Загибель засновника агрохолдингу «Нібулон» Олексія Вадатурського, втрата левової частки активів, підрив Каховської ГЕС та в 5-7 разів дорожча логістика змусили гендиректора компанії Андрія Вадатурського повністю перебудувати одну з найстаріших компаній країни. Як «Нібулону» вдається витримувати кризу та продовжувати інвестувати в українську економіку? Вадатурський розповів про це під час «Business Breakfast із Володимиром Федоріним»
Як війна змінила «Нібулон»
Якщо дивитися на «Нібулон» зразка грудня 2021 року – зараз це зовсім інша компанія. Ми багато втратили: зерно, землю. Наш основний офіс у Миколаєві, з якого починався бізнес, зараз не працює. Не працюють відділення компанії в Луганській, Харківській, Херсонській та Запорізькій областях.
Крім втрати активів через обстріли та окупацію, триває економічна війна з РФ: перекриття портів збільшили ціни на логістику агропродукції в 5-7 разів, при цьому ціни на аграрку у світі опустилися до дворічного мінімуму. Збитки «Нібулона» через війну лише у 2022-му перевищили $400 млн та призвели до того, що у компанії працюючими залишилися лише 32% активів.
Ми зібрали всі докази та порахували свої втрати, будемо позиватися та робити все, щоб Росія компенсувала завдані збитки.
Структура управління компанією повністю змінилась
Коли у будинок батьків потрапила російська ракета й батько, який очолював компанію останні 30 років, загинув, 4 серпня 2022 року мені довелося перебрати управління на себе. Декілька місяців пішло на стабілізацію фінансового стану компанії, й нарешті його вдалося досягти 12 квітня.
Я не боюсь делегувати повноваження, тому 17 жовтня ми зареєстрували новий устав компанії: створили раду директорів, комітети ухвалення рішень, привʼязали заробітну плату та бонуси співробітників до певних результатів. Ми – перша приватна компанія в Україні, яка запровадила таку структуру, відповідно до нового закону. Наша наглядова рада представлена вже двома людьми, зараз шукаємо третю кандидатуру, зокрема серед іноземців.
Про реструктуризацію боргів та інвестиції
Для будівництва та розвитку компанії ми активно використовували кредитні кошти – на початок війни залучили $570 млн в 26 банках. Половину кредитного портфеля «Нібулона» вже вдалося реструктуризувати на довгострокових умовах. Наразі домовляємось із рештою кредиторів. З частиною домовлятися складно, але ми пояснюємо: нам потрібен час, щоб перегрупуватися. Ми не відмовляємось від своїх зобов’язань.
У 2022-му дохід «Нібулона» впав майже втричі – з 40 млрд грн до 15 млрд грн. Звичайно, якщо ти працюєш три місяці на рік, то яких ще результатів можна очікувати. Зараз нам вдалося вийти на середньомісячні обороти виручки $70-80 млн. До кінця року розраховуємо вийти на 30 млрд грн.
Попри всі негаразди ми продовжуємо інвестувати в українську економіку. Цього року вклали близько $30 млн – у розвиток філії «Бессарабська» в порту Ізмаїл, яка працює з 15 вересня 2022 року.
Ризики переробки
«Нібулону» довелось призупинити проєкт будівництва млина в порту Ізмаїл. На жаль, я поки що не бачу перспективи з переробкою в Україні. Головна причина – воєнні ризики.
Після того, як розпочалися атаки на критичну інфраструктуру України, ми зрозуміли, що це неправильне рішення під час війни. Я не готовий ні морально, ні фінансово переживати втрату такого активу через приліт. 23 серпня цього року нам довелося відчути такий досвід, коли росіяни обстріляли наше підприємство в Ізмаїлі.
Також серед причин: фінансові труднощі, бракує юридичної і законодавчої бази для забезпечення, розвинені конкуренти довкола. Якщо ви побачите, які умови сьогодні пропонують у Польщі, Туреччині, Румунії, де, до речі, також працюють українці, то побачите, що переваг в інвестуванні в Україну сьогодні не існує, а ризики є.
У що натомість вкладати? У диверсифіковані речі, наприклад, сільгосптехніку. Ти купиш 10-20 комбайнів, наприклад, один можеш втратити, але інший працюватиме, на відміну від заводу.
Як трансформується суднобудівна програма «Нібулона»
«Ніболон» першим почали вкладати у навігацію по Дніпру – це найдешевший спосіб перевезення. Ми придбали судноремонтний завод – і зараз це єдиний завод, який працює в Україні та здатний збудувати флот. Але підрив Каховської дамби робить використання Дніпра для логістики неможливим на 5-15 років.
Вся концепція, над якою працювали тисячі людей з мільйонами інвестицій більше 15 років – сьогодні не працює.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.