібно давати напрямок – і люди все зроблять, якщо його розділяють. Війна викристалізувала багато питань, усе стало чорне і біле. Коли ти щодня надаєш мільйонам людей критично важливий сервіс, питання про сенс існування не стоїть.

Яке найскладніше рішення вам довелося прийняти за цей час?

Часом ти думаєш, що сьогодні приймаєш найважчі рішення. А за два-три тижні вони вже здаються прохідними.

У разі загрози проникнення в мережу на окупованих територіях ми будемо її проактивно вимикати. Це питання годин. У середині 2021 року ми проводили навчання, щоб вимкнути з мережі область чи навіть окремий район. Технічно ми маємо таку можливість і готові до цього.

І це страшний сон. Сенс існування компанії – надавати послуги. І, мабуть, найважче рішення – вбивати цей сенс заради безпеки.

Сподіваюсь на швидке повернення захоплених територій, коли таке рішення не доведеться приймати. Але морально-психологічно я до нього готовий.

Матеріали по темі