За рік існування до податкового режиму «Дія.City» підключилась 451 IT-компанія, загальна сума сплачених податків – 4 млрд грн. Чому ця цифра не така вражаюча, як може здатися
Спеціальний податковий режим для айтівців запущений за кілька тижнів до великої війни, у лютому 2022-го. Річний результат – понад чотири сотні резидентів із 35 000 спеціалістів на борту. Це співставно з сумарним штатом трьох найбільших IT-роботодавців України – EPAM, SoftServe та GlobalLogic.
Проте очолює топ найбільших платників податків за податковою системою «Дія.City» стримінг Megogo із 700 людей команди. Поруч ще дві продуктові компанії – ізраїльський розробник ігор Plarium і необанк monobank. Чому вони обскакали великих аутсорсерів?
Портрет ІТ-платника податків
Топ найбільших платників податків за податковою системою «Дія.City»
Український IT-бізнес у 2022-му поповнив держбюджет на 32,2 млрд грн податків, свідчать дані IT Ukraine Association. Вклад резидентів «Дія.City» – 4,1 млрд, за даними Мінцифри, поки це, як крапля в морі. Понад 87% коштів надходять від компаній, що досі залишаються на звичній системі оподаткування.
Резиденти «Дія.City» сплачують за працівників 5% ПДФО, ЄСВ 22% від мінімальної зарплати та 1,5% військового збору. Для фахівця з зарплатою $2000 на місяць різниця відчутна – 6243 грн податків проти 30 500 грн на загальному оподаткуванні.
Ще один бонус «Дія.City» – 9% податку на виведений капітал замість 18% податку на прибуток. Така можливість доступна з березня 2022-го. 198 компаній перейшли на цей податок.
Проте у четвірці найбільших платників податків за податковою системою «Дія.City» немає великих аутсорсерів. Серед лідерів – продуктові Plarium, Megogo та monobank, свідчать дані Міністерства цифрової трансформації. Точні суми не розкриваються.
«Продуктовим компаніям нижчі податки також дають змогу конкурувати за таланти з аутсорсерами», – повідомив Forbes CEO Kyivstar.Tech Андрій Жуковський. Новий IT-бізнес мобільного оператора від заснування реєстрували у «Дія.City». Інші фішки спеціального режиму теж актуальніші для продуктових компаній, вважає юрист компанії Juscutum Дмитро Палющенко. «Є пільги для залучення інвестицій, механізми захисту інвестицій з елементами англійського права, – перераховує він. – Є пільги для фаундерів – прибуток від продажу компаній не підлягає оподаткуванню».
Великий сервісний бізнес – основа українського IT – до «Дія.City» не поспішає. У списку резидентів є оцінений у $1,4 млрд SoftServe із 9450 співробітників в Україні та найбільший IT-роботодавець EPAM. Чому вони не в топі за податками?
Кількість працівників – не показник, каже Поліщук, потрібно також враховувати те, продуктова чи сервісна компанія. Крім зарплатних відрахувань до бюджету, є ще й корпоративні – їхні обсяги залежаться від маржинальності бізнесу.
Також великий аутсорс, як правило, не заходив у «Дія.City» основними юрособами. SoftServe тестував умови – на ТОВ «СОФТСЕРВ ТЕХНОЛОГІЇ», EPAM – на ТОВ «ЕПАМ ДІДЖИТАЛ». «Співпраця з ІТ-спеціалістами на умовах гіг-контракту сьогодні неможлива, бо юридично-правова база для цього виду співпраці потребує доопрацювання та досі вивчається», – пояснював Forbes у квітні Сергій Рожок, виконавчий директор EPAM Ukraine. З весни 2022-го ситуація принципово не змінилася.
Рідкісний виняток – український офіс сервісного Netcracker із майже 1300 співробітників, що входить до японської технокорпорації NEC. Компанія завела до «Дія.City» свою основну юридичну особу, каже на правах анонімності співрозмовник Forbes. У 2021-му Netcracker отримав в Україні 1,2 млрд грн виторгу, свідчать дані YouControl. Це дало змогу зменшити зарплатне податкове навантаження та полегшити опрацювання звітності, пояснювала рішення HR Netcracker Тетяна Наболотна.
Уточнено: Текст і заголовок змінено після публікації, уточнено відсоток податків, сплачених резидентами Дія.City. Також у другому абзаці додано формулювання «за податковою системою Дія.City».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
