«Київстар» витратив десятки мільйонів гривень, щоб створити з внутрішніх ІТ-підрозділів нову компанію – Kyivstar.Tech. Це вже третій окремий бізнес на його рахунку. Як найбільший в Україні телеком-гравець планує заробляти «сотні мільйонів» на IT-розробці
🎬 YouTube-проєкт Forbes Next про майбутніх зірок українського бізнесу. Новий випуск про школу програмування GoIT. Як вона будує мільярдну компанію на світчерах 👉 Дивіться за цим лінком
У грудні 2022-го «Київстар», найбільший з української «великої трійки» мобільних операторів, оголосив про вихід на IT-ринок. Компанія Kyivstar.Tech уже зареєстрована у «Дія.City», проте повноцінно запуститься ближче до березня. До цього часу в нову юрособу мають перевести айтівців із двох внутрішніх IT-відділів.
Найбільший і поки що єдиний клієнт – сам «Київстар», каже CEO Kyivstar.Tech Андрій Жуковський. План-мінімум – вийти на виторг у кількасот мільйонів гривень за підсумками 2023-го. Як компанія планує його реалізувати?
Як з’явився Kyivstar.Tech
«Це побудова бізнесу з нуля», – говорить про новий проєкт Жуковський, колишній директор з інформаційних технологій «Київстару». Оcнова Kyivstar.Tech – внутрішній IT-департамент Жуковського та трирічний «продуктовий» R&D-підрозділ, яким керував Михайло Нестор. У новому бізнесі він також обійматиме посаду директора з продукту.
Реорганізація триватиме до лютого–березня 2023-го, але де-юре, компанія вже створена й отримала статус резидента «Дія.City». Мотивація – у знижених податкових ставках та гіг-контрактах, аналогах ФОП. Сам «Київстар» може наймати айтівців тільки в штат, сплачуючи стандартні 41,5% із кожної зарплати. Різниця – 6 243 грн податків у «Дія.City» проти звичайних 30 500 грн за одного фахівця, який заробляє $2000 на місяць. Це дасть змогу конкурувати за таланти з аутсорсерами, каже Жуковський, а зекономлені гроші реінвестувати в розвиток бізнесу.
У команді Kyivstar.Tech 400 людей – середній розмір за мірками українського IT. Масштабного розширення наразі не передбачається. План на 2023-й – найняти 60–80 осіб, переважно недешевих фахівців міддл та сіньйор рівня. Чи є сенс змагатися з багатотисячними топовими аутсорс-гравцями на кшталт оціненого у $1,4 млрд SoftServe?
Найуспішніші в світі оператори отримують 15–20% доходу від неповʼязаних із телекомом сервісів, казав Forbes Нестор у грудні 2021-го. В масштабах «Київстар» звучить амбітно. За дев’ять місяців 2022-го попри війну та втрату абонентів виторг найбільшого в країні мобільного оператора зріс на 8% – до 22,9 млрд грн. Kyivstar.Tech наразі може забезпечити максимум на 1-2% цього пирога. Гіпотетично – адже ні портфоліо клієнтів, ні списку послуг поки що немає.
Інвестиції в нову IT-компанію – близько 20 млн грн на налагодження роботи, R&D-систему, HR-модуль тощо. Відкатувати процеси будуть протягом 2023-го, тож грандіозних фінансових планів новопризначені топменеджери не мають. «Конкретний бізнес-план на нові доходи – на стадії опрацювання, є певні очікування», – не вдаючись у деталі окреслює Жуковський. «Очікування» він оцінює у кількасот мільйонів гривень, але не деталізує, на чому буде заробляти компанія. Навіщо «Київстару» ця гра в довгу?
Як вплинула війна на бізнес «Київстар»
Абонентська база: 24,4 млн на кінець вересня 2022-го. Із початку року оператор втратив 1,8 млн абонентів.
Виторг: 22,9 млрд грн за три квартали 2022-го, це на 8% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. EBITDA – 13,8 млрд грн, зростання на 3,8%.
Втрати від війни: компанія не розкриває суму фінансових збитків, але йдеться про мільярди, говорив у червневому інтервʼю Forbes президент «Київстар» Олександр Комаров. Витрати на розвиток та відбудову мережі за дев’ять місяців 2022-го – 3,5 млрд грн. Левова частка – витрачається на відновлення зв’язку на звільнених територіях. Станом на січень 2023-го найгірша ситуація зафіксована в Херсоні – там російські окупанти за попередніми оцінками знищили або серйозно пошкодили близько 80% базових станцій.
IT-тренд у традиційних великих компаніях
Заробляти не лише на «трубі» – класичних телеком-послугах – давня ідея президента «Київстар» Олександра Комарова. Почасти заради неї у 2019-му оператор відкрив R&D-відділ, що створював нові продукти на кшталт сервісу таргетованих SMS-розсилок ADWISOR.
У 2022-му стратегія дещо відкорегувалася – організувати бізнес так, щоб він працював в умовах значної невизначеності. «Для цього ми створюємо групу компаній, кожна з яких має бути самостійним та самодостатнім бізнесом», – каже Комаров. Kyivstar.Tech – уже третій у групі.
Перший – Ukrainian Tower Company – з’явився влітку 2021-го. Компанія керує так званою пасивною телеком-інфраструктурою – баштами, вежами тощо. Минулорічний виторг – 85,7 млн грн, свідчать дані YouControl. Другий – медичний стартап Helsi із заплутаною історією та понад 23 млн користувачів – «Київстар» придбав у серпні 2022-го. Forbes оцінив цю угоду в $10 млн.
Проте Комаров – не перший із топів великих традиційних українських компаній, хто робить спробу пограти на полі IT. Найближчий конкурент Vodafone запустив дочірню IT-компанію IT SmartFlex майже чотири роки тому. Дві сотні її спеціалістів розробляють ПЗ та сервіси для материнського азербайджанського NEQSOL. Чи приносить це прибуток, у Vodafone не розголошують. «Компанія працює на самоокупності», – каже директор IT SmartFlex Микола Тракнов.
Впритул до початку великої війни аналогічний шлях обрав найбільший логістичний оператор України «Нова Пошта». «Це майже IT-компанія, адже вона повністю автоматизована», – каже Андрій Чепіга, директор «НП Діджитал». Вона також забезпечує внутрішню цифровізацію бізнесу Вʼячеслава Климова й Володимира Поперешнюка.
Поки що «Київстар» – теж наразі найбільший клієнт Kyivstar.Tech. Вона й надалі підтримуватиме IT-системи оператора, але вже як підрядник. Проте амбіції Жуковського й Нестора йдуть далі роботи з материнською компанією та іншими телеком-бізнесами її власника Veon.
Обирати між сервісною та продуктовою моделлю Kyivstar.Tech не буде. «Безумовно, наша мета – розвиватися в бік продукту», – каже Жуковський. Але розробка на аутсорсі – швидке й зрозуміле рішення. Тож простіше поєднати.
Список потенційних замовників ще не визначений. Від МСБ до великих компаній, від ритейлерів до технокомпаній, яким потрібна автоматизація, окреслює Жуковський. Проте пошук нових джерел доходів – уже заділ на 2024 рік і далі.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
