Сімейний офіс Seier Capital співзасновника данського інвестбанку Saxo Bank Ларса Крістенсена оголосив, що вкладе €10 млн у блокчейн-стартапи. Фонд не обмежує географію, але прискіпливо дивиться у бік України. На що він розраховує
⚡️ Хто, на вашу думку, заслуговує на звання «Підприємець року 2024»? Дізнайтесь більше про кожного з кандидатів та проголосуйте за посиланням. Ваш голос визначить переможця номінації «Вибір аудиторії».
Seier Capital – заснований у 2015-му сімейний офіс, що належить 59-річному мультимільйонеру родом із Данії Ларсу Крістенсену. Інвестиціями в технокомпанії засновник і єдиний інвестор зацікавився, коли полишив пост co-CEO Saxo Bank.
У 2018-му Крістенсен продав свою частку в компанії, яку розвивав понад чверть століття, китайському автогіганту Geely Holdings та фінському Sampo. У жовтні 2017-го, коли стало відомо про підготовку угоди, Saxo Bank оцінювали у $1,6 млрд, свідчать дані CB Insights. «Я заробив близько £280 млн. Це був хороший день», – казав Крістенсен у недавньому інтерв’ю.
За сім років Seier Capital інвестував у понад три десятки стартапів. Вартість активів оцінюється у €350 млн. «Зазвичай ми заходимо рано і прагнемо залишитися надовго», – описує стратегію Крістенсен. Результати він не конкретизує: було кілька екзитів і кілька закритих проєктів. 30 проєктів із портфелю все ще активні, серед них ізраїльський виробник культивованого м’яса SuperMeat та фінансовий маркетплейс SamlinoGroup.
У середині вересня 2022-го Seier Capital оголосив, що «бронює» €10 млн із капіталу для інвестицій у Web3-стартапи. Обмежень щодо напрямків немає, розглядатимуть розробників ігор, рішень для перевірки походження й безпеки даних, децентралізованих фінансів (DeFi). Серед бажаних географій – Україна.
Уся сума не піде виключно на українські стартапи. «Але ми бачимо тут цікаву екосистему й сподіваємося отримати низку цікавих заявок», – каже Крістенсен.
Засновник фонду кілька разів бував у Києві, але зв’язки з Україною не обмежуються спогадами про подорожі. Йому також належить запущений у 2021 році швейцарсько-український блокчейн-розробник Tacans. В українському офісі наразі 85 співробітників, 45 – безпосередньо у Києві. Вони розробляють NFT-маркетплейси, майданчики для криптоторгівлі, DeFi-рішення.
Компанія стане venture builder для нових стартапів у портфелі Seier Capital. Інвестиція Tacans – час, знання, ноу-хау, щоб підвищити шанси проєктів на успіх, каже співзасновник та член ради директорів компанії Матіас Люндое Нілсен. Він особисто куруватиме ці процеси.
Стартапи на найбільш ранніх стадіях зможуть отримати ґранти на €5000–50 000, без продажу частки в бізнесі. Другий тип інвестицій – повноцінні раунди на €100 000, для проєктів, що вперше залучають капітал, та від €100 000 – для наступних стадій.
Крістенсен не виключає, що максимальна сума може бути більшою, якщо з’явиться слушна нагода. За планом, щомісяця щонайменше кілька стартапів мають отримувати менші ґранти, закривати повноцінні угоди намагатимуться регулярно. Вкласти €10 млн він збирається «так швидко, як знайдуться правильні можливості».
Враховуючи невеликі чеки, може йтися про десятки, якщо не понад сотню проєктів. Навіщо стільки стартапів?
Крістенсен пророкує технології блокчейн блискуче майбутнє. Фото з особистого архіву
Чому Крістенсен робить ставку на блокчейн
Велика криптозима 2022-го – не найщасливіший час для блокчейн-компаній. У другому кварталі венчурні інвестиції у галузь просіли до $6,5 млрд – це на 29% менше, ніж у попередньому, свідчить липневе дослідження CB Insights. Інвестори збавили оберти вперше за два роки, але ознак системної кризи аналітики компанії не вбачають.
З гарних новин – 57% усіх грошей дісталося Web3-проєктам. Особлива прихильність – до галузей ігор, NFT, DeFi та DApp, децентралізованих додатків на блокчейні.
Українську Web3-спільноту більше зачепила російська агресія. За вісім місяців 2022-го угод із блокчейн-проєктами поменшало вдвоє порівняно з минулим роком, каже інвестиційний аналітик Tacans Олексій Авраменко. Він посилається на внутрішні дослідження ринку, не розголошуючи абсолютних цифр. Близько третини стартапів, інвесторів та фондів, за тими ж даними, релокувалася з України за кордон.
Один із нових проукраїнських Web3-осередків – Лісабон. Туди, зокрема, тимчасово перебралася значна частина українського хабу NEAR Protocol. У Дубаї – ще одному популярному криптоцентрі – обстановка інша, каже співзасновник стартапу Datrics Антон Вайсбурд, який розвиває «тимчасово португальський» хаб. ОАЕ, що не приєдналися до антивоєнних санкцій, стали прихистком для хвилі російських емігрантів.
Незважаючи на це майбутній значний потенціал України у галузі зберігається, запевняє Авраменко. «Є гарна можливість збільшити свій інвестиційний вплив на блокчейн, сферу, якій я пророкую блискуче майбутнє», – каже Крістенсен.
Нащо йому блокчейн-проєкти? Після екзиту з Saxo Bank у 2018 Крістенсен інвестував у Concordium. Це так званий блокчейн першого рівня, що створює базову мережу. На ній можна будувати екосистеми як у Ethereum, Solana чи NEAR Protocol.
За задумом Concordium має стати технологічною основою для створення додатків та рішень на блокчейні. Але поки що екосистему треба наповнити проєктами. €10 млн – початкова сума, що дозволить підтримати гарну кількість стартапів, каже засновник. «Але я можу збільшити її в майбутньому», – додає він.
Притік західного капіталу – позитивний сигнал для екосистеми, обережно каже партнер TA Ventures Олег Маленков. На тлі пандемії один із найбільших українських венчурних гравців також почав дивитися у бік Web3. Та за гроші доведеться конкурувати з усією Східною Європою. Чи знайдеться стільки блокчейн-ентузіастів в Україні та Європі? «Питання відкрите, але нам 100% є, що показати», – додає Маленков.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
